Ухвала суду № 91967263, 02.10.2020, Старосинявський районний суд Хмельницької області

УХВАЛА

Справа № 684/498/20

Провадження № 2-з/684/3/2020

02 жовтня 2020 року смт. Стара Синява

Суддя Старосинявського районного суду Хмельницької області Галиш І.Б., розглянувши заяву Сільськогосподарського кооперативу «Воля»про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського кооперативу «Воля»до ОСОБА_1 та ТОВ «Адампільський комбікормовий завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Волоськівська сільська рада Деражнянського району про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Представник Сільськогосподарського кооперативу «Воля»одночасно із пред`явленням позову звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити ТОВ «Адампільський комбікормовий завод», а також будь-яким іншим особам, які будуть діяти від імені або за завданням останнього, до закінчення розгляду справи по суті проводити будь-які сільськогосподарські роботи (оранку землі, внесення добрив, посів сільськогосподарських культур тощо, що пов?язанні з підготовкою до майбутнього врожаю, а також збір врожаю) на земельній ділянці площею 4,244 га, кадастровий номер 6824488000:03:006:0090, розташованої на території Цимбалівської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

В обґрунтування заяви вказує, що СКГ воля звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та ТОВ «Адампільський комбікормовий завод» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами. У зв`язку з тим, що право оренди ТОВ «Адампільський комбікормовий завод» на земельну ділянку кадастровий номер 6824488000:03:006:0090 зареєстровано, існує вірогідність того, що ТОВ «Адампільський комбікормовий завод» здійснить обробіток і посіви на вказаній земельній ділянці площею 4,244 га, розташованій на території Цимбалівської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові-для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 з відповідними змінами та доповненнями роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подана заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою, так як не містить посилань на існування обставин, які свідчать що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, не надано жодних доказів на існування з сторони відповідача реальної загрози вчинення дій, спрямованих та невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, а лиш посилання на існування вірогідності вчинення певних дій.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149- 153, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Сільськогосподарського кооперативу «Воля»про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського кооперативу «Воля»до ОСОБА_1 та ТОВ «Адампільський комбікормовий завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Волоськівська сільська рада Деражнянського району про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Хмельницького апеляційного суду або через Старосинявський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.

Суддя Галиш І.Б.