Ухвала суду № 91983609, 02.10.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15753/20

провадження № 2/753/7976/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Сирбул О.Ф., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні ініціативи", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком", про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обмежень, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні ініціативи", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком", про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обмежень.

Разом із позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову відповідно до якої позивач просила суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 2075267980000, право власності на яку зареєстроване за ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ 37356981) до прийняття рішення судом по справі та набрання ним законної сили.

Заява вмотивована тим, що відповідач-2 30.04.2020 року незаконно прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за яким в порядку звернення стягнення на майно зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису: 36381806 від 27.04.2020 року) за іпогекодержателем ТОВ «ФК «Приватні інвестиції». Однак, таке рішення було прийняте з порушенням вимог встановлених Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а відтак підлягає скасуванню судом.

Оскаржуваним рішенням було змінено власника квартири та з позивача право власності зареєстроване на відповідача-1.

Необхідність накладення арешту полягає в тому, що у разі не вжиття відповідних заходів реагування, на думку позивача, відповідач-1 в будь-який час може відчужити квартиру АДРЕСА_1 , запис про право власності який оскаржується, чим унеможливить (ускладнить) виконання рішення суду у разі іаловолення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що відчуження спірного майна може порушити права позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідачі зможуть здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-159,260,353,354ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні ініціативи", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком", про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обмежень - задовольнити.

В якості забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 2075267980000, право власності на яку зареєстроване за ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні ініціативи", місцезнаходженняза адресою: м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7, код ЄДРПОУ 40071339.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м.Києва.

Суддя: