Рішення № 91953524, 30.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ № 826/4030/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з вимогами:

- визнати дії Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірними щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (вимога-1);

- зобов`язати Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України Києві, призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (на пільгових умовах, як артисту цирку та концертних організацій), з урахуванням стажу роботи за період з 01.10.1989 по 31.12.2017, починаючи з 11.01.2018 та виплатити з даної дати всі належні суми (вимога-2).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправну відмову Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у зарахуванні її періоду роботи з 01.10.1989 по 11.02.1999 до пільгового стажу для призначення пенси по вислузі років, у зв`язку з тим, що довідка видана 12.11.2010, видана на підтвердження роботи позивача, завірена печатною уже не існуючої на даний час організації Театр-студія «Трюк».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У своєму відзиві Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві просило відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 11.01.2018 позивач звернулась до управління із заявою, яка не відповідає вимогам Порядку та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, а також з огляду на відсутність права у позивача на призначення пенсії за віком через відсутність визначеного законодавством стажу роботи.

Позивач у відповіді на відзив висловила незгоду з твердженнями відповідача, зокрема, зазначила про те, що вона неодноразово зверталась до органів пенсійного фонду щодо призначення їй пенсії.

Ухвалою суду від 13.05.2019 судом замінено відповідача - Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у справі №826/4030/18.

Копія ухвали із визначенням строку для надання відзиву на позов була направлена відповідачу засобами потового зв`язку.

Своїм правом на надання відзиву на позов Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не скористалось, заяв/клопотань суду не направляло.

Також матеріали справи містять заяви позивача про пришвидшення розгляду справу у зв`язку з її великим значенням вирішення цього спору для неї.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, судом встановлені такі обставини справи.

ОСОБА_1 звернулась до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про визначення права призначенням їй пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом №2661/09/С-75 від 09.02.2018 відповідач зазначив, що згідно доданих до звернення документів стаж позивача станом на 01.01.2018 в календарному обчисленні артистом-еквілібристом в ДП «Молодість» складає 18 років 9 місяців 21 день (з 12.02.1999 по 31.12.2017). Виходячи із вищезазначеного право на призначення пенсії за вислугу років у позивача відсутнє, оскільки її стаж на посаді артиста-еквілібриста становить менше ніж 21 рік 6 місяців. Також зазначено що відповідно періоду роботи в Театрі-студії «Трюк» позивачу були надані детальні роз`яснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.01.2011 №103/10/С-3726.

У листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.01.2011 №103/10/С-3726 вказано, що відповідно до копії трудової книжки позивач з 01.10.1989 працювала на посаді артистки балету та з 21.07.1996 по 11.02.1999 на посаді артистки-акробатки в Театрі-студії «Трюк». Згідно із довідкою Творчо-виробничого об`єднання «Укртеатр» Театр-студії «Трюк» від 12.11.2010 №154 зазначено, що за статусом Театр-студія «Трюк» дійсно є театрально-видовищним підприємством, яке займалось організацією та проведенням різних видовищних заходів, естрадно-розважальних концертів, циркових вистав з професійними колегами, а також підтверджено, що позивач працювала в ньому з 01.10.1989 на посаді артистки балету та з 21.07.1996 по 11.02.1999 на посаді артистка-акробатка. Оскільки довідка видана 12.11.2010 і завірена печаткою уже не існуючої на даний час організації Театр-студія «Трюк», то зарахувати даний період до пільгового стажу для призначення пенсії по вислузі років немає підстав.

Вважаючи таку відмову у зарахуванні вказаного періоду до стажу роботи для нарахування пенсії неправомірною, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) встановлено, що артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, але не раніше досягнення 55 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацом першим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності стажу творчої діяльності, передбаченого абзацом першим цього пункту, та після досягнення ними віку, встановленого абзацами тринадцятим - двадцять п`ятим пункту «е» цієї статті.

Отже, передумовою призначення пенсії за вислугою років артистам театрально - концертних та інших видовищних закладів, підприємств, колективів є наявність низки взаємопов`язаних обставин: робота на відповідній посаді, визначеній постановою КМУ, наявність відповідного стажу та досягнення віку.

