Рішення № 91966874, 22.06.2020, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1657/19

Провадження № 2-а/673/6/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2020 р. м.Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

що діє як адміністративний суд

в складі : головуючий суддя Дворнін О.С.

при секретарі судового засідання Ставнічук Р.М.

з участю позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Князюка Д.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної Архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області Квасніцького В.В. за № 61 від 11.09.2019 року, ОСОБА_1 визнано виною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 ( десять тисяч двісті) гривень.

При прийнятті даної постанови відповідач виходив з того, що позивачем порушено норму п.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки в останнього як замовника будівництва відсутні розділи до проектної документації передбачені розділом 8 та додатком «Д» ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», таким чином замовником до повідомлення про початок виконання будівельних робіт графи «проектна документація розроблена» наведено недостовірні дані, що є порушенням ч.8 ст. 36 ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності.

24.07.2019 року позивач звернулась до управління ДАБІ у Хмельницькій області з питання реєстрації права на виконання будівельних робіт, але отримала відмову через виявлені недоліки при заповненні повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що підтверджується копію листа управління ДАБІ у Хмельницькій області наявною в матеріалах справи.

23.08.2019 року після усунення недоліків позивач звернулась до управління з питань реєстрації права на виконання будівельних робіт в частині подання повідомлення, яке було зареєстроване управлінням ДАБІ у Хмельницькій області 23.08.2019 року, після розгляду якого було внесено інформацію до Єдиного реєстру документів, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт за № ХМ 061192412101.

В той же день управлінням ДАБІ було направлено головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Квасніцького Віктора Вікторовича на підставі направлення № 362 від 23.08.2019 року, для здійснення позапланової перевірки на об`єкті позивача по реконструкції квартири АДРЕСА_1 з облаштуванням окремого входу та пандуса із легких металевих конструкцій.

Як стверджує позивач, жодних порушень будівельних правил позивач не вчиняв, а тому вказана постанова є протиправною, винесена без належних для того підстав, з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, він вказував, що фактично перевірка на місці здійснення ним будівництва не проводилась та про її проведення його ніхто не попереджав. Крім того, відповідачем було порушено саму процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, оскільки ні акт перевірки, ні протокол по справі про адміністративне правопорушення, ні припис щодо усунення порушень будівельних норм, які повинні передувати складенню постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, йому не вручалися, а розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у його відсутності, у зв`язку з чим позивач просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати її.

Згідно з ухвалою судді від 27.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та встановленням відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву.

21.11.2019р. позивачем було направлено на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої останній просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 61 від 11.09.2019 р., винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Квасніцьким Віктором Вікторовичем, якою її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 Кодексу про адміністративні правопорушення та якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. та зобов`язано Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області внести до Єдиного реєстру документів повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під стоматологічний кабінет з облаштуванням окремого входу та пандуса із легких металевих конструкцій».

В судовому засіданні представник позивача адвокат Князюк Д.К. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, додавши при цьому, що 23.08.2019 року на об`єкт інспектор Управління ДАБІ не виїзджав, а також зауважив, що фото фіксація до акта № 362 від 30.08.2019р. додана стороною відповідача не відтворюють об`єктивних обставин справи. Зокрема як вбачається з матеріалів справи акт за № 362 був складений 23.08.2019р., а фото фіксація складена до нього лише 30.08.2019р., тому представник позивача звертав увагу суду на той факт, що фото фіксація зроблена нібито в серпні місяці, в той час як на фото немає листя на деревах, що неможливо в серпні місяці.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, 11.09.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Квасніцьким В.В. відносно позивача було прийнято постанову № 61 у якій зафіксовані виявлені порушення: під час проведення позапланового заходу архітектурно – будівельного контролю встановлено, що у замовника будівництва відсутні розділи до проектної документації передбачені розділом 8 та додатком «Д» ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», таким чином замовником до повідомлення про початок виконання будівельних робіт графи «Проектна документація розроблена» наведено недостовірні дані,що є порушенням ч.8 ст. 36 ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності.», по справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень.

