Рішення № 91972432, 05.10.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 рокуСправа № 912/1262/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/1262/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна ЕК", 25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 78

до відповідача: Військової частини 2269 Національної гвардії України, 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95

про стягнення 25 899,06 грн

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна ЕК", яка містить вимоги до Військової частини 2269 Національної гвардії України про стягнення 25 899,06 грн, з яких: 2 112,68 грн - 3% річних, 108,57 грн - інфляційних та 23 677,81 грн пені, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 в частині сплати коштів за використану електроенергію.

Ухвалою від 27.03.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1262/20. Справу постановив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, постановив розпочати розгляд справи по суті 17.04.2020, надав сторонам строк для подання заяв по суті, а також строк для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

27.04.2020 суд розпочав розгляд справи та 05.10.2020 продовжив розгляд справи по суті.

Судом враховано, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою установлено з 12 березня на усій території України карантин. Вказаний карантин неодноразово продовжувався та є продовженим згідно відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

30.04.2020 прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Зазначеним Законом було доповнено розділ X "Прикінцеві положення", пунктом 4 якого передбачалось продовження процесуальних строків, у тому числі судового розгляду справи та на подання відзиву, на період дії карантину.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, згідно якого пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції та передбачено можливість поновлення та продовження процесуальних строків за заявою учасників справи через обмеження, впровадженні карантином.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Таким чином та з урахуванням положень Закону України № 731-IX від 18.06.2020 граничним строком подання відзиву на позов, є 05.08.2020, а отже строк на подання відзиву у даній справі закінчився 06.08.2020.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Клопотань про продовження строку на подання відзиву від відповідача до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

Постачання електричної енергії споживача здійснюється на підставі публічного договору, що передбачений статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIІI (надалі - Закон № 2019-VIIІ) та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі-Правила).

Пунктом 3.1.5 Правил визначено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору про постачання електричної енергії, який пропонується споживачам до укладення та комерційну пропозицію.

ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" на своєму сайті в мережі Інтернет за адресою: http:www.kresc.com.ua розміщено відповідну форму Договору та комерційну пропозицію.

Абзацом 5 пункту 13 розділу ХVII Закону № 2019-VIІI передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна ЕК" (Постачальник) та Військовою частиною 2269 Національної гвардії України (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у редакції від 01.01.2019 (далі-Договір), на підставі якого позивач здійснював постачання електричної енергії на об`єкт відповідача, розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Діброви, б. 77/95.

Відповідно до п. 1.1 Договору, цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є Додатком 1 до цього Договору.

У відповідності до п. 2.1 Договору, постачальник продає електричну споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величини встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю - продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до Додатку 2 до цього Договору з дотриманням Порядку продажу, обліку та розрахунків за вироблену електричну енергію з альтернативних джерел енергії об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, затвердженого Регулятором.

У відповідності до п. 3.4 Договору, постачальник за цим Договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є Додатком 3 до цього Договору. Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднання (п.3.5 Договору).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Згідно п. 5.6 Договору, інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування, але не раніше дати затвердження Регулятором такої ціни/складових такої ціни.

У відповідності до п.5.7 Договору, ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів). Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8 Договору).

Відповідно до п. 5.11 Договору, оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунках, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядку та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 5.12 Договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Згідно п. 13.1 Договору, договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

Позивачем до господарського суду надано комерційну пропозицію для бюджетних установ № 3-УП (далі - Комерційна пропозиція) в п. 1.1 та 1.2 якої визначено, що розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до затвердженої НКРЕКП методики та оприлюднюються ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕК" не пізніше, ніж за 20 днів до її застосування, шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті, у засобах масової інформації та на своїх інформаційних стендах у центрах обслуговування споживачів. Ціна (тариф) на електричну енергію застосовується по відповідним категоріям бюджетних установ та діє з дати її введення в дію (п. 1.2 Комерційної пропозиції).

Ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу включені до ціни на електричну енергію, що постачається на умовах універсальної послуги, відповідно оплату послуг оператора системи передачі та оператора системи розподілу забезпечує ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕК" (п. 1.3 Комерційної пропозиції).

У розділі 2 Комерційної пропозиції визначено порядок розрахунків, відповідно до яких повна оплата вартості обсягу спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді проводиться споживачем самостійно за фактичними показниками приладів обліку електричної енергії протягом 5 робочих днів від дати отримання платіжного документа але не пізніше 20 календарного дня періоду, наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

У разі, якщо Споживач порушив терміни оплати (попередня оплата/остаточний розрахунок), Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати (п. 2.4 Комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 4.1 Комерційної пропозиції Договір набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК", або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання споживачем заяви - приєднання до Договору і укладається на строк до 31.12.2019, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання.

Згідно п. 4.2 Комерційної пропозиції Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але ні в якому разі не більше, ніж на термін дії Договору споживача про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.12 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

На підставі пункту 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своєї ліцензованої діяльності, а саме - ПрАТ "Кіровоградобленерго".