Відповідно до абз.36 ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 ст.24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно абз.5 ст.40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 №529 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України») передбачені артисти цирків і концертних організацій: гімнасти, мотовелофігуристи, еквілібристи, балансери, акробати, наїзники, дресирувальники диких звірів, борці, клоуни (коверні), які виконують номери жанрів циркового мистецтва, що дають право на пенсію за вислугу років, силові жонглери, ліліпути - артисти всіх найменувань, при стажі творчої діяльності на цих посадах станом на 01.04.2015 не менше 20 років та після цієї дати:

- з 01.04.2015 по 31.03.2016 - не менше 20 років 6 місяців;

- з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 21 року;

- з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 21 років 6 місяців.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (надалі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (дата заповнення 01.10.1989), у період з 01.10.1989 по 11.02.1999, не зараховані відповідачем, ОСОБА_1 працювала з 01.10.1989 на посаді артистки балету та з 21.07.1996 по 11.02.1999 на посаді артистка-акробатка.

Не зараховуючи періоди роботи: з 01.10.1991 по 14.04.1994 та з 25.05.1994 по 07.07.1994 відповідач зазначає, що довідка вих.№154 видана 12.11.2010 завірена печаткою уже не існуючої на даний час організації Театр-студія «Трюк».

При цьому, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься не тільки копія довідки вих.№154 від 12.11.2010 видана Театром-студією «Трюк» для підтвердження пільгового стажу з 01.10.1989 по 11.02.1999 на посаді артистки балету та артистки-акробатки, внесеного до трудової книжки ОСОБА_1 , а й копія довідки Національної спілки театральних діячів України №167 від 16.12.2010.

У вказаній довідці зазначені такі відомості:

- даним документом підтверджується те, що за статусом Театр-студія «Трюк» дійсно була театрально-концертною організацією, яка займалася підготовкою та проведенням різних видовищних заходів, естрадно-розважальних концертів циркових вистав з професійними колективами;

- Театр-студія «Трюк» входила до складу Творчо-виробничого підприємства Національної спілки театральних діячів України та підпорядковувалася Міністерству культури та мистецтва України;

- згідно з Законом України «Про підприємства, заклади, організації союзного підпорядкування, які знаходяться на території України» від 10.09.1991 ВТВО «Союзтеатр» перетворений на творчо-виробниче підприємство «Укртеатр» Національної спілки театральних діячів України;

- ОСОБА_1 дійсно працювала в Театрі-студії «Трюк» з 01.10.1989 (наказ №87-к від 01.10.1989) по 20.07.1996 (наказ №126-к від 21.07.1996) на посаді артистки балету; з 21.07.1996 (наказ №126-к від 21.07.1996) по о 11.02.1999 (наказ №146-к від 11.02.1999) на посаді артистки-акробатки в номері «Акробатка на мотоциклі» (жанр - акробатика партнера, еквілібристика партнера);

- за період роботи з 01.10.1989 по 11.02.1999 при повному робочому дні вимушених простоїв, неоплачуваних учбових відпусток, відпусток по догляду за дитиною, відпусток без зберігання заробітної плати не було;

- довідка видана Національною спілкою театральних діячів України для підтвердження пільгового стажу на посаді артистки балету та артистки-акробатки (постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583), що внесений до трудової книжки ОСОБА_1 ;

- підстава видачі довідки: Статут, накази №18-к від 01.10.1989, №126-к від 21.07.1996, №146-к від 11.02.1999, штатний розклад за 1989-1999 роки.

На час первісного заповнення трудової книжки, а також у період внесення записів про роботу позивача у період з 01.10.1989 по 28.07.1993, не зарахованих відповідачем, діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412) (надалі - Інструкція №162).

Відповідно до п.1.2 Інструкції №162 «Рабочие и служащие, поступающие на работу, обязаны предъявлять администрации предприятий трудовую книжку, оформленную в установленном порядке. Прием на работу без трудовой книжки не допускается».

