Рішення № 91986710, 23.09.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/3031/20

Провадження № 2/946/2191/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2020 року позивачі звернулись до суду з позовними вимогами, які заявою від 23.06.2020 року уточнили та просять визнати за ними в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 4/375 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за кожним, мотивуючи тим, що письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Черненко С.М. №397/02-14 від 10.04.2020 року, позивачам було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі в судове засідання не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідпча в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, вирішення справи залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом було встановлено, що ОСОБА_3 належить 8/375 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 виданого Ізмаїльським МБТІ 22.12.1997 року, зареєстрованого в книгу реєстру за № 51б-32, що підтверджено довідкою КП «Ізмаїльське МБТІ» №265 від 21.02.2020 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.05.1998 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 8/375 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 60463405 від 06.06.2020 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Згідно ч. 1. ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР після смерті ОСОБА_3 являються:

- дочка ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с. 6), свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 7);

- чоловік ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про про укладення шлюбу (а.с. 8).

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР (1963 року) - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України N18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , що підтверджено відмітками про реєстрацію місця проживання в паспортних документах, тобто вважаються такими, що прийняли спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Черненко С.М. №397/02-14 від 10.04.2020 року, позивачам було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.525, 534, 535, 549 ЦК УРСР (1963 року), суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 4/375 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 4/375 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2020 року.

Суддя: О.Я.Присакар