Рішення № 91952596, 23.09.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2351/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Альошиній І.В.,

за участю:

представників позивача - Д`яченко Н.П., Сапсай О.Ю.,

представника відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 09.04.2020 р. № 5533-10 про визначення позивачу податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 139816,05 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 09.04.2020 р. № 5533-10 про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки у підприємства відсутні непогашені суми самостійно задекларованих зобов`язань, ТОВ "Колосс" не отримувало жодних податкових повідомлень-рішень, на підставі яких могли б виникнути узгоджені грошові зобов`язання, а відтак і відсутній податковий борг з податку на додану вартість у сумі 139816,05 грн. Крім того, вказує на те, що відповідачем не виконуються судові рішення у справах № 821/1914/17, № 821/762/16, якими встановлено наявність на спеціальному рахунку переплати у розмірі 1515747,57 грн. та переплати з ПДВ у сумі 324344 грн. Навіть якщо за ТОВ "Колосс" і рахується податковий борг з ПДВ, з чим позивач не згоден, то відповідач міг би в рахунок його погашення зарахувати частину переплати з ПДВ.

Ухвалою від 26.08.2020 р. у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 23.09.2020 р. на 13:00 год.

15.09.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на недостовірність наведених у позовній заяві розрахунків з ПДВ. 01.03.2020 р. в ІКП нараховано борг по декларації з ПДВ за січень 2020 року у сумі 162385 грн. З урахуванням наявної переплати у розмірі 19020,95 грн., сума боргу склала 143364,05 грн. 02.03.2020 р. на рахунок СЕА ПДВ перераховано 4400 грн., яка списана до бюджету. Сума боргу склала 138964,05 грн. 23.03.2020 р. в СЕА ПДВ проведено декларацію з ПДВ за лютий 2020 року із сумою задекларованих зобов`язань 852 грн. 30.03.2020 р. в ІКП нараховано борг по декларації з ПДВ за лютий 2020 року у сумі 852 грн. Сума боргу склала 139816,05 грн. У зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу з ПДВ станом на 08.04.2020 р., відповідачем правомірно направлено податкову вимогу від 09.04.2020 р. № 5533-10 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

17.09.2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на безпідставність викладених у відзиві доводів. Додатково зазначив, що згідно з ІКП станом на 09.12.2019 р. відображено недоїмку з ПДВ у сумі 62574,50 грн., внаслідок чого сформовано податкову вимогу від 10.12.2019 р. та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, які оскаржено в судовому порядку. Оскільки податкову вимогу оскаржено до суду, то відповідно до вимог абз.5 п.56.18 ст.56 ПК України контролюючий орган мав би виключити з обліку недоїмку у розмірі 62574,50 грн. Однак відповідач цього не зробив і дана сума бере участь у розрахунках.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з викладених у позовній заяві та відповіді на відзиві підстав.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Колосс" зареєстровано 16.06.2010 р. за № 1 499 102 0000 012204.

09.04.2020 р. відповідачем сформовано та направлено позивачу податкову вимогу від 09.04.2020 р. № 5533-10, в якій зазначено, що станом на 08.04.2020 р. сума податкового боргу з податку на додану вартість (код 14010100) становить за основним платежем 139816,05 грн.

Також 09.04.2020 р. відповідачем прийнято рішення № 5533-10 про опис майна ТОВ "Колосс" у податкову заставу.

Позивачем 29.04.2020 р. оскаржено податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу до Державної податкової служби України, рішенням якої від 03.07.2020 р. № 20946/6/99-00-13-05-06 в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовною заявою до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 ПК України).

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Згідно п.п.203.1, 203.2 ст.203 ПК України податкова декларація по податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 зазначеної статті для подання податкової декларації.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 422).

Згідно пункту 1 розділу І Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 422 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

Приписами п.59.3 ст.59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу приписів п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань (п.89.1 ст.89 ПК України).

