Ухвала суду № 91985964, 02.10.2020, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1223/20

Провадження № 2/455/718/2020

УХВАЛА

Іменем України

02 жовтня 2020 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання – Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення сторін, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №455/1223/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Слохинівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Чир Олександри Олегівни, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області Трача Володимира Ігоровича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, скасування рішень державного реєстратора та державної реєстрації прав,

В С Т А Н О В И В:

01.10.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Слохинівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Чир Олександри Олегівни, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області Трача Володимира Ігоровича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, скасування рішень державного реєстратора та державної реєстрації прав.

До позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову мотивовану тим, що позивачу у справі, ОСОБА_1 на підставі рішення І сесії IV скликання Слохинівської сільської ради від 23.04.2002 року, було передано у приватну власність

земельну ділянку площею 1,2784 га, яка складається із двох земельних ділянок, площами 0.6467 га (ділянка № НОМЕР_1 ) та 0.6317 га (ділянка № НОМЕР_2 ), що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ № 053292.

Згідно з відповіддю за № 64 від 06.11.2019 року Слохинівської сільської ради на запит, земельна ділянка у ОСОБА_1 не вилучалася.

На замовлення позивача СПД-ФО ОСОБА_13 який має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Даною Технічною документацією визначено, що при встановленні меж земельної ділянки № НОМЕР_1 з суміжними землекористувачами претензій не заявлено. При встановленні меж земельної ділянки № НОМЕР_2 з суміжними землекористувачами виявлено перетин (накладку ) меж ділянки на інші земельні ділянки (10 ділянок).

Як було з`ясовано позивачем, проекти землеустрою на зазначені 10 земельних ділянок були затверджені рішеннями Слохинівської сільської ради, якими вони ж були передані у власність відповідачам 4-13.

В подальшому право власності на 7 із 10 зазначених земельних ділянок було зареєстроване за відповідними відповідачами.

Оскільки вказані рішення Слохинівської сільської ради про затвердження проектів землеустрою відповідачам 4-13 та передання земельних ділянок їм у власність призвели до накладення цих земельних ділянок на земельну ділянку позивача, чим порушили її право власності, то вони є протиправними та підлягають скасуванню. Також незаконними є прийняті на їх основі рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та проведена на їх підставі державна реєстрація права власності, а тому вони підлягають скасуванню.

Таким чином, предметом спору за позовом є земельна ділянка площею 0,6317 га, яка на сьогодні поділена на 10 самостійних земельних ділянок із присвоєнням таким кадастрових номерів, та зареєстровано права власності, що суперечить нормам законодавства в частині правового режиму права власності на землю.

Вчинені відповідачами 4-13 дії щодо поділу земельної ділянки на 10 самостійних земельних ділянок із присвоєнням їм окремих кадастрових номерів та реєстрації таких свідчить про невизнання її права власності на земельні ділянки та порушення її прав.

Вказані активні дії з поділу земельної ділянки та реєстрації свідчать про намір відповідачів 4-13 в скорому часі розпорядитися ними у спосіб відчуження в користь третіх осіб, що може призвести до грубого порушення її права власності шляхом позбавлення належного, відповідно до норм чинного законадавства, об`єкта нерухомості. Всі ці дії в подальшому утруднять або унеможливлять виконання рішення суду та матимуть непоправні наслідки для неї.

Відтак, існує неохідність вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачів 4-13 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельними ділянками та заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок до закінчення судового розгляду та прийняття законного рішення по справі. Відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

Просить заяву про забезпечення позову задоволити та заборонити:

ОСОБА_2 вчиняти буть-які дії спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 0,09 та з кадастровим номером 4625184700:06:000:0092 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 вчиняти буть-які дії спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 0,09 га з кадастровим номером НОМЕР_3 5184700:06:000:0091 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_4 вчиняти буть-які дії на відчуження земельної ділянки площею 0.09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0098 за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_5 вчиняти буть-які дії на відчуження земельної ділянки площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0080 за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_6 вчиняти буть-які дії на вдчуження земельної ділянки площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0100 за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_7 вчиняти буть-які дії на відчуження земельної ділянки площею 0.09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0106 за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_10 вчиняти будь-які дії на відчуження земельної ділянки площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0136 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_9 вчиняти будь-які дії на відчуження земельної ділянки площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0078 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_11 вчиняти будь-які дії на відчуження земельної ділянки площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0171 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_8 вчиняти будь-які дії на відчуження земельної ділянки площею 0.09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0131 за адресою АДРЕСА_1 .

Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок:

ОСОБА_2 земельної площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0092 за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0091 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_4 площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0098 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_5 площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0080 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_6 площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0100 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_7 площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0106 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_10 площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0136 за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_14 площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0078 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_11 площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0171 за адресою АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_8 площею 0,09 га з кадастровим номером 4625184700:06:000:0131 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений у статті 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання незаконним та скасування рішень сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації поділу земельних ділянок.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на те, що проекти землеустрою на зазначені 10 земельних ділянок були затверджені рішеннями Слохинівської сільської ради, якими вони ж були передані у власність відповідачам та в подальшому право власності на зазначені земельні ділянки було зареєстроване за відповідними відповідачами. Оскільки вказані рішення Слохинівської сільської ради про затвердження проектів землеустрою відповідачам та передання земельних ділянок їм у власність призвели до накладення цих земельних ділянок на земельну ділянку позивача, чим порушили її право власності. Предметом спору за позовом є земельна ділянка площею 0,6317 га, яка, на думку позивача, на сьогодні поділена на 10 самостійних земельних ділянок із присвоєнням таким кадастрових номерів, та зареєстровано права власності.

Заява про забезпечення позову не містять мотивів співмірності, застосування заходів із предметом позову, підтверджену доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного зазначеного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість в скорому часі розпорядитися в скорому часі у спосіб відчуження в користь третіх осіб, що утруднять або унеможливлять виконання рішення суду та матимуть непоправні наслідки для неї без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження того, що саме за рахунок поділу земельної ділянки площею 0,6317 га на 10 самостійних земельних ділянок із присвоєння цим ділянкам кадастрових номерів відбулося порушення її права, не містять вимог позивача щодо незаконного поділу вищевказаної земельної ділянки, що виключає підстави вважати, що у зв`язку із застосуванням заявлених позивачем заходів забезпечення позову не будуть порушені права та інтереси інших осіб щодо володіння та користування земельними ділянками, утвореними у результаті поділу вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України и подаються сторонами та іншими учасниками справи доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вищевказана правова позиція підтверджується постановою Верховного суду від 21.09.2020 року у справі №196/1037/19.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до переконнная про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову з зазначений ним спосіб.

Керуючись ст.ст.150,151,153,259-261,353,354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Суддя Пошивак Ю.П.