Рішення № 91982597, 05.10.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1146/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі - Осадчій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що в жовтні 2017 року позивач запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/ monobank.ua/terms.

17.01.2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 17.01.2018 року.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного Договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Однак, відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, станом на 30.07.2018 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.07.2018 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте, відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 26.11.2018 став у формі «на вимогу».

На залишок простроченої заборгованості банк нараховував неустойку, передбачену тарифами, а саме: санкції за порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 грн.; від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 грн.; від 91 до 120* (210) днів - штраф, що розраховується за формулою: 100 грн + 6,4 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. При цьому діє ставка 0,00001% річних; від 121 (211) дня до повного погашення строк, після спливу якого формується Фінальний рахунок, що визначається банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов`язання та не більше 210 днів- штраф у розмірі 100 грн. та пеня у розмірі 6,4 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. При цьому діє ставка 0,00001% річних.

На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 10-01-2020 року становить 61 456,87 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)- 21780,02 грн.; заборгованість за пенею та комісією 39676,85 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».

А тому, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість, станом на 10.01.2020, за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.01.2018 в сумі 61456 грн. 87 коп. та судовий збір сумі 2102 грн.

Відповідачем через представника адвоката Різника Ю.С. подано відзив на позов. Зазначено, що договір між сторонами було оформлено у вигляді анкети-заяви від 17.01.2018р., згідно Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту. Відповідач отримав кредит у розмірі 15000грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Вважає, що він повністю виконав свої зобов`язання за договором , повернув позивачеві споживчий кредит у розмірі 15000грн. Зазначив, що анкета-заява, що підписана сторонами, не містить строк повернення кредиту, процентну ставку, відсутні умови щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів, комісії) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Вважає, що відсутні підтвердження, що саме долучені позивачем Витяг з Умов та Тарифи за карткою розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати пені, комісії. Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом. Надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Тарифи за карткою не можуть розцінюватися як частина договору, оскільки не містять підпису відповідача, тому достовірно не підтверджують вказані обставини позову. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Зазначено, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Умови обслуговування рахунків фізичної особи опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення. Правовідносини складаються з: відкриття поточного рахунку, випуску платіжної картки, встановлення кредитного ліміту, надання у користування грошових коштів у межах кредитного ліміту, нарахування процентів за користування коштами. Отже, використання кредитних коштів відбувалось в межах та на виконання укладеного договору від 17.01.2018р., який виконувався сторонами. Всі інформація про тарифи мається на сайті і у відкритому доступі. Вважає, що банк дотримався вимог ст. 1054 ЦК, кредитний ліміт був встановлений та зазначений клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток. Щодо того, що анкеті-заяві від 17.01.2018р. не передбачена процентна ставка та не встановлена відповідальність у вигляді неустойки за порушення зобов`язання, то кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту і споживач має ознайомитися із такою інформацією. Положеннями анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірник у мобільному додатку із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту. Наголошує, що відповідач свій обов`язок щодо погашення заборгованості не виконав. Також вказує, що позивач мав право змінити умови договору, направивши відповідачу за допомогою мобільного додатку повідомлення (пропозицію) про зміни розділів договору. Таким чинром просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

В судове засідання представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Надано заяву про розгляд справи за відсутності представника.

В судове засіданні відповідач та його представник адвокат Резнік Ю.С. не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Надано заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.

Враховуючи думку представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що в жовтні 2017 року позивач запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/ monobank.ua/terms.

Відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов, мобільний додаток - це сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України (п.2 Розділу І).

Відповідно до пунктів 4.3., 4.8.1. п. 5 Розділу І Умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами Банку через Мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

П.п. 3.1., 3.4., 3.5. пункту 3 розділу ІІ Умов визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням Анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Моnоbаnк». Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.

17.01.2018 відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача та підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за умовами якої Клієнт просив відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Мобільному додатку відповідно до умов Договору та наведених у анкеті-заяві умов. Під час розгляду справи відповідач у відзиві підтвердив факт укладання між сторонами договору, шляхом підписанні Анкети-заяви, про що свідчать підписи працівника банку та відповідача.

Між тим, підтверджуючих даних про те, що підписавши анкету-заяву, відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови, немає.

У даному випадку, про факт отримання кредиту свідчить лише анкета-заява позичальника ОСОБА_1 від 17.01.2018. При цьому, вважати, що відповідач погодився із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, - неможливо, оскільки вони не підписані ОСОБА_1 та заперечуються ним, про що зазначено у відзиві на позов. Між тим, відповідачем визнається факт отримання кредитних.

Отже, суд вважає, що банк надав відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами, але відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти (тіло кредиту), отримані ним, для погашення заборгованості за зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, який досліджено у судовому засіданні. Із розрахунку вбачається, що з моменту отримання кредиту кошти на погашення боргу по кредиту відповідачем вносились не у повному обсязі та періодично. Таким чином, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав належним чином і підтверджень погашення заборгованості по кредиту не надав. Даний розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, незважаючи на норми ст.12 ЦПК України.

На даний час відповідач не погасив заборгованість по кредиту, що є порушенням законних прав АТ «Універсал Банк».

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 21780грн. 02коп. підлягають до задоволення.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За нормами ст. 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Поняття та підстави виникнення права на неустойку визначені ст.ст. 549, 550 ЦК України.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Між тим, на думку суду, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості по пені та комісії в розмірі 39676грн. 85коп., слід відмовити, оскільки відсутні підстави вважати, що такі нарахування за кредитом, можуть нараховуватися за умовами анкети-заяви позичальника. Крім того, надані позивачем - банком Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, додатки - Тарифи, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та інш. не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Безпідставними є доводи представника позивача про те, що сплачуючи кошти на погашення заборгованості, відповідач знав про необхідність сплати неустойки, комісії.

Крім того, суд вважає, що позивачем не підтверджено факт доведення умов договору до відповідача; не підтверджено, що на час укладання договору діяли саме ті Умови, Тарифи, Витяг яких долучено до позову; Витяг Умов і Тарифів не є належними доказами щодо двостороннього волевиявлення сторін щодо визначення умов договору.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи позицію сторони відповідача, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог.

Отже, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає лише заборгованість за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 21780грн. 02коп., що виникла станом на 10.01.2020 року.

На думку суду, судове рішення, постановлене за результатами розгляду цієї цивільної справи, відповідає висновкам, що висвітлені у постанові ВП ВС від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Універсал Банк» підлягає до стягнення судовий збір в сумі 744грн. 95 коп., враховуючи, що позовні вимоги задоволені на 35,44% (сплачений позивачем при зверненні до суду за платіжним дорученням № 8839/36 від 23.01.2020 в розмірі 2102грн. 00коп.).

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 17.01.2018 року: 21780грн. 02коп. - заборгованість по тілу кредиту, а також судовий збір в розмірі 744грн. 95коп., а всього -22524грн. 97коп.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2020 року.

Головуючий: С. М. Позарецька