ПрАТ "Кіровоградобленерго" за розрахунковий період січень-грудень 2019 були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем та виставлені відповідні розрахунки - фактури позивачем, зокрема:

за січень 2019 року № 18-118/1 від 28.01.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 145100 кВт*год. на загальну суму 399 244,90 грн з терміном оплати до 04.02.2019 року;

за лютий 2019 року № 18-118/1 від 25.02.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 103887 кВт*год. на загальну суму 287 959,62 грн. з терміном оплати до 04.03.2019 року;

за березень 2019 року № 18-118/1 від 25.03.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 95134 кВт*год. на загальну суму 264 229,80 грн. з терміном оплати до 01.04.2019 року;

за квітень 2019 року № 18-118/1 від 24.04.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 87056 кВт*год. на загальну суму 242 486,04 грн. з терміном оплати до 06.05.2019 року;

за травень 2019 року № 18-118/1 від 27.05.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 64900 кВт*год. на загальну суму 178 754,70 грн. з терміном оплати до 03.06.2019 року;

за червень 2019 року № 18-118/1 від 20.06.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 51646 кВт*год. на загальну суму 142 146,64 грн. з терміном оплати до 27.06.2019 року;

за липень 2019 року № 18-118/1 від 25.07.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 64558 кВт*год. на загальну суму 188 359,39 грн. з терміном оплати до 01.08.2019 року;

за серпень 2019 року № 18-118/1 від 27.08.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 59432 кВт*год. на загальну суму 163 921,91 грн. з терміном оплати до 03.09.2019 року;

за вересень 2019 року № 18-118/1 від 25.09.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 57861 кВт*год. на загальну суму 148 853,14 грн. з терміном оплати до 02.10.2019 року:

за жовтень 2019 року № 18-118/1 від 25.10.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 78431 кВт*год. на загальну суму 201 316,3 3 грн. з терміном оплати до 01.11.2019 року;

за листопад 2019 року № 18-118/1 від 25.11.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 105390 кВт*год. на загальну суму 272 538,04 грн. з терміном оплати до 02.12.2019 року;

за грудень 2019 року № 18-118/1 від 18.12.2019 року за яким Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 141886 кВт*год. на загальну суму 391 155,62 грн. з терміном оплати до 24.12.2019 року.

Вказані рахунки отримано відповідачем, свідченням чого є підпис посадової особи про отримання рахунків та відсутність заперечень відповідача щодо фактичного отримання.

Доказом поставки, прийняття та споживання електричної енергії є Акти прийняття-передавання товарної продукції за період з січня 2019 року по грудень 2019 року включно, підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень (а.с 18-23).

Всупереч умовам Договору та Комерційної пропозиції відповідач розрахувався за спожиту електричну енергію не своєчасно, що призвело до звернення позивача до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.

Норми права, які застосовано судом.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до частини першої, другої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Мотивована оцінка доводів та поданих доказів.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач оплату за отриманий товар (спожиту електричну енергію) проводив із порушенням строків, встановлених умовами договору, чим порушив умови Договору та Комерційної пропозиції, а також норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що стало підставою для нарахування позивачем 23 677,81 грн пені, 2 112,68 грн 3% річних та 108,57 грн інфляційних збитків.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Господарським судом перевірено подані позивачем розрахунки 3% річних (а.с.29-30) та інфляційних (а.с. 27-28) та прийшов до висновку, що вони відповідають вимогам чинного законодавства, встановленим обставинам справи, а також арифметично вірні.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.12 Договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Згідно п. 2.4 Комерційної пропозиції, у разі, якщо споживач порушив терміни оплати (попередня оплата/остаточний розрахунок), Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.

За неналежне виконання умов Договору в частині своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків та вартості отриманої електричної енергії позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 23 677,81 грн.

Судом перевірено зроблений позивачем розрахунок пені (25-26)та встановлено, що пеню розраховано вірно, у зв`язку з чим підлягає судом задоволенню у повній мірі позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 23 677,81 грн пені.

Разом з цим, суд враховує, що у відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 ГПК України .

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує, що Військова частина 2269 Національної гвардії України є неприбутковою організацією та фінансується виключно з державного бюджету. Відповідач є стратегічно важливим і соціально значущим об`єктом та здійснює виконання специфічних функцій, пов`язаних із захистом обороноздатності держави.

Суд також враховує, що основне зобов`язання виконано відповідачем повністю, період прострочення незначний та позивач не доводить понесення ним збитків внаслідок прострочення відповідача. Окрім того, позивач отримує певну компенсацію через прострочення оплати відповідачем шляхом нарахування інфляційних втрат і 3% річних, щодо яких сум встановив наявність підстав для стягнення.

Відтак, нарахована позивачем до стягнення пеня визнається судом "значним стягненням" у порівнянні з невстановленими збитками кредитора (позивача) у справі.

За таких обставин, господарський суд, дотримуючись принципів справедливості, пропорційності у господарському судочинстві, збалансованості інтересів сторін, вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50%, що дорівнює 11 838,90 грн.

Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому. судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Інших судових витрат, передбачених ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, сторонами не заявлено.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини 2269 Національної гвардії України (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95, код ЄДР 14322859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна ЕК" (25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 78, код ЄДР 42132581) 3% річних у сумі 2 112,68 грн, 108,57 грн інфляційних втрат та 11 838,90 грн пені, а також 2 102,00 грн судового збору, зарахувавши вказані кошти на поточний рахунок № НОМЕР_1 у АТ "Перший інвестиційний банк" міста Києва, МФО 300506, ІПН 421325811238, код ЄДРПОУ 42132581.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна ЕК" (вул. В. Перспективна, 78, м. Кропивницький, 25006) та Військовій частині 2269 Національної гвардії України (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95).

Повне рішення складено 05.10.2020.

Суддя В.В.Тимошевська