Рішення № 91953604, 01.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року м. Київ № 640/23180/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особи про Київської міської територіальної виборчої комісії Центральна виборча комісія, Політична партія "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" визнання протиправними та скасування постанов, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Київської міської територіальної виборчої комісії від 28.09.2020 № 93 "Про реєстрацію кандидата на посаду Київського міського голови на чергових виборах Київського міського голови 25 жовтня 2020 року".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час реєстрації ОСОБА_2 кандидатом на посаду Київського міського голови відповідачем порушено вимоги Виборчого кодексу України. Пояснив, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Політична партія "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" не має територіальної організації в м. Києві, яка має статус юридичної особи. Відповідно, зважаючи на те, що Київська міська організація Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" не має статусу юридичної особи, позивач вважає, що грошова застава за реєстрацію кандидата на посаду Київського міського голови була внесена саме Політичною партією "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ", а не місцевою організацією відповідної політичної партії, що порушує вимоги абзацу четвертого частини другої статті 225 Виборчого кодексу України. Оскільки реєстрація відповідачем ОСОБА_2 в якості кандидата на посаду Київського міського голови відбулась з порушенням норм чинного законодавства, позивач вважає, що оскаржувана постанова стосується прав та законних інтересів останнього на справедливий та демократичний процес, що вказує на наявність у позивача права на звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 30.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/23180/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання на 30.09.2020.

30.09.2020 позивачем подано до суду клопотання про відкладення судового розгляду справи та клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

30.09.2020 представником відповідача Криганом А.В. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи та документи, подані третьою особою до Київської міської територіальної виборчої комісії.

В судовому засіданні судом встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває аналогічна справа № 640/23245/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської територіальної виборчої комісії, треті особи: Центральна виборча комісія, Політична партія "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" про визнання протиправною та скасування постанови Київської міської територіальної виборчої комісії від 28.09.2020 № 92 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Київської міської ради, Київської міської організації Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" у єдиному багатомандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах на чергових виборах Київського міського голови та депутатів Київської міської ради 25.10.2020.

Ухвалою суду від 30.09.2020 об`єднано в одне провадження справи № 640/23180/20 та № 640/23245/20 для їх спільного розгляду і вирішення; присвоєно справі за об`єднаними позовами № 640/23180/20; відкладено судове засідання на 01.10.2020.

01.10.2020 позивачем подано до суду:

- клопотання про огляд веб-сайту (сторінки) Київської міської територіальної виборчої комісії;

- клопотання про огляд веб-сайтів (сторінок) Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиного реєстру громадських формувань;

- клопотання про постановлення окремої ухвали та направлення її до Національного банку України для вжиття заходів банківського нагляду щодо порушення АТ "Державний експортно-імпортний банк України" вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2013 № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01.04.2019 № 56) при відкритті рахунку Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" (Київська міська організація Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ") за IBAN № НОМЕР_1 .

У судовому засіданні 01.10.2020 позивач зазначив про відсутність підстав для розгляду його клопотань про огляд веб-сайтів (сторінок) Київської міської територіальної виборчої комісії, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиного реєстру громадських формувань.

Позивач у судовому засіданні 01.10.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.10.2020 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Пояснив, що абзацом четвертим статті 11 Закону України "Про політичні партії" передбачено, що реєстрація обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень політичної партії, передбачених статутом політичної партії, здійснюється з набуттям статусу юридичної особи, якщо наявність такого статусу передбачена статутом партії, або без статусу юридичної особи. У свою чергу, Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2013 № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01.04.2019 № 56) передбачено перелік документів, на підставі яких відкривається рахунок відокремленому підрозділу юридичної особи-резидента. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що оскаржувані постанови від 28.09.2020 № 92 та 93 прийняті з урахуванням усіх норм чинного законодавства та положень Виборчого кодексу України.

Представник Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" у судовому засіданні 01.10.2020 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених у поясненнях. Зазначив, що Київська міська організація Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" дійсно зареєстрована в органах юстиції без статусу юридичної особи, яка керуючись положеннями постанови Правління Національного банку України від 12.11.2013 № 492 звернулась до АТ "Державний експортно-імпортний банк України" з пакетом документів для відкриття поточного рахунку. За результатами розгляду поданого пакету документів АТ "Укресімбанк" відкрив поточний рахунок Київської міської організації Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" НОМЕР_2 . Керуючись приписами та нормами Виборчого кодексу України, організація партії, перед подачею необхідного пакету документів для реєстрації кандидата на посаду Київського міського голови та кандидатів у депутати до Київської міської ради на чергових місцевих виборах 25.10.2020, сплатила грошові застави саме з поточного рахунку Київської міської організації Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ". Вважає, що указані обставини нівелюють твердження позивача про неправомірність оспорюваних постанов.

Представник Центральної виборчої комісії у судове засідання 01.10.2020 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений відповідно до вимог статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28.09.2020 Київською міською територіальною виборчою комісією прийнято постанови:

№ 92 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Київської міської ради, Київської міської організації Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" у єдиному багатомандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах на чергових виборах Київського міського голови та депутатів Київської міської ради 25.10.2020";

№ 93 "Про реєстрацію кандидата на посаду Київського міського голови на чергових виборах Київського міського голови 25 жовтня 2020 року", згідно з пунктом 1 якої зареєстровано ОСОБА_2 кандидатом на посаду Київського міського голови на чергових виборах Київського міського голови 25.10.2020.

Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для прийняття вказаних постанов з огляду на відсутність у Київської міської організації Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" статусу юридичної особи, що стало наслідком сплати грошової застави Політичною партією "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, абзацом четвертим частини другої статті 225 Виборчого кодексу України передбачено, що організація партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати обласної, районної, районної у місті, а також міської, селищної, сільської (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) ради, кандидати на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше) або організація відповідної партії вищого рівня, а також особа, яка висувається кандидатом на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше) шляхом самовисування, після початку виборчого процесу та до подання документів до відповідної територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати та на посаду міського голови вносить одним платежем у безготівковій формі на спеціальний рахунок виборчої комісії грошову заставу в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому на день початку виборчого процесу, на кожні 90 тисяч виборців відповідного єдиного територіального виборчого округу для кожного виду виборів окремо.

Відповідно до частини сьомої статті 225 Виборчого кодексу України порядок внесення, повернення та перерахування грошової застави встановлюється Центральною виборчою комісією спільно з Міністерством фінансів України не пізніш як за шістдесят днів до дня голосування.

Постановою Центральної виборчої комісії від 21.08.2020 N 193 затверджено Порядок внесення, повернення та перерахування грошової застави на місцевих виборах.

Згідно з пунктами 2 та 3 Порядку грошова застава вноситься після початку виборчого процесу та до подання документів для реєстрації кандидата (кандидатів) на відповідних місцевих виборах територіальній виборчій комісії одним платежем у безготівковій формі на спеціальний (депозитний) рахунок відповідної територіальної виборчої комісії для внесення грошової застави.

Грошова застава вноситься такими суб`єктами:

місцевою організацією політичної партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, або місцевою організацією відповідної політичної партії вищого рівня;

місцевою організацією політичної партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати обласної, районної, районної в місті, а також міської, селищної, сільської ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) або місцевою організацією відповідної політичної партії вищого рівня;

місцевою організацією політичної партії, яка висунула кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) у багатомандатному виборчому окрузі, або місцевою організацією відповідної політичної партії вищого рівня;

особою, яка висувається кандидатом у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) шляхом самовисування в багатомандатному виборчому окрузі;

місцевою організацією політичної партії, яка висунула кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, або місцевою організацією відповідної політичної партії вищого рівня;

особою, яка висувається кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом самовисування в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Згідно платіжних доручень від 24.09.2020 № 1 та № 2 з рахунку Київської міської організації Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" UA НОМЕР_1 перераховано грошову заставу за реєстрацію кандидатів у депутати від Київської міської організації Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" на чергові місцеві вибори 25.10.2020 в сумі 469066,00 грн та грошову заставу за реєстрацію кандидата на посаду міського голови від Київської міської організації Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" на чергові місцеві вибори Київського міського голови 25.10.2020 в сумі 469066,00 грн.

Відповідно довідки АТ "Укрексімбанк" від 21.09.2020 № 164-1/1819 Київській міській організації Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 .

Встановлені обставини спростовують твердження позивача про те, що грошові застави були внесені Політичною партією "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ".

При цьому, суд враховує, що відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України "Про політичні партії" реєстрація обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень політичної партії, передбачених статутом політичної партії, здійснюється з набуттям статусу юридичної особи, якщо наявність такого статусу передбачена статутом партії, або без статусу юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.09.2020 № 547 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про структурне утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи Київської міської організації Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача, покладені в обґрунтування позовних вимог, є не доведеними.

Також суд враховує, що частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

<...> поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

Так, частинами першою, другою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

З аналізу наведеної норми вбачається, що право виборця на звернення до суду з позовом про оскарження рішення виборчої комісії може бути реалізовано виключно у разі, якщо таке рішення безпосередньо порушує його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі.

Відповідно до частини першої статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За визначенням статті 1 Виборчого кодексу України вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом. Вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Відповідно до частини другої статті 6 Виборчого кодексу України основні виборчі права громадян України включають:

1) право вільно обирати (право голосу на виборах);

2) право бути обраним.

Права виборців на участь у виборчому процесі, пов`язані з правом голосу, визначені статтею 9 наведеного Кодексу, а право бути обраним - статтею 10 Кодексу.

Згідно частин першої - другої статті 14 Виборчого кодексу України вибори в Україні є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.

Громадяни України мають право вільно агітувати за або проти кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів відповідного виборчого процесу, вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, партій (організацій партій), політичні, ділові та особисті якості кандидатів. Кандидати, партії (організації партій) - суб`єкти відповідного процесу можуть вільно вести передвиборну агітацію з дотриманням вимог цього Кодексу.

У даному випадку спірні постанови не порушують основних виборчих прав позивача, позаяк не позбавлять останнього права голосу на чергових виборах Київського міського голови та депутатів Київської міської ради 25.10.2020, а також права бути обраним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо постановлення окремої ухвали та направлення її до Національного банку України для вжиття заходів банківського нагляду щодо порушення АТ "Державний експортно-імпортний банк України" вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2013 № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01.04.2019 № 56) при відкритті рахунку Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ" (Київська міська організація Політичної партії "ЕКО ПАРТІЯ БЕРЕЗИ") за IBAN № НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв`язку з цим заходів, встановлених законом.

З огляду на висновки суду, викладені у цьому рішенні щодо не доведення позивачем порушення його прав у спірних правовідносинах, а також зважаючи на предмет дослідження у справі, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

Відповідно до частини дев`ятої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем не було надано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Частиною третьою статті 6 наведеного Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, позивачем заявлено до відповідача дві вимоги немайного характеру.

Таким чином, з урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду даного позову необхідно було сплатити 1681,60 грн (840,80 грн*2).

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, судовий збір у сумі 1681,60 грн слід стягнути з позивача.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 271 - 273, 277 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) 1681,60 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено протягом двох днів за правилами, встановленими статтями 273-277 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко