Рішення № 91967699, 22.09.2020, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/757/20

2/729/346/20 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2020 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді – Булиги Н.О.

за участі секретаря – Романченко С. С.

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бобровиці цивільну справу за позовом Бобровицької міської ради Чернігівської області в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Бобровицька міська рада (як орган опіки і піклування) звернувся до суду з даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з ОСОБА_3 на користь органу опіки та піклування аліменти на утримання малолітніх дітей. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідачка не проявляє до дітей належної батьківської турботи, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток. Так, у поле зору соціальних служб родина потрапила у 2018 році. 08.09.2018 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення, про те, що малолітній ОСОБА_4 , перебуваючи без нагляду матері, залишив будинок та зник у невідомому напрямку. У ході розшукової операції ОСОБА_5 було знайдено біля річки та доставлено до Бобровицької ЦРЛ для медичного обстеження, де на той час вже перебував його брат ОСОБА_6 . В подальшому дітей було влаштовано до Ніжинського центру соціально-психологічної реабілітації. З вересня 2018 року малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на обліку служби у справах дітей РДА та на обліку Бобровицького районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, як діти та родина, які опинилися в складних життєвих обставинах. З 27.09.2018 року родина ОСОБА_3 перебувала під соціальним супроводом з метою повернення малолітніх дітей з реабілітаційного Центру. Працівники соціальних служб систематично працювали з ОСОБА_3 та її співмешканцем, які зловживають спиртними напоями та піддають дітей небезпеці, надаючи допомогу у вирішенні соціально - побутових питань, формуванні відповідального батьківства, проте позитивні зміни на краще відбувалися на короткий час. З 19.03.2020 по 06.05.2020 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували на лікуванні з діагнозом «гострий бронхіт». Мати дітей спочатку їх відвідувала, але потім зникла, на телефонні дзвінки не відповідала, за місцем проживання була відсутня. 06.05.2020 року діти ОСОБА_7 та ОСОБА_4 тимчасово влаштовані в сім`ю патронатного вихователя. Мати і на даний час життям, здоров`ям, навчанням та матеріальним забезпеченням дітей не цікавиться, до органу опіки та піклування з заявою про повернення дітей не зверталась, що свідчить про свідоме ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно малолітніх синів. А тому, позивач просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і стягнути з неї аліменти на їх утримання.

Представник позивача надала до суду заяву, в якій, зважаючи на визнання позову відповідачкою, просила розглянути справу в підготовчому судовому засіданні без її участі. Заявлені позовні вимоги повністю підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Надала заяву, в якій не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо синів та просить справу розглядати без її участі.

Судом на підставі ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд доходить такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, та що підтверджується свідоцтвами про народження, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю дітей є ОСОБА_3 , а батьком – ОСОБА_8 (а.с.9-10).

Згідно довідки виконавчого комітету Бобровицької міської ради № 3201 від 11.09.2019 року ОСОБА_3 проживає без місця реєстрації в АДРЕСА_1 разом з синами ОСОБА_1 , 2013 року народження та ОСОБА_2 , 2015 року народження (а.с.15).

Актами обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_9 , доданих до позову, підтверджено, що житлово-побутові умови сім`ї потребують покращення, необхідно провести прибирання в оселі, матір неодноразово попереджено про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків та недопустимість вживання алкогольних напоїв (а.с.18-21).

З інформації Бобровицького районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді № 470 від 10.09.2018, № 675/01-06 від 11.11.2019 , № 371/01-06 від 02.07.2020, видно, що з 20.01.2014 сім`я ОСОБА_9 була поставлена на облік сімей, які потрапили у СЖО. Під час планових та позапланових відвідувань сім`ї, фіксувалися факти антисанітарії в будинку, розпивання дорослими спиртних напоїв. У 2018 році до Центру від старшого інспектора ювенальної превенції Бобровицького ВП надійшло повідомлення, про зникнення ОСОБА_2 . 09.09.2018 року під час обходу території біля річки в м. Бобровиця Михайла відшукали та відправили до Бобровицької ЦРЛ. Засіданням комісії з питань захисту прав дитини Бобровицької РДА було рекомендовано матері влаштувати дітей до центру соціально- психологічної реабілітації дітей з метою налагодження у дітей психоемоційного стану. Під час перебування дітей в Ніжинському реабілітаційному центрі з 24.09.2018 по 27.05.2019 року працівники Центру з ОСОБА_3 та її співмешканцем проводили відповідну соціальну роботу. З метою створення матір`ю умов для повернення дітей у біологічну сім`ю Центр сприяв в організації ремонту житла. Надавалась допомога продуктами харчування. Центр сприяв влаштуванню ОСОБА_2 до ДНЗ «Сонечко». 07.11.2019 року під час планового відвідування сім`ї було встановлено, що вдома знаходився старший син ОСОБА_6 та співмешканець матері ОСОБА_10 , який мав ознаки сильного сп`яніння. Чоловік повідомив, що мати дітей на роботі в м.Києві, а меншого ОСОБА_5 він відвів до дитячого саду, при цьому ОСОБА_6 не пішов на навчання в Старобасанської школи - інтернату. В будинку були порушені санітарно-гігієнічні норми проживання, їжа для дітей була відсутня. З метою захисту дітей, Комісією було прийнято рішення доставити Андрія до Старобасанської школи-інтернат, де він і продовжив навчатися аж до початку карантинного періоду. 19.03.2020 року співмешканець ОСОБА_3 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння в м.Бобровиця, йшов по вулиці з ОСОБА_11 . Хлопчик був одягнений не по сезону, в брудному одязі та мав хворобливий стан. З матір`ю дитини було проведено бесіду. З метою захисту прав та безпеки дитини, ОСОБА_5 було доставлено до дитячого відділення Бобровицької ЦРЛ. Того ж дня, старшого сина ОСОБА_6 , який перебував в бабусі в м. Бобровиця, також було доставлено до лікарні з ознаками захворювання на пневмонію. Матері вкотре було наголошено на дотриманні батьківських обов`язків. Під час перебування дітей в лікарні, мати лише кілька разів відвідувала своїх дітей. А потім зникла та на телефонні дзвінки не відповідала. У травні 2020 року діти були влаштовані в патронатну сім`ю, де знаходяться і зараз (а.с.22-26).

Згідно актів про відвідування сім`ї № 161 від 06.05.2020, № 147 від 27.04.2020, № 133 від 19.03.2020, № 390 від 07.11.2019, № 7 від 10.01.2018, вбачається, що з ОСОБА_3 соціальними працівниками неодноразово проведено бесіди, щодо відповідального батьківства та створення сприятливих умов для життя і навчання дітей, також рекомендовано направити ОСОБА_1 до Старобасанської школи - інтернату (а.с.27-31).

Як вбачається з інформації від 10.09.2018 року № 506 КЛПЗ «Бобровицької ЦРЛ» про стан здоров`я дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 госпіталізований 09.09.2018 року з ознаками переохолодження, виявлено затримку психомовного розвитку (а.с.32). Згідно виписок із медичної карти амбулаторного хворого від 06.05.2020 року у ОСОБА_12 та ОСОБА_5 діагностовано гострий бронхіт (а.с.33-34).

З повідомлення Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області від 09.09.2018 року до начальника служби у справах дітей Бобровицької РДА видно, що 07.09.2018 року о 22 год. 52 хв. до Бобровицького ВП надійшло повідомлення, про зникнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час проведення розшукових заходів 09.09.2018 року було знайдено зниклого ОСОБА_5 в м. Бобровиця біля річки Бистриця. У зв`язку з цим, старший інспектор з ювенальної превенції сектору превенції Бобровицького ВП просив вирішити питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с.35).

09.09.2018 року по факту злісного невиконання обов`язків по догляду за дитиною було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018270080000452 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 166 КК України (а.с.36).

Актом проведення оцінки рівня безпеки дитини встановлено необхідність вжиття негайних дій у межах сім`ї, у тому числі проведення комплексної оцінки потреб дитини та її сім`ї (а.с.37-40).

Рішенням Бобровицької міської ради Чернігівської області від 23.06.2020 року затверджено висновок ограну опіки та піклування Бобровицької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.41).

З висновку органу опіки та піклування Бобровицької міської ради Чернігівської області від 23.06.2020 року № 157 вбачається, що орган опіки та піклування Бобровицької міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.42-43).

