Вирок № 91955070, 01.10.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3996/20

Номер провадження 1-кп/629/479/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020225380000022, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комсомольське, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, перебуваючого на обліку в центрі зайнятості, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Петренка Ю.І.,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

На початку липня 2020 року, більш точної дати та часу в ході судового розгляду не встановлено, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , на початку липня 2020 року, перебуваючи поблизу лісосмуги, яка розташована на території Церадарівської сільської ради Лозівського району, Харківської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу для особистого вживання, зірвав декілька кущів конопель, тим самим незаконно придбав їх, після чого переніс їх до місця свого фактичного мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав до 22 липня 2020 року.

22 липня 2020 року, під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , за вищевказаною адресою, виявлено та вилучено особливо-небезпечний наркотичний засіб – канабіс, масою 291,3346 грам (у перерахунку на суху речовину), який ОСОБА_1 незаконно зберігав без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні кримінального проступку визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному. Також пояснив, що дійсно скоїв кримінальний проступок при зазначених обставинах, а саме в липні 2020 року, перебуваючи поблизу лісосмуги, яка розташована на території Царедарівської сільської ради, зірвав для особистого вживання декілька кущів конопель та переніс їх за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 . 22.07.2020 року за місцем його проживання було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено небезпечний наркотичний засіб - канабіс.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним проступку, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, є кримінальним проступком.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню освіту, одружений, офіційно не працевлаштований, перебуває на обліку в центрі зайнятості, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується формально задовільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився для участі у підготовці досудової доповіді.

Оцінка виявила середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується середньою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального проступку, не зменшує суспільну небезпеку кримінального проступку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, обставин скоєння кримінального проступку та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що вищевказані обставини дійсно можуть бути підставою для застосування саме цієї міри покарання, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення кримінального правопорушення, його критичним ставленням до нього, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покаранню у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA298999980313050115000020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № 13/1/2216СЕ-20 від 29.07.2020 року в розмірі 1307 гривень 60 копійок.

Речові докази по справі:

- речовину рослинного походження, яка є особливо-небезпечним наркотичним засобом – канабісом, маса якого в перерахунок на суху речовину складає 291,3346 грам; два фрагменти полімерних пляшок, на яких виявлено особливо-небезпечний наркотичний засіб – екстракт канабісу, маса якого в перерахунок на суху речовину становить 0,2861 грам; рослину, яка є рослинного роду коноплі та відноситься до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, які передані на зберігання до УЛ МТЗ ГУНП в Харківській області знищити.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А.Смірнова