В обґрунтування позову позивач вказує, що така постанова є протиправною та прийнята із порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів позивача, судом встановлено наступні обставини справи.

24.07.2019 року позивач звернулась до управління ДАБІ у Хмельницькій області з питання реєстрації права на виконання будівельних робіт, але отримала відмову через виявлені недоліки при заповненні повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

23.08.2019 року після усунення недоліків позивач повторно звернулась до управління з питань реєстрації права на виконання будівельних робіт в частині подання повідомлення, яке було зареєстроване управлінням ДАБІ у Хмельницькій області 23.08.2019 року, після розгляду якого було внесено інформацію до Єдиного реєстру документів, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт за № ХМ 061192412101.

Разом з тим в той же день управлінням ДАБІ було направлено головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Квасніцького Віктора Вікторовича на підставі направлення № 362 від 23.08.2019 року для здійснення позапланової перевірки на об`єкті позивача по реконструкції квартири АДРЕСА_1 з облаштуванням окремого входу та пандуса із легких металевих конструкцій.

Згідно направлення для проведення позапланової перевірки №362 від 23.08.2019 року, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Квасніцький В.В. був направлений для здійснення позапланової перевірки на об`єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під стоматологічний кабінет з облаштуванням окремого входу та пандуса із легких металевих конструкцій». Як вбачається з змісту направлення воно видане на підставі наказу ДАБІ України від 27.05.2019р № 565, що критично оцінюється, оскільки наказ виданий за три місяці до позапланової перевірки.

За результатами даної перевірки складено акт №362 від 23.08.2019 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем ч.8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки замовником до повідомлення про початок виконання будівельних робіт графи «проектна документація розроблена» наведено недостовірні дані.

У зв`язку із виявленим порушенням, на підставі акту перевірки, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі вищезазначених акту перевірки та протоколу Управлінням ДАБІ у Хмельницькій області і було прийнято оскаржувану постанову № 61 від 11.09.2019 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно із ч.5 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, судом враховується, що згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Крім того, згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

В свою чергу, статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом із цим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що інспектором будівельного нагляду при прийнятті такої не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП.

Як встановлено судом із наданих сторонами копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення, такі не містять достатніх та переконливих доказів, які б вказували на те, що позивачем не було дотримано вищенаведених вимог будівельних норм.

В підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП, крім вказаних вище документів, відповідачем надано фото фіксацію до акта № 362 із зображенням об`єкту реконструкції.

Надаючи оцінку вказаним фотографіям як доказам, суд приходить до висновку, що такі не підтверджують об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП та не дають можливості об`єктивно встановити наявність чи відсутність інспектора на об`єкті реконструкції саме 23.08.2019р.

При вирішенні даного спору судом також приймається до уваги, що відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (пункт 1 Порядку № 553). Однак, як вказано у тексті Порядку слова "господарська діяльність, пов`язана із створенням об`єктів будівництва" та "господарська діяльність, пов`язана із створенням об`єктів архітектури" у всіх відмінках замінено словами "господарська діяльність, пов`язана з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 148 від 27.02.2012. А як вбачається з матеріалів справи об`єкт реконструкції позивача відноситься до класу надійності СС1.

Водночас, відповідно до постанови КМУ від 19 серпня 2015 року № 698 чина в поточній редакції від 10.06.2017 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно – будівельного нагляду» :

14. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції.

Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.

15. Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього;

2) перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду;

3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності;

4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки;

5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

16. Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

Як встановлено судом, позапланову перевірку відповідачем було проведено згідно направлення для проведення позапланової перевірки №362 від 23.08.2019 року та на підставі наказу ДАБІ України від 27.05.2019р № 565, строком її проведення було визначено 23.08.2017 року - 30.08.2019 року.

Разом із цим, стороною відповідача вже 23.08.2019 р., тобто в той самий день було складено акт перевірки, яким виявлено порушення з боку позивача.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованим посилання сторони позивача на те, що порушень будівельних правил позивач не вчиняв.

