Вирок № 91955071, 02.10.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1663/20

Номер провадження 1-кп/629/320/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання – Заводяній О.Ю., за участю прокурорів – Іванчака А.О., Черкаса О.О., потерпілої- ОСОБА_1 , обвинуваченого – ОСОБА_2 , захисника- Іщенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020220380000352 від 18.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калач Воронезької області РФ, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше не судимого, -у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України ,-

в с т а н о в и в:

17.03.2020 року близько 12:00 години ОСОБА_1 разом зі своєю подругою ОСОБА_3 перебували в під`їзді № 4 будинку АДРЕСА_2 . Проходячи повз квартиру АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 постукала до вхідних дверей зазначеної квартири, з метою покликати господаря для розмови. З квартири вийшов ОСОБА_2 . Після чого у нього на ґрунті особистих неприязних відносин виник конфлікт з ОСОБА_3 . В ході конфлікту у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наздогнав потерпілу ОСОБА_1 , яка тим часом перебувала на другому поверсі зазначеного вище будинку, та наніс один удар кулаком лівої руки в праве око та один удар кулаком лівої руки по голові останньої, спричинивши їй середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді синців в правій навколоочній ділянці із заходженням на виличну область (7x4,5 см) і на тильній поверхні кисті в області проекції 5-ої п`ясної кістки (2,3x1 см), крововилив в білонну оболонку правого ока на всьому протязі, сколи коронок зубів: 1-го на верхній щелепі зправа та 1-го і 2-го на нижній щелепі зліва на менш ніж 1/10 їх висоти, осколковий перелом стінок правої верхньощелепної пазухи. За ступенем тяжкості: осколковий перелом стінок верхньощелепної пазухи-це середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я, адже для консолідації(зрощення) даних переломів необхідний строк більш ніж 21 день; синці, крововилив в білонну оболонку ока та сколи коронок зубів на менш ніж 1/10 їх висоти-це легкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 , допитаний у судовому засіданні, винним себе в інкримінованому йому злочині, не визнав. Не оспорював факту та механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , зазначивши, що остання його спровокувала на такі дії своєю протиправного поведінкою у відношенні нього. Пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . 17.03.2020 між 11.00 та 12.00 год. до нього в двері гучно постукали, стукали довго і наполегливо, а тому він вийшов з квартири, аби дізнатися, що трапилося. Побачив двох жінок, які були в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, назвалися газовиками і сказали, щоб він впустив їх у своє помешкання. На що він грубо їм відповів, що не впустить, та повернувся в квартиру, зачинивши двері. Через зачинені двері почув, як ОСОБА_3 кричить, що пошкодить йому двері, та у зв`язку з тим, що його двері до цього вже не раз пошкоджували, він вирішив з`ясувати чому вона хоче їх пошкодити, та дізнатися причини таких її дій. Розлючений він вийшов зі своєї квартири, щоб про це дізнатися, а жінки почали тікати. Він побіг за ОСОБА_3 , але вона бігла попереду, ззаду неї бігла ОСОБА_1 , яку він хотів обминути, але остання смикнула його за руку та тримала. Тоді він вдарив ОСОБА_1 декілька раз по голові, при цьому запитував, чи буде вона ще підходити до його дверей, та після того, як остання відповіла, що ні, він припинив її бити, та пішов до себе додому. Зазначив, що продовжував би її бити, поки б вона не відповіла, що не буде підходити до його квартири. Пояснив, що якщо би ОСОБА_1 не схопила його за руку, він би наздогнав ОСОБА_3 та з`ясував це питання у неї. Також зазначив, що потерпіла та свідок спровокували його своїми діями на такий вчинок. Крім того, пояснив, що виток газу по їхньому стояку відбувся на верхніх поверхах, газівники пошкодження усунули, та щоб запустити газопостачання необхідно було перевірити всі газові прилади на всіх поверхах. Оскільки це не аварійна ситуація, то він має право нікого не впускати до свого помешкання, тож він нікого і не пускав. Наразі до його квартири припинено газопостачання. Зазначив, що про свій вчинок не шкодує та ОСОБА_1 йому не жаль.

