Рішення № 91980681, 01.10.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1862/20

Провадження № 2/211/1333/20

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2020 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Середньої Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Зайцевій А.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення майна з-під арешту, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд скасувати обтяження - арешт нерухомого майна , внесеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 20879514, винесену державним виконавцем Ісмаіловим С.І. стосовно квартири АДРЕСА_1 , посилаючись на неможливість прийняття спадщини після смерті батька. В обґрунтування вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , за життя якого йому належала квартира АДРЕСА_1 . Однак крім батька, в свідоцтві про право власності на квартиру вказаний його брат, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . При прийнятті спадщини після смерті батька нотаріусом повідомлено про наявність обтяження на квартиру на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 18.08.2010 № 20879514. Враховуючи, що наявність обтяження на нерухоме майно позбавляє його можливості оформити належним чином спадкові права, просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України.

Представник позивача звернулася до суду про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у позові

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 20879514 з виконання виконавчого листа 1-405 від 24.06.2020, за яким боржником був ОСОБА_3 . Дане виконавче провадження було завершено у 20011 році та знищено, через що надати копії чи будь-яку інформацію неможливо.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та надані учасниками справи заяви, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Як встановлено судом, згідно постановою державного виконавця Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18 серпня 2010 року, накладено арешт на все рухоме майно боржника ОСОБА_3 (а.с. 24 - копія витягу).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (а.с. 10 - копія свідоцтва).

За життя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 (а.с. 14 - копія витягу).

Згідно абзаців першого та другого пункту 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 (далі Постанова № 5), у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно абзацу першого пункту другого Постанови № 5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктом 13 Постанови № 5 роз`яснено, що при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог.

Підстави та порядок зняття арешту при виконанні рішень суду визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII).

Згідно частин першої, другої статті 40 Закону № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таким чином порушене право власника підлягає захисту шляхом звільнення з-під арешту спірного майна.

Положеннями частини першої статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи завершення виконавчого провадження, суд приходить до висновку до наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон від 01.07.2004 № 1952-IV) державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Абзацом 1 частини другої статті 26 Закону від 01.07.2004 № 1952-IV встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 391 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 - задовольнити

Звільнити з-під арешту майно, яке належало на праві власності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , що накладено державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 20879514 від 18.08.2010.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2020 року

Суддя Н.Г.Середня