З аналізу даних правових норм слідує, що підставою для направлення платнику податків податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна в податкову заставу є наявність податкового боргу - суми грошового зобов`язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк.

Податковим кодексом України врегульовано строки подачі податкової декларації з податку на додану вартість - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та сплати самостійно визначеного у податковій декларації суми податкового зобов`язання - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

В разі несплати платником податків суми узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у встановлені строки, у контролюючого органу виникає обов`язок вжиття заходів щодо погашення податкового боргу шляхом направлення такому платнику податків податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

Предметом позовних вимог ТОВ "Колосс" в даній справі є оскарження податкової вимоги від 09.04.2020 р. № 5533-10, в якій відображено суму податкового боргу з ПДВ станом на 08.04.2020 р. у розмірі 139816,05 грн., а тому суду необхідно встановити обставини, які призвели до його утворення.

З матеріалів справи слідує, що 20.02.2020 р. ТОВ "Колосс" до контролюючого органу подано декларацію з ПДВ за січень 2020 року № 9030413877, в якій позивач задекларував суму податкових зобов`язань у розмірі 162385 грн. Граничний строк сплати самостійно визначених сум грошових зобов`язань з ПДВ - 01.03.2020 р. Показники декларації з ПДВ за січень 2020 року № 9030413877 відображено в ІКП позивача з ПДВ (код класифікації доходів 14010100) 01.03.2020 р.

Станом на 01.03.2020 р. в ІКП рахувалась переплата з ПДВ у сумі 19020,95 грн., тому зобов`язання у сумі 162385 грн. погашено за рахунок існуючої переплати, у зв`язку з чим виник борг у сумі 143364,05 грн.

02.03.2020 р. згідно платіжного доручення від 02.03.2020 р. № 1169 ТОВ "Колосс" на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ перераховано 4400 грн., які списані до бюджету, внаслідок чого податковий борг станом на 02.03.2020 р. склав 138964,05 грн.

16.03.2020 р. позивачем контролюючому органу подано декларацію з ПДВ за лютий 2020 року № 9053911124, в якій визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 852 грн. Граничний строк сплати самостійно визначених сум грошових зобов`язань з ПДВ - 30.03.2020 р. Показники декларації з ПДВ за лютий 2020 року № 9053911124 відображено в ІКП ТОВ "Колосс" 30.03.2020 р., у зв`язку з чим податковий борг склав 139816,05 грн.

Таким чином, станом на 30.03.2020 р. в ІКП рахувався податковий борг у розмірі 139816,05 грн., який складався із самостійно задекларованих позивачем грошових зобов`язань з ПДВ по деклараціях за січень, лютий 2020 року (162383 грн. та 852 грн. відповідно) зменшений на суму наявної переплати (19020,95 грн.) та суми, списаної з СЕА ПДВ (4400 грн.).

Наявність в ІКП несплачених у встановлені Податковим кодексом України строки узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 139816,05 грн. в силу приписів ст.59 ПК України є підставою для формування контролюючим органом податкової вимоги.

Що стосується доводів позивача про можливість контролюючого органу погасити грошові зобов`язання з ПДВ за рахунок коштів в СЕА ПДВ, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 (далі - Порядок № 569), для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб-підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Пунктом 25 Порядку № 569 визначено, що сплата податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

З аналізу наведених норм вбачається, що з рахунку СЕА ПДВ в бюджет списуються суми виключно в межах зазначених у деклараціях платника податку.

Таким чином, списання коштів з рахунку СЕА ПДВ в бюджет припиняється при погашенні декларації за даними СЕА ПДВ, що може не співпадати з даними ІКП, оскільки СЕА ПДВ не враховує сум штрафних санкцій/пені при визначенні суми, яку необхідно списати в бюджет.