Захисник в судовому засіданні зазначила, що хоча ОСОБА_2 не визнає себе винним, проте в цілому він сам факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не заперечував, але не погоджується з тим, що він був ініціатором конфлікту. При цьому в судовому засіданні надав правдиві покази. Потерпіла та свідок спровокували обвинуваченого на такі дії. Ця ситуація виникла з причини неналежного виконання своїх обов`язків працівниками газових служб, оскільки і без проникнення до помешкання ОСОБА_2 можна було вирішити питання підключення газопостачання до квартири ОСОБА_3 та до інших квартир, розташованих по цьому стояку. Це є пом`якшуючою обставиною. Зазначила, що обвинувачений раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, працевлаштований неофіційно, тож йому повинно бути призначено мінімальне покарання, не пов`язане з позбавленням чи обмеженням волі та без ізоляції від суспільства. Зауважила, що позовна заява та додатки до неї не відповідають вимогам КПК та ЦПК, а саме-не додано виписку із зазначенням діагнозу та призначення лікарем відповідних медичних препаратів для лікування. З доданих до позову чеків неможливо встановити, чи пов`язані вони з лікуванням, відсутнє направлення лікаря на КТ головного мозку. Сума, сплачена як благодійний внесок не підлягає стягненню, оскільки це добровільна пожертва та не пов`язана з лікуванням. Не наведено доказів на підтвердження розміру моральної шкоди. За таких обставин позов підлягає залишенню без розгляду.

Не зважаючи на невизнання винуватості, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 122 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема:

Показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні пояснила, що її невістка знаходиться в лікарні з дитиною у м. Харкові, та попросила її доглянути за квартирою, що знаходиться на 3-му поверсі в будинку АДРЕСА_2 . 17.03.2020 близько 12:00 години вона підійшла до будинку за вищевказаною адресою, щоб погодувати кішку, де біля під`їзду зустріла свою подругу ОСОБА_3 , яка мешкала на 4-му поверсі в цьому під`їзді. Разом з ОСОБА_3 вони зайшли у під`їзд, та вона затрималася, бо забирала квитанції з поштового ящика, а ОСОБА_3 в цей час підійшла до дверей квартири на 1-му поверсі, де мешкає ОСОБА_2 , постукала у двері. Вона чула, як ОСОБА_2 відчинив двері, та вони з ОСОБА_3 почали розмовляти з приводу того, щоб ОСОБА_2 відчиняв двері працівникам газової служби, коли ті приходять до нього, та впускав їх до свого помешкання, оскільки це необхідно було для перевірки газових приладів у квартирі ОСОБА_2 для того щоб підключити газопостачання по газовому стояку, до якого підключена квартира її невістки та ОСОБА_3 , оскільки взимку їхні квартири залишилися без газу. Перед цим ОСОБА_3 розповіла їй про наявність вказаної проблеми. Після того, як вона забрала квитанції, підійшла до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які біля його квартири вже розмовляли на підвищених тонах. При цьому ОСОБА_2 був збуджений та реагував на зауваження ОСОБА_3 дуже емоційно. Підійшовши до останніх, вона спокійно запитала у ОСОБА_2 , чому він не відчиняє двері газівникам, на що він їй грубо відповів, почав кричати ще голосніше та, повернувшись у квартиру, зачинив за собою двері. Тоді вони з ОСОБА_3 почали підніматися вгору по сходинах, при цьому розмовляли між собою про необхідність газівникам викликати працівників поліції, з якими зайти в помешкання ОСОБА_2 для усунення несправності газопостачання. При цьому ОСОБА_3 йшла першою, а вона за нею. Через декілька секунд ОСОБА_2 вибіг зі своєї квартири та на 2-му поверсі наздогнав її і вдарив в обличчя. Вона подумала, що він біжить за ОСОБА_3 , та перед ударом встигла крикнути, щоб не чіпав останню, бо та вагітна. Всього ОСОБА_2 наніс їй два удари кулаком – один удар в праве око та один удар по голові. Супротив вона не чинила та не відбивалася, оскільки від ударів в неї потемніло в очах, вона нахилилася та притулилася до дверей квартири. Після того, як ОСОБА_2 побив її, він спустився до себе в квартиру, бо ОСОБА_3 почала кричати. А вона забігла в квартиру до своєї невістки. Після побиття в неї дуже боліла голова, набрякло залите кров`ю око, яке почало доверху смикатися, та до теперішнього часу не опускається. Також пояснила, що після побиття вона приймала 2 тижні ліки і мазі та місяць лікувалася амбулаторно. До сих пір у неї задерте око та двоїться в очах. Вона заміжня та має двох неповнолітніх дітей, з якими сидить вдома, бо у зв`язку з отриманими травмами не має змоги влаштуватися на роботу.

