Рішення № 91952522, 23.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. № 520/4045/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника відповідача – Саєнко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення №0000913305 від 19.11.2019 року, №0000923305 від 19.11.2019 року, №0000933305 від 19.11.2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області податкові повідомлення - рішення №0000913305 від 19.11.2019 року, №0000923305 від 19.11.2019 року та №0000933305 від 19.11.2019 року є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.06.2020 року о 10:45 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 26.08.2020 р. о 12:15 год.

Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві на адміністративний позов, зазначивши, що згідно з довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, під ознакою доходу "126" відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК України), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2015 році - 609 грн. Пунктом 179.1 статті 179 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п.179.7 ст. 179 ПК України). За результатами аналізу відомостей про суми нарахованого доходу контролюючим органом встановлено, що ОСОБА_1 у ІІІ кварталі 2015 року отримала дохід у загальному розмірі 1423410,89 грн. з ознакою "126". За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питання повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року було встановлено порушення платником податків пп.49.18.5 п.49.18 ст. 49, "в" п.176.1 ст. 176, п.179.1 ст. 179 ПК України (несвоєчасно надано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік та не задекларовано дохід (додаткове благо) у розмірі 1423410,89 грн.), що призвело до заниження податкового зобов`язання зі спати податку на доходи з фізичних осіб за 2015 рук у сумі 283951,38 грн. та військового збору у сумі 21342,03 грн. Таким чином, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 19.11.2019 року №0000913305, №0000923305 та №0000933305 податковий орган діяв на підставі та в межах повноважень, визначених ПК України, отже позовні вимоги позивача є безпідставними та помилковими, тому не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Харківській області у відношенні позивача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 223/20-40-33-05-07/ НОМЕР_1 від 04.10.2019 року, у висновках якого викладено виявлені порушення:

- пп.49.18.5 п.49.18 ст. 49, абз. "в" п.176.1 ст. 176, п.179.1 ст. 179 ПК України – не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік;

- абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 у сумі 283951,38 грн.;

- п.16-1 розділу ХХ ПК України - заниження військового збору за 2015 рік у сумі 21342,03 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року платник податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) фактично отримував доходи за ознакою "126" (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо) сума фінансової допомоги, включаючи суму боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства відповідно до абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України, який відображено АТ «ВТБ БАНК» (код 14359319).

Ознака доходу "126" дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК України), якщо кредитор повідомляє боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до звіту 1-ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно отриманого листа АТ «ВТБ БАНК» від 06.11.2018 №41618/10/50 банком надано інформацію щодо анулювання (прощення) ОСОБА_1 основної суми кредитної заборгованості в сумі 1423410,89 грн., надано податковий розрахунок за формою 1 ДФ за підсумками звітного періоду із зазначенням (відображенням) вказаної суми за ознакою "126".

Натомість, платником податків фізичною особою ОСОБА_1 декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік до контролюючого органу не подано, щодо отриманого доходу за ознакою (126) у 2015 році у вигляді анулювання (прощення) основної суми боргу в сумі 1423410,89 грн. та утриманого з нього податку і збору, що підлягає сплаті самостійно за підсумками річного декларування.

У зв`язку з тим, що позивачем не задекларовано отриманий у 2015 році дохід за ознакою "126" у вигляді анулювання (прощення) основної суми боргу 1423410,89 грн. та утриманого з нього ПДФО та військового збору, яка підлягає сплаті самостійно, встановлено порушення абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПК України, що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік 283951,38 грн. (12 180,00 х 15% = 1827,00) + (1422801,89 – 12180,00) х 20% = 282124,38), а також порушення п.16-1 розділу ХХ ПК України, що призвело до несплати військового збору за 2015 рік 21342,03 грн. (1422801,89 грн. х 1,5% = 21342,03 грн.). (а.с.18).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення - рішення від 19.11.2019 року:

- №0000913305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 354939,23 грн., в т.ч. за податковим зобов`язаннями – 283951,38 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 70987,85 грн.;