В той же час, згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи сліду, що позивачем згідно платіжних доручень від 23.01.2020 р. № 1125 та від 27.01.2020 р. № 1137 перераховано на рахунок СЕА ПДВ 38000 грн. та 80000 грн. відповідно (всього 118000 грн.). Станом на 30.12.2019 р. в ІКП рахувався податковий борг у сумі 89486,50 грн., у зв`язку з чим 30.01.2020 р. з рахунку СЕА ПДВ в бюджет списано 89486,50 грн. двома платежами - 40574,50 грн. та 48912 грн.). Залишок на рахунку СЕА ПДВ склав 28513,50 грн., в ІКП борг відсутній.

Таким чином, перераховані на рахунок в СЕА ПДВ кошти згідно платіжних доручень від 23.01.2020 р. № 1125, від 27.01.2020 р. № 1137 на загальну суму 118000 грн. направлені відповідачем на погашення податкового боргу минулих років, що узгоджується з вимогами п.87.9 ст.87 ПК України.

24.02.2020 р. в СЕА ПДВ проведено декларацію з ПДВ за січень 2020 року, якою задекларовано зобов`язання у розмірі 162385 грн., у зв`язку з чим з рахунку СЕА ПДВ списано до бюджету 28513,50 грн., внаслідок чого в ІКП утворилася переплата в сумі 28513,50 грн.

25.02.2020 р. в ІКП проведено уточнюючий розрахунок за листопад 2019 року, яким зменшено суму грошових зобов`язань на 6417 грн. Сума переплати в ІКП склала 34930,50 грн.

27.02.2020 р. на рахунок СЕА ПДВ перераховано 3000 грн., яку списано до бюджету, у зв`язку з чим сума переплати в ІКП склала 37930,50 грн.

29.02.2020 р. в ІКП проведені податкові повідомлення-рішення від 12.12.2019 р. № 0254555104 та № 0254535104, якими нараховано штрафні санкції на загальну суму 18909,55 грн., а тому сума переплати в ІКП склала 19020,95 грн. (37930,50 - 18909,55).

01.03.2020 р. в ІКП нараховано борг по декларації з ПДВ за січень 2020 року у сумі 162385 грн., внаслідок чого сума боргу складала 143364,05 грн. (162385 - 19020,95).

02.03.2020 р. на рахунок СЕА ПДВ перераховано 4400 грн., які списані в бюджет. Сума боргу в ІКП склала 138964,05 грн. (143364,05 - 4400).

23.03.2020 р. в СЕА ПДВ проведено декларацію з ПДВ за лютий 2020 року із сумою задекларованих зобов`язань 852 грн.

30.03.2020 р. в ІКП нараховано борг по декларації з ПДВ за лютий 2020 року у сумі 852 грн., внаслідок чого сума боргу складала 139816,05 гри. (138964.05 + 852).

Вищевикладене вказує на те, що кошти, які перераховано на рахунок СЕА ПДВ згідно платіжних доручень від 23.01.2020 р. № 1125 у сумі 38000 грн., від 27.01.2020 р. № 1137 у сумі 80000 грн., від 27.02.2020 р. № 1165 у сумі 3000 грн., від 02.03.2020 р. у сумі 4400 грн., які позивач долучив як докази сплати ПДВ за січень, лютий 2020 року та які були перераховано ним на рахунок СЕА ПДВ, списувалися відповідачем в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ.

Що стосується посилань позивача на те, що в розрахунку за вказаний період приймає участь сума, нарахована за податковими повідомленнями-рішення від 12.12.2019 р. № 0254555104 та № 0254535104, оскарженими в судовому порядку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 1 глави 3 розділу V Порядку № 422 передбачено, що після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДФС грошових зобов`язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від`ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).

До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.

Порядок дій до настання граничного строку сплати/зменшення донарахованих/зменшених сум за наявності процедури адміністративного або судового оскарження описано у главі 4 цього розділу.

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.

Судом встановлено, що на підставі акту камеральної перевірки від 15.11.2019 р. № 3298/21022-51-04-01/37125766 Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі винесено податкові повідомлення-рішення від 12.12.2019 р. № 0254535104, відповідно до якого до ТОВ "Колосс" застосовано штрафні санкції у розмірі 6307,85 грн., № 0254555104, згідно якого до ТОВ "Колосс" застосовано штрафні санкції у розмірі 12601,70 грн.