Показами свідка ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні пояснила, що 17.03.2020 вона поверталася з міськгазу, який відвідувала для вирішення питання підключення газу до їхнього стояка, де їй роз`яснили, що не мають змоги підключити газ до її квартири, тому що ОСОБА_2 , квартира якого знаходиться по їхньому стояку на 1-му поверсі, не впускає газівників до свого помешкання, тим самим не даючи доступ до газового обладнання, у зв`язку з чим неможливо усунути несправність. Приблизно о 12.00 год., коли вона підходила до свого будинку за адресою: АДРЕСА_4 , біля під`їзду зустріла свою знайому ОСОБА_1 , якій розповіла про вищезазначену проблему та що вже місяць у них у квартирі відсутній газ. Потім вона пішла до себе додому, та коли проходила повз квартиру, де мешкає ОСОБА_2 , вирішила поговорити з ним, та постукала в двері його квартири. Він вийшов та почав кричати, чому вона до нього прийшла, на його запитання вона пояснила, що місяць потому у всіх квартирах по стояку із-за несправності газівники відключили газ, який підключать, коли він надасть доступ до свого помешкання. Запитала у нього, чому він не відчиняє двері газівникам. У відповідь він нецензурно лаявся та голосно кричав, що він має право нікого до свого помешкання не впускати та щоб вони вирішували проблему з газопостачанням до своїх квартир самостійно. Після чого він повернувся в квартиру. Зазначила, що під час спілкування з ним вона його не ображала та нецензурно не висловлювалася. Коли вона спілкувалася з ОСОБА_2 , до них підійшла ОСОБА_1 , яка не приймала участі в розмові, а лише задала запитання про те, чому він не відкриває квартиру газівникам. Після того, як ОСОБА_2 повернувся в квартиру, зачинивши за собою двері, вони з ОСОБА_1 пішли по сходинах наверх, спочатку йшла вона, а за нею піднімалася ОСОБА_1 . Коли йшли, вона почула, як відкрилися двері квартири ОСОБА_2 , та побігла вгору, а ОСОБА_2 почав бігти за ними, на 2-му поверсі наздогнав ОСОБА_1 та почав її бити: наніс їй 2-3 удари кулаком у верхню частину голови, та потерпіла не чинила супротив. Пояснила, що коли ОСОБА_2 бив ОСОБА_1 , вона знаходилася на сходинах між 2 та 3 поверхом та, будучи вагітною, не підходила до них, оскільки боялася, що нападник вдарить її в живіт. Коли ОСОБА_2 розвернувся і пішов до своєї квартири, вона підійшла до ОСОБА_1 , у якої після побиття не відкривалося око, на обличчі були гематоми та синці. Також зазначила, що перед цим газівники приходили за її викликами з приводу відсутності газопостачання 2 рази, та пояснювали їй, що не мають змоги підключити газ, оскільки чоловік на 1 поверсі не допускає їх до газового обладнання, що знаходиться у нього в квартирі. Зазначила, що під час її звернення в міськгаз, там їй повідомили, що від мешканців під`їзду на ОСОБА_2 вже є письмова скарга. Пояснила, що наразі постачання газу до її квартири підключене. Крім того, зазначила, що до цього вона ніколи не спілкувалася з ОСОБА_2 та дуже рідко його бачила. Зазначила, що їй невідомо, чому він бив ОСОБА_1 , яка з ним не спілкувалася та не сварилася.

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_1 від 30.03.2020 року з додатком до протоколу(а.с. 82-84);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_3 від 31.03.2020 року з додатком до протоколу(а.с. 85-87).

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_1 від 02.04.2020 року з додатком- відеозаписом, продемонстрованим в судовому засіданні, на якому зафіксовано, як потерпіла ОСОБА_1 розповідає про обставини вчинення злочину ОСОБА_2 17.03.2020 (а.с. 102-105);

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 від 02.04.2020 року з додатком- відеозаписом, продемонстрованим в судовому засіданні, на якому зафіксовано, як свідок ОСОБА_3 розповідає про обставини вчинення злочину ОСОБА_2 17.03.2020 (а.с. 106-109);

-висновками експерта № 12-14/68-ЛЗ/20 від 06.04.2020 р. та № 12-14/73-ЛЗ/20 від 07.04.2020 р.(а.с. 88-91) за результатами проведення судово-медичної експертизи та додаткової судово-медичної експертизи, з яких вбачається, що у потерпілої ОСОБА_1 мали місце синці в правій навколоочній ділянці із заходженням на виличну область (7x4,5 см) і на тильній поверхні кисті в області проекції 5-ої п`ясної кістки (2,3x1 см), крововилив в білонну оболонку правого ока на всьому протязі , сколи коронок зубів: 1-го на верхній щелепі зправа та 1-го і 2-го на нижній щелепі зліва на менш ніж на 1/10 їх висоти, осколковий перелом стінок правої верхньощелепної пазухи, які утворилися від дії тупих твердих предметів про індивідуальні особливості яких судити не можливо і могли бути спричинені в строк та при обставинах, вказаних потерпілою під час проведення слідчого експерименту 02.04.2020. За ступенем тяжкості осколковий перелом стінок верхньощелепної пазухи-це середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я, адже для консолідації(зрощення) даних переломів необхідний строк більш ніж 21 день; синці, крововилив в білонну оболонку ока та сколи коронок зубів на менш ніж 1/10 їх висоти-це легкі тілесні ушкодження. Маловірогідне утворення таких тілесних ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_1 , при падінні її на площину в тому числі із наданням тілу прискоренням. Тілесні ушкодження, що мали місце у ОСОБА_1 могли утворитися від удару кулаком руки нападника. Покази, надані свідком ОСОБА_3 , під час проведення слідчого експерименту 02.04.2020 в цілому не суперечать судово-медичним даним в частині локалізації, характеру і механізму спричинення тілесних ушкоджень, що мали місце у ОСОБА_1 . Тілесні ушкодження, що мали місце у ОСОБА_1 могли утворитися як від одного удару кулаком руки нападника по обличчю в область правого ока, так і від декількох травматичних впливів в цю ділянку. Безпосередньо в місці нанесення удару утворилися синець в правій навколоочній ділянці із заходженням на виличну область, крововилив в білонну оболонку правого ока на всьому протязі, осколковий перелом стінок правої верхньощелепної пазухи, а на віддаленні утворилися сколи коронок зубів: першого на верхній щелепі зправа та першого і другого на нижній щелепі зліва на менш ніж 1/10 їх висоти внаслідок клацання зубами від вищезазначеного удару при умові розімкненості зубного ряду(відкритому роті потерпілої).

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керується вимогами ст.65 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді органу з питань пробації ризики вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства(у т.ч. окремих осіб).

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, розлучений, не судимий, офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання характеризується формально задовільно, та, з урахуванням думки потерпілої, приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у виді обмеження волі з його реальним відбуванням, в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 не визнав заявлений до нього уточнений цивільний позов потерпілою ОСОБА_1 .

Потерпіла просила задовольнити уточнений цивільний позов в повному обсязі, а саме в розмірі 4944,96 грн. на відшкодування завданих злочином матеріальних збитків та 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди, з підстав відображених у позовній заяві. Крім того, пояснила, що сума 950 грн. нею була сплачена за медичні послуги за проведення КТ головного мозку, яке їй провели за направленням лікаря-невропатолога. Всі інші ліки та медичні препарати нею були куплені за призначенням лікаря для відновлення здоров`я та лікування тілесних ушкоджень, які їй спричинив ОСОБА_2 . Зазначила, що їй сказали у лікарні сплатити благодійну допомогу, яку вона сплатила. Додала фотографії із зображенням тілесних ушкоджень на її обличчі, які спричинив їй обвинувачений.

Вислухавши пояснення сторін та учасників судового провадження, дослідивши матеріали цивільного позову, суд вважає за необхідне задовольнити його частково.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України , шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи (а.с. 36) згідно квитанції потерпілою ОСОБА_1 у фонд ОСОБА_4 було внесено благодійну пожертву у сумі 1500 грн. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Отже внесена потерпілою сума цих коштів не відноситься до процесуальних витрат та не є завданою шкодою потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, а тому не підлягає до стягнення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 листопада 2018 р. у справі № 403/329/17; провадження № 51-3811км18.

В судовому засіданні доведено розмір матеріальної шкоди в сумі 3444,96 грн., які підтверджується відповідними товарними чеками, фіскальними чеками та квитанцією про сплату за ліки та медичні послуги.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди на суму 3444,96 грн.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).

Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації, постанова у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти Російської Федерації.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болі, фізичних та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я та лікуванням і вимагало та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, з урахуванням засад розумності та справедливості, приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень, яка визначена з урахуванням всіх обставин справи.

За таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 гривень.

Судові витрати відсутні. Речові докази відсутні.

Запобіжні заходи - не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6(шести) місяців обмеження волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його прибуття для відбування покарання до виправного центру і постановки на облік.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3444 (три тисячі чотириста сорок чотири) гривні 96 копійок; в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000(десять тисяч) гривень, а всього 13444 (тринадцять тисяч чотириста сорок чотири) гривні 96 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.А. Мицик