Вирок № 91983613, 05.10.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2011/19

Провадження № 1-кп/307/328/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді: Бобрушко В.І.

при секретарі: Ільницькій О.М.

з участю прокурора Баник С.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Коструб В.В.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої Довгій В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , України, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 17 березня 2019 року, близько 23 години 15 хвилин, в нічний час доби, керуючи технічно-справним автомобілем марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул.. Шевченка, в с. Тисалово, Тячівського району, в напрямку села Новоселиця, Тячівського району, біля будинку №8, діючи всупереч вимогам п.п.2.3«б», 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, якими передбачено: п.2.3«б» - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, п.12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год;, не забезпечив безпеку руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який рухався по правому краю проїзної частини дороги в попутному з автомобілем напрямку, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді рани потиличної ділянки голови, відкритого паутиноподібного перелому кісток склепіння та основи черепу, руйнування стовбурових структур уламків кісток, закритої хребтово-мозкової травми у вигляді перелому зубоподібного відростку ІІ шийного хребця зі зміщенням в просвіт спинномозкового каналу, закритої травми тулуба у вигляді локальних переломів 1-8 ребер справа, розривів паренхіми печінки та селезінки, забою легень та правої нирки, відкритих бампер-переломів обох кісток обох гомілок, двох розсічених ран тім`яної ділянки голови, садна обличчя, садна передньої поверхні грудної клітки, зони осаднення правої бокової та передньої поверхні тулубу справа та саден обох колін, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так-як привели до смерті потерпілого ОСОБА_3 та знаходяться в причинному зв`язку з фактом настання його смерті.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 17 березня 2019 року, близько 23 години, він їхав додому від своєї дівчини на автомобілі зі швидкістю 50-60 км/год. На повороті він розминувся зі скутером, який його засліпив, після чого побачив на асфальті силует людини, яку не зміг об`їхати та збив її. Потім він їхав не швидко, щоб потерпілий не попав під колеса автомобіля. Після цього він перевірив пульс в потерпілого, але пульсу в нього вже не було. Підійшов інший свідок, який перебував в стані алкогольного сп`яніння. і він тоді зрозумів, що пішоходів було двоє. Він викликав поліцію, яких дочекався на місці пригоди. Потерпілий був в чорній курточці і чорних штанах. Свідок ОСОБА_4 хотів піти, але він його зупинив. Від місця зіткнення до місця, де він розминувся зі скутером, було близько 50 метрів. Коли він сам їхав за кермом автомобіля, на телефон чи магнітофон він не відволікався. Після події він намагався спілкуватися з потерпілими. Його батько пропонував на операцію дитини потерпілого кошти, але потерпілі відмовилися їх брати, сказавши, що він має сидіти у в`язниці. Про обставини дорожньо-транспортної пригоди люди казали, що свідок ОСОБА_4 говорить неправду. Цубера сказав, що ОСОБА_4 був в нього, а потім пішов додому, ОСОБА_4 сказав, що потерпілий вискочив під автомобіль. ОСОБА_5 теж казав, що все було не так. Слідчий Мороз відносно ОСОБА_4 сказав, що свідок п`яний, не адекватний. ОСОБА_4 казав, що вони йшли, співаючи в стані сп`яніння. Слідчо-оперативна група була на місці приглди. Він просив слідчого зробити заміри з його пояснень, але слідчий Микулець відмовив, сказавши, що буде все за їх записами. Статисти казали, що вони будучи водіями, теж би їх не побачили. Йому не пропонували сісти за кермо автомобіля «Таврії» з статистом, щоб перевірити чи міг побачити. Коли він здійснив наїзд на потерпілого, то потерпілий залишився на правому боці. Наїзд здійснив правою частиною автомобіля. Коли ОСОБА_4 побачив, вже були викликані швидка і поліція. Він просив проведення слідчого експерименту за його замірами, але слідчий відмовив. Письмово таке клопотання він не заявляв. Письмове заперечення. коли було відтворення дорожньо-транспортної пригоди, в протоколі він писав. Заявлений цивільний позов не визнає. Просить суд суворо його не карати.