- №0000933305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 26077,54 грн., в т.ч. за податковим зобов`язаннями – 21342,03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5335,51 грн.;

- №0000923305, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 170,00 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Основним питанням, яке потребує вирішення у даній справі, є правомірність віднесення Головним управлінням ДПС в Харківській області суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу як додаткового блага на підставі абзацу “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Вимоги податкового органу щодо сплати позивачем військового збору, обрахованого з такої суми, та зобов`язання позичальника відобразити анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу шляхом подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов`язані із нарахуванням податковим органом оподатковуваного доходу позивача як об`єкту оподаткування військовим збором.

Згідно з п. п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (іпотекодержатель) та фізичною особою ОСОБА_1 (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №23/Ф-ІК-406/Z1, за умовами якого іпотекодержатель надав іпотекодавцю (позичальнику) кредит у сумі 120000,00 доларів США 00 центів зі стром повернення до 01.04.2028 р. та за сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,5 відсотків річних. Сплата іпотекодержателю процентів за користування кредитом та погашення кредиту здійснюється щомісячно в порядку, встановленому кредитним договором. (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.1.4 іпотечного договору, предмет іпотеки сторони оцінили в 120871,29 доларів США 29 центів, що за курсом НБУ на день підписання Договору становить 610400,00 грн.

Пунктом 4.1 іпотечного договору передбачено, що за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитними договорами у повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів та інших платежів, витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов`язання та/або цього договору іпотеки.

Згідно листа АТ «ВТБ Банк» №41618/10/50 від 06.11.2020, направленого на адресу ГУ ДФС у Харківській області, в 2015 р. банк здійснював операції анулювання (прощення) боргу платника податку за самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Банк повідомив про анулювання (прощення) боргу в сумі 1423410,89 грн. платника податку, ОСОБА_1 , шляхом надання повідомлення про анулювання (прощення) боргу боржникам під особистий підпис та включив суми анульованого (прощеного) боргу (кредиту) платників податку до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Оскільки основна сума боргу (кредиту) платника податку в сумі 1423410,89 грн. у 2015 році анульована (прощена) АТ «ВТБ Банк» згідно укладеного іпотечного договору №23/Ф-ІК-406/Z1 від 01.04.2008 р., в силу абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України вказана сума є доходом, отриманим платником податку, як додаткове благо, тому повинна включатися до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відповідно позивач як платник податків повинен був відобразити відповідну суму у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року платник податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) фактично отримував доходи за ознакою "126" (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо) сума фінансової допомоги, включаючи суму боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства відповідно до абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України, який відображено АТ «ВТБ БАНК» (код 14359319).

Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4 затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

В Довіднику ознак доходів фізичних осіб (додаток до Порядку) під ознакою доходу "126" відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу) - "додаткове благо".

Листом т.в.о. директора Відділення «Харківська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» від 08.07.2015 р. №1960/400 повідомлено ОСОБА_1 , що до 30.07.2015 вона має право скористатися спеціальною пропозицією ПАТ «ВТБ БАНК» з врегулювання проблемної заборгованості за кредитним договором №23/Ф-ІК-406 від 01.04.2008 р. Умовою цієї пропозиції Банку є внесення в рахунок погашення кредитної заборгованості, як позивальником, чи третьою особою 50000,00 доларів США, які будуть спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором №23/Ф-ІК-406 від 01.04.2008 р. За умови внесення зазначеної суми грошових коштів в обумовлений строк, зобов`язання перед Банком будуть вважатися виконаними. (а.с.52).

З матеріалів справи вбачається, що повідомленням про анулювання боргу т.в.о. директора Відділення «Харківська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» від 24.07.2015 р. №2107/400-2, повідомлено позивача про звільнення від виконання обов`язків по сплаті кредитної заборгованості, внаслідок припинення зобов`язань (прощення) боргу за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_2 та Банком №23/Ф-ІК-406 від 01.04.2008 р. на підставі статті 605 ЦК України. Загальний розмір суми основного боргу, що підлягає анулюванню (прощенню) станом на 24.07.2015 р. складає 64654,37 грн. доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день прощення основного боргу складає 1423410,89 грн. Одночасно повідомлено про необхідність дотримання вимог п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України щодо декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованої Банком заборгованості.

