Вирок № 919515, 05.02.2007, Любомльський районний суд Волинської області

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа №1 - 5/2007

Злочини у сфері охорони державної

таємниці, недоторканості державних

кордонів, забезпечення призову та мобілізації - 57

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2007року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого - судді ЧИШІЯ С.С.

при секретарі СЕМЕНЮК К.М.

з участю прокурора ФІЛІМОНЮКА І .А.,

підсудного ОСОБА_1., його захисника ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу про обви­нувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає в місті АДРЕСА_1, українця, громадянина України, середньої освіти, од­руженого, приватного підприємця, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.зяг, ч.я cm.48 КК України.

встановив:

ОСОБА_1 та особа, оголошена в розшук та справа відносно якої зупинена, у червні 20о6 року за попередньою змовою між со­ бою та з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_2 організували незаконне пере­ правлення через державний кордон України з Республікою Польща громадян Рес­ публіки Молдова ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за допомогою підроблених паспортів громадян України відповідно серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 та серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6.

1 інстанція Код суду - 12

З цією метою розшукувана особа 23 червня гооб року супроводжувала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у потязі «Київ-Берлін» до залізничної станції Ковель, надаючи поради та вказівки щодо способу перетину кордону. На станції Ковель розшукувана особа познайомила громадянок Молдови з ОСОБА_1. та повідомила про подальший маршрут слідування.

ОСОБА_1. на автомобілі «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_4, доставив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з міста Ковель на заліз­ничну станцію Ягодин, що в Любомльському районі Волинської області. Знаючи від громадянок Молдови про підробку паспортів, ОСОБА_1. використав ці підроблені документи, придбавши для них у касі станції Ягодин квитки на потяг «Київ-Берлін» до Варшави. Незаконно перетнути державний кордон громадянки Молдови не змогли, оскільки підробка поданих до паспортного контролю паспо­ртів була виявлена працівниками Державної прикордонної служби України.

Підсудний ОСОБА_1. у судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвину­ваченням визнав повністю і показав, що дійсно сприяв громадянками Молдови у їх виїзді з те­риторії України на прохання знайомого на ім'я ОСОБА_2. Для цього зустрів їх у Ковелі, доставив на станцію Ягодин, де придбав квитки у касі. Давав поради громадянкам Молдови, як вести себе під час паспортного контролю. Був обізнаний з тим, що вони перетинають кордон по підроблених паспортах. Винагороди за це не отримував, діяв з мотивів знайомства з ОСОБА_2. На досудовому слідстві не визнавав вини, оскільки боявся насильства з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_7, який переховується.

Підсудний в судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними спосіб, місце, час та мотиви вчинення злочинів.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у інкримінованих діян­нях за фактичними обставинами повністю доведена показаннями підсудного, свідків та пись­мовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що під час проведення паспорт­ного контролю пасажирів потягу №29 сполученням «Київ-Берлін» отримав доповідь від ін­спектора прикордонного контролю про пред'явлення на паспортний контроль паспортів, які викликали сумніви щодо їх дійсності. Під час комісійного дослідження документів було вста­новлено, що в них містяться ознаки переклейки фотокарток. Особами, що подали на паспор­тний контроль підроблені документи були дві громадянки Молдови.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 органам досудового слідства показали, що у місті Києві невідомі особи за плату виготовили їм паспорти громадянок України, з якими в супроводі незнайомої раніше особи прибули до станції Ковель. Там ця особа познайомила їх з ОСОБА_1. Останній на автомобілі привіз їх до станції Ягодин і під час руху взнав їх справжнє громадянство та імена. Взявши паспорти, ОСОБА_1. купив для них один бі­лет на двох та дав поради про проходження прикордонного контролю(а.с.25-29, 30-34)

Під час очних ставок з ОСОБА_1. свідки ОСОБА_3. та ОСОБА_4. підтверди­ли свої показання, що стверджено відповідними протоколами(а.с.92-95 та 96-98).

Як особу, що перевозила їх із станції Ковель до станції Ягодин та купувала квиток на потяг до Польщі, ОСОБА_1. свідки ОСОБА_3. та ОСОБА_4. впізнали при пред'явленні для впізнання фотокарток та осіб, що стверджено відповідними протокола-

ми(а.с.37,38,88-89, 90-91)

Свідок ОСОБА_9 органам досудового слідства показала, що як касир залізничної станції «Ягодин» продала квитки на потяг сполученням «Київ-Берлін» до міста Варшава двом жінкам, прізвище однієї з яких було «ОСОБА_5». Квитки купував чоловік, пред'явивши па­спорти цих жінок(а.с.49-52)

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12., ОСОБА_13. органу досудового слід­ства показали, що під час особистого огляду ОСОБА_1в останнього вилучено мобіль­ний телефон марки «Самсунг С-юо»(а.с.185-186,188-189,187,190).