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона очевидцем події не була. Заявлений нею цивільний позов підтримує та просить його задовольнити. При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 просить призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на вісім років, оскільки ним не відшкодовано ні моральну, ні матеріальну шкоду. Обвинувачений навіть не попросив в неї та батьків померлого елементарного вибачення, крім того погрожував їм. Цивільний позов підтримує та просить його задовольнити.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що в день події, точної дати не пам`ятає, в темну пору доби. він їхав з села Новоселиця в с. Тисолово, та побачив автомобіль, на якому їхав ОСОБА_7 . Вони роз`їхалися, після чого він почув звук. Він повернувся і побачив дорожньо-транспортну пригоду. На автомобілі ОСОБА_8 було увімкнене ближнє світло фар. Спочатку він побачив двох пішоходів, які йшли від нього по лівій стороні назустріч один біля одного, яких він знає, але не знає їх імен. Один пішохід йшов по обочині, а інший - по краю асфальту. Ширина обочини є близько один метр. Від місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_8 від нього проїхав близько 100-200 метрів. Автомобіль їхав зі швидкістю не більше 60 км/год. Фари автомобіля його не сліпили, думає, що були увімкнуті на ближньому світлі. Коли почув звук, то подумав, що колесо лопнуло на автомобілі. Коли розвернувся, побачив осколки скла, кров. Автомобіль знаходився посередині дороги, тіло було на обочині напроти автомобіля. Інша особа також була на місці пригоди. Працівників швидкої викликав він, знаходився на місці пригоди близько 5 хвилин, до приїзду швидкої, а потім пішов додому. ОСОБА_8 підходив до потерпілого, намагався йому якось допомогти, слухав, чи дихає, щупав пульс.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що ним був наданий добровільно автомобіль. Провід біля лампи йде на радіатор, на реле. Провід підгорів і був ізольований. Лампочки стояли звичайні і він автомобіль з такими фарами придбав. Автомобіль є 2014 року випуску. Скло на фарах не замінював. Як шофер він часто їздить дорогою, де сталася дорожньо-транспортна пригода. Чи бачив в той вечір потерпілого, не пам`ятає. В темну пору доби, перед тим як сталася дорожньо-транспортна пригода, якщо б рухалися два силуети, по дорозі при такому освітленні як в нього, він би важко їх побачив. На дорозі до відтворення і після нього не змінилося нічого. Чи зазначав захисник, що після дорожньо-транспортної пригоди здійснилася обрізка дерев, які були на вулиці, не пам`ятає. Він надавав свій автомобіль для відтворення.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що в день події, в темну пору доби, вони з померлим ОСОБА_3 один біля одного йшли по обочині дороги по правій смузі руху з с. Тисолово в сторону с. Новоселиця. Відстань між ними була один метр. Ширина обочини від кювету до проїжджої частини дороги є близько 5 метрів. Потім біля них прохав автомобіль та збив ОСОБА_3 . Потім він бачив, що ОСОБА_3 вже лежить на землі, а в напрямку їх руху стоїть автомобіль на проїжджій частині з лівої сторони, ближче до зустрічної смуги, повернутий вниз. Дорожньо-транспортна пригода сталася між селами. Коли вони з ОСОБА_3 йшли, він бачив скутер, але на якій відстані він був від них і від місця зіткнення не знає. В день події вони зустрілися з ОСОБА_3 близько 9 години в ОСОБА_11 . До дорожньо-транспортної пригоди був разом з ОСОБА_3 півгодини. Від будинку ОСОБА_11 до місця зіткнення йшли можливо 20 хвилин. В ОСОБА_11 вони вживали алкоголь близько 30 хвилин, а потім пішли разом вниз по вулиці. Від Цубера до місця дорожньо-транспортної пригоди магазинів не було. Вони йшли лише за цигарками. Коли вони ішли від ОСОБА_11 їм на зустріч. крім скутера, не їхало ніяких транспортних засобів. Старшого чоловіка, який би їхав їм назустріч на автомобілі марки «Жигулі», шостої моделі, до настання дорожньо-транспортної пригоди і давав їм зауваження, щоб вони зійшли з проїжджої частини дороги, не було. Швидку і поліцію він дочекався. Освідчення в лікарні його особисто не проводили. На якій швидкості рухався транспортний засіб сказати не може. На проїжджу частину вони не заступали. Де йшов ОСОБА_12 , чи йшов він по асфальтному покриттю, чи по дорозі, не пам`ятає.