Вказане повідомлення позивач отримала, про що свідчить її власноручний підпис на повідомленні про анулювання боргу від 24.07.2015 р. №2107/400-2. (а.с.144).

Твердження позивача про не підтвердження суми прощеного основного зобов`язання за кредитом, є необґрунтованим та не приймається судом до уваги, оскільки вчинення дій по частковому погашенню боргу та отримання повідомлення про списання іншої частини основного боргу свідчить про обізнаність позивача про прощення основного боргу та необхідність декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованої Банком заборгованості. Доказів оскарження дій або рішень банку та встановлення іншої суми боргу позивачем за приписами ст.77 КАС України, до суду не подано.

Натомість, судом встановлено, що позивачем не було подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в якій повинно бути відображено отримане додаткове благо в сумі 1423410,89 грн. та в порушення абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п.168.1 ст. 168 п.16-1 розділу ХХ ПК України не сплачено з вказаної суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що слугувало підставою для винесення Головним управлінням ДПС у Харківській області оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 19.11.2019 року №0000913305, №0000923305 та №0000933305.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що при анулюванні (прощенні) ОСОБА_1 суми боргу за кредитом були дотримані умови для застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, зокрема, відбулась зміна іноземної валюти у гривню, тому фактично сума прощеного (анульованого) боргу платнику податків становила курсову різницю, яка не відноситься до доходів позивача як платника податку та не підлягає оподаткуванню, з огляду на наступне.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань".

Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України “Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню”, згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, є невіднесення до додаткового блага платника податку і невключення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу прощених (анульованих) кредитором сум курсової різниці та процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами. Курсова різниця обчислюється як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Застосування вимог абзацу “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду (щодо пріоритету норм пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України над нормами абзацу “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України) викладено у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17.

Верховний Суд в постанові від 19 липня 2019 року по справі №826/4240/18 (адміністративне провадження №К/9901/14858/19) зауважив, що для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

При цьому, для правовідносин, що виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов`язання позивача.

За укладеним 01.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (іпотекодержатель) та фізичною особою ОСОБА_1 (іпотекодавець) іпотечним договором №23/Ф-ІК-406/Z1, іпотекодержатель надав іпотекодавцю (позичальнику) кредит у сумі 120000,00 доларів США 00 центів зі стром повернення до 01.04.2028 р. та за сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,5 відсотків річних.

Натомість, позивачем не надано до суду доказів того, що при прощенні (анулюванні) Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» платнику податків кредитної заборгованості, сторонами договору змінено вказану в договорі валюту зобов`язання за кредитом з іноземної валюти (долар США) у валюту виконання гривню та відповідно не доведено, що прощений борг за своєю природою є курсовою різницею, розрахованою відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX “Перехідні положення” ПК України.

За таких підстав, прощений (анульований) кредитором борг згідно іпотечного договору №23/Ф-ІК-406/Z1 від 01.04.2008 р. є додатковим благом та відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України підлягає включенню платником податків до свого загального оподатковуваного доходу.

Отже, оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями Головного управління ДПС у Харківській області від 19.11.2019 року №0000913305 та №0000933305 правомірно визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2015 рік, а також застосовано до позивача штрафні санкції.

Крім того, відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин), неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи, що вході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлені актом перевірки № 223/20-40-33-05-07/ НОМЕР_1 від 04.10.2019, встановлено порушення позивачем пп.49.18.5 п.49.18 ст. 49, абз. "в" п.176.1 ст. 176, п.179.1 ст. 179 ПК України, а саме, неподання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, що також не спростовано позивачем в ході розгляду справи, контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штраф в сумі 170,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000923305 від 19.11.2019 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 02 жовтня 2020 року.

Суддя Волошин Д.А.