Заслуговують на увагу суду і доводи позивача в тому, що відповідачем було порушено процедуру складання та направлення йому матеріалів перевірки, оскільки судом не здобуто жодних належних та допустимих доказів направлення відповідачем у встановленому законом порядку акту перевірки, протоколу по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову.

Так, в матеріалах справи наявне пояснення відповідача, з якого вбачається, що позивач відмовився від підписання відповідних документів, а тому вони 31.08.2019р. були направлені рекомендованим листом. Однак відповідно до п. 24 Постанови КМУ від 19 серпня 2015 року № 698, яка чина в поточній редакції від 10.06.2017 року, «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно – будівельного нагляду», у разі відмови в отриманні акта перевірки посадова особа ДІМ робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об`єкта нагляду. Таким чином, посилання відповідача про направлення документів, які стали підставою для винесення такої постанови для ОСОБА_1 з порушенням вказаних строків, не беруться судом до уваги. Натомість, суд враховує посилання представника позивача на практику Верховного Суду викладену в постанові від 27.02.2019р. в справі №210/3059/17(2-а/210/148/17), згідно якої акт, складений за відсутності Позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу ніби-то встановлених порушень. Аналогічну позицію Верховний Суд висловив й у постанові від 07.02.2019 в справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) та не вбачає підстав відступати від неї.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, за результатами перевірки посадовою особою Управління було складено акт перевірки та виявлено, що у замовника будівництва відсутні розділи до проектної документації передбачені розділом 8 та додатком «Д» ДБН А.2.2-3:2014 «Склад і зміст проектної документації на будівництво», при цьому відповідачем не вказано, які конкретно розділи відсутні.

Водночас, суд виходить з того, що ДБН А.2.2-3:2014 встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Додаток «Д» до ДБН А.2.2-3:2014 визначає СКЛАД ПРОЕКТУ (ЗАТВЕРДЖУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ РП) НА БУДІВНИЦТВО ОБ`ЄКТІВ НЕВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. При цьому вказаний додаток має довідкове значення, про що свідчить назва додатку в дужках вказано – «довідковий». Таким чином, можна зробити висновок, що Додаток Д до ДБН А.2.2-3:2014 не містить імперативних норм, є довідковим, містить довідковий перелік пунктів, які формують склад проекту на проектування відповідно до особливостей об`єктів будівництва не виробничого призначення, також відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 пукту 8.4 Склад та зміст розділів РП з капітального ремонту об`єктів, наведених у додатках Д та Е, може зменшуватись залежно від технічної та технологічної складності робіт, а відтак не включення певних пунктів до складу проекту не є порушенням та не може нести негативних наслідків до повідомлення про початок виконання будівельних робіт в частині наведення недостовірних даних.

Суд також враховує пояснення представника позивача, щодо реєстрації відповідачем 29.08.2019р. повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «реконструкції квартири АДРЕСА_1 з облаштуванням окремого входу та пандуса із легких металевих конструкцій», замовником будівництва якого є ОСОБА_1 , а також безпідставне її скасування листом від 16.09.2019р. № 1022.

Так, відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, які є у справі, і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, наведеним у статті 2 КАС України, тобто відповідач діяв не на підставі та в не межах визначених законом повноважень, у зв`язку з чим оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення № 61 від 11.09.2019 року, прийнята головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Квасніцьким В.В. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень, є протиправною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 22, 72, 77, 90, 241-255, 272, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 61 від 11.09.2019 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Квасніцьким Віктором Вікторовичем, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн.

Зобов`язати Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області внести до Єдиного реєстру документів повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під стоматологічний кабінет з облаштуванням окремого входу та пандуса із легких металевих конструкцій».

Роз`яснити сторонам провадження, що судом при прийнятті рішення були застосовані положення частини третьої статті 243 КАС України, тому складання рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області. У разі застосування судом частини третьої ст. 243 КАС України, а також прийняття постанови (рішення) у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. С. Дворнін