В рапорті старшого інспектора-чергового Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області від 17.03.2019 року зазначено, що 17 березня 2019 року отримано повідомлення зі служби 102 про те, що 17.03.2019 року, о 23 год. 14 хв., за адресою: Тячівський район, с. Тисолово, вул.. Центральна, заявник ОСОБА_1 повідомив, що на своєму автомобілі марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода, який йшов посеред вулиці, заявник не знає чи потерпілий живий, просить викликати швидку медичну допомогу

(Т.1 а.с.86)

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та доданого до нього план-схеми дорожньо-транспортної пригоди, фото-таблиць від 18.03.2019 року встановлено місце вчинення злочину.

(Т.2 а.с.88-95)

З протоколу огляду транспортного засобу від 16.04.2019 року з доданими фото-таблицями вбачається, що предметом огляду є транспортний засіб марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , бежевого кольору, та встановлено його пошкодження: зруйноване вітрове скло справа, деформована права стійка та кут даху автомобіля, розбита права фара, зігнуте праве дзеркало заднього виду автомобіля.

(Т.1 а.с.98-102)

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 16.04.2019 року за №61 при судово-медичному дослідженні трупа громадянина ОСОБА_13 , було виявлено: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді рани потиличної ділянки голови, відкритого паутиноподібного перелому кісток склепіння та основи черепу, руйнування стовбурових структур уламками кісток; закриту хребтово-мозкову травму у вигляді перелому зубоподібного відростку ІІ шийного хребця зі зміщенням в просвіт спинномозкового каналу; закритої травми тулубу у вигляді локальних переломів 1-8 ребер справа, розривів перенхіми печінки та селезінки, забою легень та правої нирки; відкритих бампер-переломів обох кісток обох гомілок; дві розсічені рани тім`яної ділянки голови; садна обличчя; садна передньої поверхні грудної клітки; зона осадження правої бокової та передньої поверхні тулубу справа; садна обох колін; етиловий спирт в крові в концентрації 3,15 %. Відкрита черепно-мозкова травма у вигляді рани потиличної ділянки голови, відкритого паутиноподібного перелому кісток склепіння та основи черепу, руйнування стовбурових структур уламками кісток виникла в результаті однієї або більше локальних дій за механізмом удару твердим тупим предметом зі значною енергією удару в напрямку ззаду-вперед, справа-вліво, з низу в верх. Інші індивідуальні особливості контактної поверхні предмету в тілесному ушкодженні не відобразились. Вказане тілесне ушкодження відноситься до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як привело до смерті. Закрита хребтово-мозкова травма у вигляді перелому зубоподібного відростку ІІ шийного хребця зі зміщенням в просвіт спинномозкового каналу виникла конструктивно в результаті однієї або більше дій за механізмом удару зі зміщенням головного кінця хребта вперед по відношенню до хребетного стовпа. Індивідуальні особливості контактної поверхні предмету в тілесному ушкодженні не відобразились. Вказане тілесне ушкодження відноситься до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являється небезпечним для життя потерпілого в момент його спричинення. Закрита травма тулубу у вигляді локальних переломів 1-8 ребер справа, розривів паренхіми печінки та селезінки, забою легень та правої нирки та зона осадження правої бокової та передньої поверхні тулубу справа виникли в результаті однієї або більше дій за механізмом удару-тертя твердим тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею ширина якого складає не менш ніж 32 см і обмежений з одного боку ребром, у напрямку ззаду вперед, знизу-вверх, справа-вліво по відношенню з анатомічно нормально розміщеним тілом. Інші індивідуальні особливості контактної поверхні предмету в тілесному ушкодженні не відобразились. Вказані тілесні ушкодження відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення. Відкриті бампер-переломи обох гомілок виникли в результаті однієї або більше локальних дій за механізмом удару масивним тупим твердим предметом, що знаходився в горизонтальній площині по відношенню до анатомічно нормально розташованої людини та знаходився на відстані не більшій за 25 см від підошвової поверхні стоп. Інші індивідуальні особливості контактної поверхні предмету в тілесному ушкодженні не відобразились. Вказані тілесні ушкодження відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення. Дві розсічені рани тім`яної ділянки голови виникли в результаті двох локальних дій твердими тупими предметами з обмеженою контактною поверхнею за механізмом удару. Вказані тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, так як подібного характеру тілесні ушкодження у живих викликають розлад здоров`я більше 6-ти, але менше 21-го дня. Садна обличчя виникли в результаті трьох або більше локальних дій за механізмом удару-тертя твердими тупими предметами з обмеженою контактною поверхнею, поздовжня вісь яких знаходилась близько до горизонтальної осі, в напрямку зверху-вниз, спереду-назад, під гострим кутом до поверхні шкіри. Вказані тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я, чи незначну стійку втрату працездатності у живих. Садна передньої поверхні грудної клітки виникли в результаті однієї або більше локальних дій за механізмом удару-тертя твердим тупим предметом з переважаючою контактною поверхнею в напрямку спереду-назад. Інші індивідуальні особливості контактної поверхні предмету в тілесному ушкодженні не відобразились. Вказані тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я, чи незначну стійку втрату працездатності у живих. Садна обох колін виникли в результаті однієї або більше локальних дій за механізмом удару-тертя твердим тупим предметом з переважаючою контактною поверхнею в напрямку спереду-назад, справа-вліво. Інші індивідуальні особливості контактної поверхні предмету в тілесному ушкодженні не відобразились. Вказані тілесні ушкодження відносяться до групи тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я, чи незначну стійку втрату працездатності у живих. Смерть громадянина ОСОБА_3 виникла в результаті відкритої черепно-мозкової травми у вигляді відкритого паутиноподібного перелому кісток склепіння та основи черепу, що привело до руйнування стовбурових структур головного мозку уламками кісток. Відкриті бампер-переломи обох кісток обох гомілок являються характерними для першої фази фронтального зіткнення пішохода з легковим автомобілем в рамках дорожньо-транспортної травми при якій відбувається первинний контакт автомобіля з пішоходом. Відкрита черепно-мозкова травма у вигляді рани потиличної ділянки голови, відкритого паутиноподібного перелому кісток склепіння та основи черепу, руйнування стовбурових структур уламками кісток, закрита хребтова-мозкова травма у вигляді перелому зубоподібного відростку ІІ шийного хребця зі зміщенням в просвіт спинномозкового каналу, закрита травма тулубу у вигляді локальних переломів 1-8 ребер справа, розривів паренхіми печінки та селезінки, забою легень та правої нирки та зона осаднення правої бокової та передньої поверхні тулубу справа являються характерними для другої фази фронтального зіткнення пішохода з легковим автомобілем в рамках дорожньо-транспортної травми, при якій пішохід в результаті удару падає на автомобіль та ударяється об капот, вітрове скло або кришу легкового автомобіля. Дві розсічені рани тім`яної ділянки голови, садна обличчя, садна передньої поверхні грудної клітки, зона осадження правої бокової та передньої поверхні тулубу справа та садна обох колін не являються характерними, тобто в рамках судово-медичної дорожньо-транспортної травми могли виникнути в любу фазу зіткнення. Тим не менше такі ушкодження більш частіше за все виникають в третю та четверту фази зіткнення, під час яких тіло підкидує та волочить по дорожньому покриттю. В першу фазу зіткнення тілесне ушкодження було нанесено в напрямку ззаду-вперед, а в другу фазу зіткнення удар було нанесено ззаду-вперед, знизу-вверх та справа-вліво. В першу фазу зіткнення травмуючий предмет був розташований в плоскості близькій до горизонтальної по відношенню до анатомічно нормально розташованого в просторі тіла. Таким чином на основі даних ознак можна зробити висновок, що в момент зіткнення тіло громадянина ОСОБА_3 знаходилось в вертикальному положенні, спиною і трішки правим боком до автомобіля. Виявлені в процесі експертизи тілесні ушкодження знаходяться в причинному зв`язку з фактом настання смерті громадянина ОСОБА_3 . Згідно результатів експертизи №561, проведеної в приміщенні судово-токсикологічної експертизи обласного СМЕ, в крові трупа громадянина ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації - 3,15 %, що відповідає важкому алкогольному отруєнню при якому може наступити смерть.