Пунктом 2.2 Інструкції №162 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) встановлено, що «заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу.

В трудовую книжку вносятся:

- сведения о работнике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность;

- сведения о работе: прием на работу, перевод на другую постоянную работу, увольнение;

- сведения о награждениях и поощрениях: награждения орденами и медалями, присвоение почетных званий; поощрение за успехи в работе, применяемые трудовым коллективом, а также награждения и поощрения, предусмотренные правилами внутреннего трудового распорядка и уставами о дисциплине; другие поощрения в соответствии с действующим законодательством;

- сведения об открытиях, на которые выданы дипломы, об использованных изобретениях и рационализаторских предложениях и о выплаченных в связи с этим вознаграждениях.

Взыскания в трудовую книжку не записываются».

Відповідно до п.2.3 Інструкції №162 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) «все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).

Записи производятся арабскими цифрами (число и месяц двузначными). Например, если рабочий или служащий принят на работу 5 января 1984 г., в графе 2 трудовой книжки ранее установленного образца (1938 г.) записывается: « 1984.05.01», в трудовых книжках, выданных после 1 января 1975 г.: « 05.01.84».

Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета».

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №162 «вопросы, связанные с порядком ведения трудовых книжек, их хранения, изготовления, снабжения и учета, регулируются постановлением Совета Министров СССР и ВЦСПС от 6 сентября 1973 г. №656 «О трудовых книжках рабочих и служащих» (СП СССР, 1973, №21, ст.115) и настоящей Инструкцией».

Відповідно до п.1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» (надалі - Постанова №656) встановлено, що «трудовая книжка является основным документом о трудовой деятельности рабочих и служащих. Трудовые книжки ведутся на всех рабочих и служащих государственных, кооперативных и общественных предприятий, учреждений и организаций, проработавших свыше 5 дней, в том числе на сезонных и временных работников, а также на нештатных работников при условии, если они подлежат государственному социальному страхованию».

У п.5 Постанови №656, крім іншого зазначено, що «прием на работу без трудовой книжки не допускается. Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия, учреждения, организации в присутствии работника. Сведения о работнике заверяются подписью специально уполномоченного лица и печатью».

Пунктом 13 Постанови №656 встановлено, що «при увольнении рабочего или служащего все записи о работе, награждениях и поощрениях, внесенные в трудовую книжку за время работы на данном предприятии, в учреждении, организации, заверяются подписью руководителя предприятия, учреждения, организации или специально уполномоченного им лица и печатью».

При цьому, відповідно до п.18 Постанови №656 «ответственность за организацию работ по ведению, учету, хранению и выдаче трудовых книжек возлагается на руководителя предприятия, учреждения, организации. Ответственность за своевременное и правильное заполнение трудовых книжек, за их учет, хранение и выдачу несет специально уполномоченное лицо, назначаемое приказом (распоряжением) руководителя предприятия, учреждения, организации. За нарушение установленного порядка ведения, учета, хранения и выдачи трудовых книжек должностные лица несут дисциплинарную, а в предусмотренных законом случаях иную ответственность».

Також, судом враховано, що з прийняттям наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях» Інструкція №162, не застосовується.

Таким чином, у період внесення записів про роботу позивача з 29.07.1993 по 11.02.1999, не зарахованих відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) (надалі - Інструкція №58).

У п.2.4 Інструкції №58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Із наведених законодавчих норм слідує необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Оскаржуваний період роботи позивача на нижчезазначених посадах підтверджується відповідними записами в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (дата заповнення 01.10.1989):

- артистки балету з 01.10.1989 по 20.07.1996 в Театр-студії «Трюк», зокрема записами про наказ №87-к від 01.10.1989 та наказ №126-к від 21.07.1996;

- артистки-акробатки в номері «Акробатка на мотоциклі» 21.07.1996 по о 11.02.1999 в Театр-студії «Трюк», зокрема записами про наказ №126-к від 21.07.1996 та наказ №146-к від 11.02.1999.