З позовною заявою про оскарження податкових повідомлень-рішень від 12.12.2019 р. № 0254555104 та № 0254535104 ТОВ "Колос" звернулося до Херсонського кружного адміністративного суду 30.03.2020 р. (справа № 540/826/20), а провадження у справі було відкрито 02.04.2020 р.

В той же час, нараховані за цими податковими повідомленнями рішеннями штрафні санкції відображено в ІКП 29.02.2020 р., тобто, до звернення позивача до суду.

В подальшому, у зв`язку з оскарженням в судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 12.12.2019 р. № 0254555104 та № 0254535104 та надходженням ухвали суду про відкриття провадження 19.05.2020 р., в ІКП здійснено відповідні коригування та виключено з обліку донараховані штрафні санкції.

Таким чином, на визначена сума грошових зобов`язань за цими податковими повідомленнями-рішеннями у розмірі 18909,55 грн. 29.02.2020 р. брала участь у розрахунках, що узгоджується з пунктом 1 глави 3 розділу V Порядку № 422.

Доводи позивача про некоректне відображення стану розрахунків в ІКП, в тому числі і з посиланням на судові рішення, внаслідок чого станом на 09.12.2019 р. утворився податковий борг у сумі 62574,50 грн., суд не бере до уваги, оскільки сформована на підставі цього боргу податкова вимога від 10.12.2020 р. № 11174-10 та стан розрахунків по грудень 2019 року є предметом спору в адміністративній справі № 540/191/20, в якій рішенням від 14.04.2020 р. в задоволенні позову ТОВ "Колосс" відмовлено. На даний час рішення не набрало законної сили внаслідок його оскарження позивачем до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суд вважає безпідставними твердження ТОВ "Колосс" про необхідність виключення з ІКП суми податкового боргу з ПДВ у розмірі 62574,50 грн. внаслідок оскарження в судовому порядку податкової вимоги від 10.12.2019 р. № 11174-10, так як згідно розділу V Порядку № 422 не беруть участь у розрахунках до їх узгодження грошові зобов`язання, нараховані за податковими повідомленнями-рішеннями. Податкова вимога не є рішенням контролюючого органу, яким нараховуються грошові зобов`язання, а згідно пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України є письмовою вимогою контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Тому оскарження податкової вимоги в судовому порядку не є наслідком виключення з ІКП відображеного у ній податкового боргу.

Дослідженням ІКП за період з січня по квітень 2020 року судом не встановлено перекручення (викривлення) відображених у ній показників, в тому числі розрахунків з бюджетом.

Стосовно посилань позивача на переплату по ІКП за платежем 14010160 "Суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно ст.209 ПК України" у розмірі 1483511,57 грн., яку, на думку позивача, відповідач повинен був врахувати при розрахунках з ПДВ, суд зауважує, що судовими рішеннями у справах № 821/430/17, № 821/1914/17 не встановлено обов`язку контролюючого органу зарахувати переплату ПДВ по ІКП код 14010160 в рахунок погашення податкового боргу по ІКП код 14010100 та 14011001.

Оскаржуваною податковою вимогою станом на 08.04.2020 встановлено наявність у позивача боргу саме у сумі 139816,05 грн., а тому оскаржувана вимога винесена відповідачем правомірно.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов до правомірності податкової вимоги від 09.04.2020 р. № 5533-10, то відсутні і підстави для скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 09.04.2020 р. № 5533-10.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх рішень, а тому позовні вимоги ТОВ "Колосс" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" (73486, м.Херсон, с.Антонівка, вул.Набережна, 11, код ЄДРПОУ 37125766) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, просп.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 09.04.2020 р. № 5533-10 та рішення про опис майна у податкову заставу від 09.04.2020 р. № 5533-10.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 вересня 2020 р.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 111030300