Згідно витягів з протоколів № 1 від 18.06.2020 року, № 5 від 29.04.2020 року, № 13 від 10.09.2018 року, № 3 від 12.03.2020 року засідання Комісії з питань захисту прав дитини Бобровицької міської ради, вирішено: винести на розгляд засідання виконавчого комітету Бобровицької міської ради питання затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ; влаштувати з 06 травня 2020 року по 05 серпня 2020 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_13 ; поновити родину ОСОБА_9 на обліку сімей (осіб), які опинилися в складних життєвих обставинах, здійснювати систематичне відвідування родини ОСОБА_9 та проводити з матір`ю роботу щодо належного виконання батьківських обов`язків; також вирішено, що повернення малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з Ніжинського центру соціально- психологічної реабілітації дітей у родину матері ОСОБА_3 є недоцільним (а.с.64-71).

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Положеннями ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991р. (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до ст.18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону України “Про охорону дитинства”, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В ст.7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною належної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч.ч.2, 4 ст.155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 11.07.2017р. у справі «М. С. проти України» вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Відповідно до ст.19 СК України орган опіки та піклування повинен надати суду письмовий висновок щодо можливості позбавлення одного з батьків батьківських прав.

Органом опіки та піклування в особі Бобровицької міської ради було надано висновок від 23 червня 2020 року № 157 про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Дане рішення органу опіки та піклування на думку суду прийняте з урахуванням всіх обставин, є обгрунтованим і не суперечить інтересам дітей, оскільки протягом тривалого часу ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, свідомо піддає дітей небезпеці, належним чином не турбується про їх здоров`я і виховання.

Отже, в судовому засіданні належними доказами доедено, що ОСОБА_3 належним чином не виконує своїх батьківських обов`язків щодо синів, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на їх розвиток як складову виховання, не виявляє бажання забрати своїх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з патронатної сім`ї, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти. Також знайшло своє підтвердження те, що відповідачка неналежним чином піклувалася про здоров`я дітей, не забезпечувала їх необхідним харчуванням і медичним доглядом, не виконувала рекомендацій центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Повернення малолітніх дітей до матері буде небезпечним для їх життя та здоров`я, а тому, суд доходить висновку про винну поведінку відповідачки та її ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання малолітніх дітей і необхідність позбавлення батьківських прав і стягнення з неї аліментів. Разом з цим, суд враховує процесуальну поведінку відповідачки, яка проігнорувала явку до суду, відзиву чи пояснень не надала, визнала позов, що свідчить про її байдужість до долі дітей та відсутність бажання повернути їх у сім`ю.

За змістом вимог ч.2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів, у відповідності до ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст.193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Відповідно до «Конвенції про права дитини» та «Декларації прав дитини» інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Зважаючи, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й не звільнена від обов`язку по їх матеріальному забезпеченню, якого діти потребують, то суд вважає за необхідне задовольнити й позовні вимоги про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дітей. Тому, враховуючи, що відповідачка є особою працездатного віку, відомостей про свої доходи не надала, явку в судове засідання проігнорувала, виходячи з положень ст.181-184 СК України суд вважає за можливе стягувати з ОСОБА_3 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 всіх видів доходу, але не менше розміру передбаченого чинним законодавством для дітей відповідного віку на кожну дитину до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць у відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

За таких обставин, позивач Бобровицька міська рада, яка ставила дві позовні вимоги майнового та немайнового характеру, у даній справі звільнений від сплати судового збору, що відповідно до ст.141 ЦПК України є підставою для стягнення із відповідача в дохід держави 1681 грн. 60 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 150, 164-167, 180-184, 193 СК України, ст.2-4, 7, 12, 19, 23, 76-89, 141, 206, 258-268, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Бобровицької міської ради Чернігівської області в інтересах малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , фактично проживаючу по АДРЕСА_1 , позбавити батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 органу опіки та піклування Бобровицької міської ради для вирішення питання подальшого влаштування дітей.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь органу опіки та піклування Бобровицької міської ради Чернігівської області аліменти на малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 27 липня 2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1681 грн. 60 коп.

Позивач – Бобровицька міська рада Чернігівської області (орган опіки і піклування), 17400 вул. Лупицька, 4 м. Бобровиця Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061990.

Відповідач – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , фактично проживаюча по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2020 року.

Суддя Бобровицького районного суду Н.О.Булига