Крім того судом враховано, що у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (дата заповнення 01.10.1989) міститься запис, що 31.12.2017 позивач звільнена з займаної посади артиста-еквілібриста в ДП «Молодість» за власним бажанням, відповідно до ст.38 Кодексу законів про працю України відповідно до наказу №1549-к від 31.12.2017.

Тобто, основною причиною відмови позивачу в зарахуванні до стажу роботи період з 01.10.1989 по 11.0.1999, відповідач в листі від 09.01.2018 №484/06 вказав на ненадання уточнюючих документів про спеціальний стаж та на день звернення з заявою не залишення роботи.

Як вказують приписи п.20 Порядку №637, уточнюючі довідки надаються лише за обставинами, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Враховуючи викладене, у відповідача були відсутні підстави вимагати у позивача уточнюючу довідку щодо вказаного періоду роботи при розгляді питання про призначення пенсії вислугу років незалежно від віку, так як трудова книжка ОСОБА_1 містить всі необхідні відомості для зарахування даного стажу до пільгового.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження її трудового стажу.

Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку №637, відповідно до п.1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» (надалі - Постанова №301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Згідно ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законодавством повноваження для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні ОСОБА_2 періоду роботи з 01.10.1989 по 11.0.1999 у Театр-студії «Трюк» до пільгового стажу.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, беручи до уваги фактичні обставини даної справи, з метою найбільш ефективного захисту порушених прав позивача у даному випадку, суд вважає за необхідне визначити належний спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах щодо вимоги-1, а саме, шляхом:

- визнання протиправними дій Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язання Головного управління Пенсійною фонду у місті Києві зарахувати періоди роботи в Театр-студії «Трюк» з 01.10.1989 по 20.07.1996 та з 21.07.1996 по о 11.02.1999 до пільгового стажу ОСОБА_1 .

Щодо вимоги-2 позивача про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (на пільгових умовах, як артисту цирку та концертних організацій), з урахуванням стажу роботи за період з 01.10.1989 по 31.12.2017, починаючи з 11.01.2018 та виплатити з даної дати всі належні суми, суд зазначає таке.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про застосування положень ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

З урахуванням дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на прийняття рішення про призначення/перерахунок пенсії, відповідно до п. «ж» Закону №1788-XII, та визначення підстав, за яких призначається даний вид пенсії або приймається рішення про відмову в її призначенні, а також беручи до уваги неодноразові звернення позивача до органів пенсійного фонду з заявами щодо нарахування/призначення пенсії, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача розглянути питання позивача про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» Закону №1788-XII з зарахуванням до пільгового стажу встановлених судом періодів роботи.

Відповідно до пунктів 3, 4, 10 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідач має враховувати висновки суду, наведені в рішенні у даній адміністративній справі щодо зарахування періодів роботи в Театр-студії «Трюк» з 01.10.1989 по 20.07.1996 та з 21.07.1996 по о 11.02.1999 до пільгового стажу.

У зв`язку із задоволенням позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу спірні періоди роботи позивача, суд вважає за необхідне для повного відновлення порушених прав зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням висновків, які викладенні у даному рішенні.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з встановленням судом визначенням.

Згідно з ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні.

Разом з тим судом враховується, що ухвалою від 21.03.2018 було відстрочено сплату судового збору ОСОБА_1 до дня ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на зміст позовних вимог ОСОБА_1 , позивачем при зверненні з цим позовом до суду мало бути сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відстрочену суму судового збору, у розмірі 352,40 грн (з огляду на часткове задоволення позовних вимог) слід стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної судової адміністрації України за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Керуючись статтями 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійною фонду у місті Києві зарахувати періоди роботи в Театр-студії «Трюк» з 01.10.1989 по 20.07.1996 та з 21.07.1996 по о 11.02.1999 до пільгового стажу ОСОБА_1 .

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків, які викладенні у даному рішенні.

5. В решті позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 352,40 грн (триста п`ятдесят дві гривні 40 копійок) за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Суддя Н.А. Добрівська