(Т.1 а.с.110-119)

Згідно висновку судово-токсикологічної експертизи від 28.03.2019 року за №567 в результаті проведеної судово-токсикологічної експертизи крові з вени громадянина ОСОБА_7 , 1999 року народження, в крові не виявлено етиловий спирт та його ізомери (забір крові проведено 18.03.2019 року о 02 год. 35 хв.). Встановити, чи перебував громадянин ОСОБА_1 , 1999 року народження, в стані алкогольного сп`яніння на момент скоєння ДТП 17.03.2019 року о 23 год. 15 хв., не є можливим, так як в крові, яка була відібрана з вени 18.03.2019 року о 02 год. 35 хв. не виявлено етиловий спирт та його ізомери.

(Т.1 а.с.120-121)

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу від 15.04.2019 року за №10/132 на момент огляду гальмівна система автомобіля марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходилась у працездатному стані та дозволяють водію транспортного засобу контролювати його швидкість. На момент огляду система рульового керування автомобіля марки «ЗАЗ-11028» державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані та дозволяють водію транспортного засобу контролювати його напрямок руху. На момент огляду система освітлення автомобіля марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 знаходились в працездатному стані. Експертним дослідженням систем та їх елементів, що впливають на безпеку руху, в процесі керування автомобілем, на стадії пошуку несправностей за зовнішніми ознаками не виявлено. Системи перебувають в працездатному стані і можуть виконувати свої функції. Тому дане питання втрачає зміст з технічної точки зору і по цій причині не вирішувалось.

(Т.1 а.с.129-131)

Згідно висновку транспортної трасологічної експертизи від 15.04.2019 року за №10/133 автомобіль марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , має пошкодження, характерні для контактування з пішоходом, розташовані у передній правій частині з подальшим падінням пішохода на капот та вітрове скло транспортного засобу. При відсутності даних про сліди шин транспортного засобу та слідів взуття пішохода, визначити точне геометричне положення транспортного засобу в момент наїзду на пішохода в момент первинного контактування відносно елементів (параметрів) дороги не можливо. Можна тільки зробити висновок про те, що наїзд автомобіля марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , на пішохода міг статися в місці, яке безпосередньо передує фіксації взуття пішохода (детальніше див. схему до протоколу ОМП, умовне позначення 2).

(Т.1 а.с.134-138)

Згідно висновку авто-технічної експертизи від 17.04.2019 року за №10/135 в даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.2, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці пішохід ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пунктів 4.7 Правил дорожнього руху. Для оцінки дій пішохода, у відповідності з вказаними пунктами, не потрібно спеціальних знань у галузі авто техніки і дана оцінка може бути здійснена органами слідства та суду самостійно. З технічної точки зору водій автомобіля марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав би технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування, якби рухався з максимально допустимою швидкістю 50 км/год. в момент виникнення небезпеки по встановленій об`єктивній видимості пішохода в місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору, при заданих вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, стали дії водія автомобіля марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який не дотримався вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху, при дотриманні яких мав технічну можливість зупинити свій транспортний засіб до місця наїзду в момент виникнення небезпеки і тим самим уникнути наїзду.

(Т.1 а.с.164-171)

Згідно протоколів проведення слідчих експериментів від 10.04.2019 року з доданими схемами дорожньо-транспортної пригоди та фото таблицями за участю свідка ОСОБА_10 та за участю свідка ОСОБА_6 встановлено місце та спосіб вчинення злочину

(Т.1 а.с.139-144, 145-155)

В протоколі огляду транспортного засобу від 16.04.2019 року з доданими фото-таблицями зазначено, що предметом огляду є транспортний засіб марки «ЗАЗ-110307», державний номерний знак НОМЕР_2 , та встановлено, що він пошкоджень не має.

(Т.1 а.с.157-161)

Згідно рахунків ФОП ОСОБА_14 ОСОБА_2 сплатила 41930 гривень витрат, пов`язаних з похованням ОСОБА_3 , які включають витрати по придбанню предметів ритуальної приналежності та витрат на організацію обряду поховання.

(Т.1 а.с.59-60)

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 стверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були подружжям.

(Т.1 а.с.61)

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 стверджується, що неповнолітній ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

(Т.1 а.с.34)

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Заперечення обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та його доводи, що в інкримінованому йому злочині він не винен, суд вважає безпідставними і такою версію обвинуваченого надуманою, оскільки це суперечить зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою з іншими матеріалами провадження, а саме показанням свідкам, висновкам експертиз, іншим письмовим доказам.

Суд оцінює такі показання, як обрану обвинуваченим лінію захисту, яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, є молодий за віком.

Обставини справи, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд не знайшов.

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , враховуючи думку потерпілої, яка просить суворо покарати обвинуваченого та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки обвинувачений не попросив вибачення перед родичами померлого та не відшкодував заподіяну шкоду, внаслідок дій обвинуваченого настала смерть людини, суд вважає, що відносно нього необхідно і доцільно призначити покарання в виді позбавлення волі на певний строк.

Крім того, позивачем ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 подано цивільний позов про стягнення моральної та матеріальної шкоди, в якому зазначила, що її визнано потерпілою у кримінальному провадженні, а тому вона має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушення шкоди у передбаченому законом порядку. Шкода, яка завдана їй кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 286 КК України, складається із: матеріальних витрат, які вона понесла на поховання чоловіка. Вона здійснила всі необхідні заходи по організації похорону та понесла витрати у розмірі 41130 гривень, які включають витрати по придбанню предметів ритуальної належності у розмірі 10930 гривень та витрат на організацію обряду поховання в сумі 31200 гривень; із шкоди завданої обвинуваченим смертю чоловіка потерпілої, оскільки її чоловік працював та мав високий стабільний заробіток, а вона ніде не працювала і перебувала на утриманні свого чоловіка, оскільки займалася домашнім господарством, вихованням сина. Вважає, що через неправомірні дії обвинуваченого вона втратила годувальника, який міг би працювати та відповідно заробляти та забезпечувати сім`ю в повному обсязі до досягнення ним пенсійного віку. Середньомісячний дохід померлого становив 1000-1500 доларів США. Син померлого ОСОБА_15 є малолітньою особою і мав бути на утриманні свого батька ще 13 років, тобто 156 місяців. Згідно Закону України «Про бюджет» прожитковий мінімум встановлюється для дітей до 18 років від 1799 до 2218 гривень та в середньому буде становити 1998 гривень. Тобто, до досягнення повноліття відповідач повинен сплатити суму 311688 гривень, які необхідні йому для забезпечення нормального існування та розвитку, відшкодування, що передбачено положенням ЦК України. Померлий ОСОБА_3 , незважаючи на те, що постійно працював та мав високий дохід, офіційно працевлаштований не був, а отже визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди позивачці повинен визначитись із розміру мінімальної заробітної плати, яку міг отримати її чоловік на момент подання позовної заяви. У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати становить 4173 гривень. На момент смерті потерпілому було лише 34 роки та 11 місяців, тобто до досягнення ним пенсійного віку він міг працювати, ще 27 років та 6 місяців, а отже отримуючи мінімальну заробітну плату померлий міг би отримати 1 377 090 гривень. Отже, вона отримала матеріальний збиток на вищевказану суму. Щодо моральної шкоди, то для неї настала непоправна втрата чоловіка, в результаті чого вона зазнала величезних душевних страждань, якій їй доводиться до теперішнього часу переживати докладаючи додаткових зусиль для відновлення життєвих відносин, виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також очікуючи законного покарання особи, винуватої у смерті її чоловіка. Враховуючи викладене, оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 500000 гривень. Просить стягнути з ОСОБА_7 на її користь 41130 гривень витрат на поховання, 1377090 гривень матеріальної шкоди та 500000 гривень моральної шкоди.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Згідно змісту ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода завдана особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено протиправну поведінку ОСОБА_1 , встановлено наявність шкоди - смерть потерпілого ОСОБА_3 та причинний зв`язок між діями обвинуваченого та наслідками, що настали, який підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, в тому числі і висновками експертиз.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги наявність такої шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, тривалість моральних страждань і переживань потерпілої, оскільки остання втратила члена сім`ї - ОСОБА_2 втратив чоловіка ОСОБА_3 , неповнолітня дитина ОСОБА_15 втратив батька, що призвело до їх душевних страждань, істотних змін в їх житті та негативно позначилося на їх моральному та психологічному стані.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесла потерпіла, їх тривалість, непоправність втрати і неможливість поновити попереднє становище, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, так як потерпіла безповоротно втратила чоловіка, перенесла страждання, пов`язані з його смертю, зважаючи на обставини, при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення на суму стягнення з відповідача - обвинуваченого ОСОБА_1 в розмірі 400 000 гривень.

За змістом ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання - це діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

Суд приймає до уваги понесені потерпілою ОСОБА_2 витрати на поховання в сумі 41130 гривень, а тому позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 щодо стягнення на її користь з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди в частині витрат на поховання потерпілого ОСОБА_3 в сумі 41130 гривень також підлягають до задоволення.

Статтею 1200 Цивільного кодексу України визначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) інвалідам - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.

Згідно до вимог ст. 1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального положення фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 в нього було одна неповнолітня дитина: син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не досяг вісімнадцятирічного віку, був одружений з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на час своєї смерті ОСОБА_3 працевлаштований не був.

Таким чином, виходячи з вищевказаних обставин та наведених норм цивільного законодавства суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь неповнолітнього ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_3 , одноразово по 17102 гривні 47 копійок на кожного, за період з 17 березня 2019 року по 16 березня 2020 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (в 2019 році - 4173 гривні, в 2020 році - в розмірі 4723 гривні), а також стягувати з відповідача ОСОБА_1 на користь неповнолітнього ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування шкоди, завданої смертю його батька в розмірі 1/3 мінімальної заробітної плати щомісячно, починаючи з 17 березня 2020 року, і до його повноліття, а також на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відшкодування шкоди, завданої смертю її чоловіка в розмірі 1/3 мінімальної заробітної плати щомісячно, починаючи з 17 березня 2020 року, і до досягнення неповнолітнім сином ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чотирнадцяти років, а в решті позову відмовити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в виді домашнього арешту закінчився та письмового клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 прокурором в судовому засіданні подано не було.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2019 року арешт на автомобіль марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , в даному кримінальному провадженні слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 в виді домашнього арешту закінчився.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Новоселиця, Тячівського району, Закарпатської області, на користь ОСОБА_2 400000 (чотириста тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Новоселиця, Тячівського району, Закарпатської області, на користь ОСОБА_2 42130 (сорок дві тисячі сто тридцять гривень) матеріальної шкоди в частині витрат на поховання потерпілого ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Новоселиця, Тячівського району, Закарпатської області, на користь неповнолітнього ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_3 , одноразово по 17102 гривні 47 копійок на кожного, за період з 17 березня 2019 року по 16 березня 2020 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (в 2019 році - 4173 гривні, в 2020 році - в розмірі 4723 гривні).

Стягувати з відповідача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Новоселиця, Тячівського району, Закарпатської області, на користь неповнолітнього ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування шкоди, завданої смертю його батька в розмірі 1/3 мінімальної заробітної плати щомісячно, починаючи з 17 березня 2020 року, і до його повноліття,

Стягувати з відповідача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Новоселиця, Тячівського району, Закарпатської області, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відшкодування шкоди, завданої смертю її чоловіка в розмірі 1/3 мінімальної заробітної плати щомісячно, починаючи з 17 березня 2020 року, і до досягнення неповнолітнім сином ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чотирнадцяти років.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 2355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 15 копійок процесуальних витрат за проведення експертиз.

Речовий доказ по справі - автомобіль марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ДП МВС України «Інгформ-Ресурси» в м. Тячів, повернути обвинуваченому ОСОБА_1 як володільцю.

Речовий доказ по справі - зимове взуття, чорного кольору, яке належить потерпілому ОСОБА_3 , що зберігається в кімнаті речових доказів Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, знищити.

Скасувати в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000130 від 18.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2019 року арешт на автомобіль марки «ЗАЗ-11028», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: В.І. Бобрушко