Протоколом вилучення купонної книжки з квитком-купоном на ім'я ОСОБА_14 ma ОСОБА_5 стверджено придбання проїзного документу за кордон на станції Ягодин(а.с.ю).

Протоколами від 23.06.2006 року стверджено, що у під час паспортного контролю ви­лучено паспорт серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_14та серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5.(а.с.п, 12).

Протоколами затримання ОСОБА_1та його особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів стверджено, що у підсудного виявлено та вилучено мобіль­ний телефон марки «Самсунг С - юо»(а.с.74, Зоб).

Матеріалами виконаного окремого доручення стверджено, що в телефонній книзі ви­ученого у громадянина ОСОБА_1телефонного апарата марки «Самсунг С - юо» вне­сено запис телефонного номера НОМЕР_5 абонента на ім'я ОСОБА_2. В пам'яті телефону зафіксовані телефонні дзвінки від абонента ОСОБА_2 03.07.2006 року о 14 год.зз хв., 12 год. оз хв., а також дзвінок абоненту на ім'я ОСОБА_2 02.07.2006 року о 22 год.оз хв. 15.06.2006 року о 23 год.04 хв. власником мобільного телефону «Самсунг С-юо» отримано SMS - повідомлення від абонента ОСОБА_2(а.с.Ю5-ш).

Висновком техніко-криміналістичної експертизи № 2бо стверджено, що в закордонно­му паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5. виконано переклейку фотокартки(а.с.278-280).

Висновком техніко-криміналістичної експертизи №268 стверджено, що в закордонно­му паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_14переклеєна фотокар-тка(а.с.288-29о).

Органи досудового слідства кваліфікують дії ОСОБА_1за ч.2 ст.332 KK Украї­ни як організацію за попередньою змовою групою осіб незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за ч.3 ст.358 KK України як використання завідомо підроблених до­кументів.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що така кваліфікація є правильною, а сукупністю цих доказів повністю доведено винуОСОБА_1 у використанні завідомо неправдивих документів, тобто злочину, передбаче­ного ч.3 ст.358 KK України, та в організації за попередньою змовою у групі осіб незаконного переправлення осіб через державний кордон України, тобто у вчиненні злочину, передбаченого 4.2 ст.332 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним злочинів, особу підсудного, який позитивно характеризуються по місцю проживання, обста­вини, що пом'якшують покарання.

До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що підсудний уперше притягується до кримінальної відповідальності і щиро розкаюються у вчиненому, має на утриманні похилого віку матір та непрацюючу хвору дружину.

Обтяжуючих обставин судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному слід призна­чити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення волі за ст.332 KK України та обмеження волі за ст.358 KK України із застосуван­ням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Оскільки підсудний уперше засуджується до позбавлення волі, а за обставинами справи суд приходить до висновку, що його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від сус­пільства, від відбування покарання ОСОБА_1слід звільнити з випробуванням та по­кладенням встановлених обов'язків.

Речові докази - купонну книжку - на підставі ст.8і КПК України слід зберігати в мате­ріалах справи, телефон - знищити.

На підставі ст.93 КПК України з підсудного слід стягнути в частковому вираженні су­дові витрати за проведення експертиз.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

присудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні зло­чинів, передбачених ч. cm.332 ч.3 ст.358 КК України, і за цими законами призна­чити йому покарання:

· за 4.2 ст.332 КК України у вигляді з(трьох) років позбавлення волі,

· за 4.3 ст.358 КК України у вигляді г(двох) років обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш, суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1призначити у вигляді зСтрьох) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк його тримання під вартою з 04 по 21 липня 2006 року включно.

На підставі cm.cm.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину і повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживан­ня, роботи, навчання, періодично з'являтиметься в ці органи для реєстрації.

Речові докази: - купонну книжку, зберігати в матеріалах справи;

- телефон «Самсунг С-100», який зберігається в камері речових доказів СВ УСБУу Волинській області, знищити.

Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертиз в сумі 376 гривень 62 копійки на розрахунковий рахунок УСБУ у Волинській області 35205318901 в Управлінні НБУу Волинській області ЗКПО 20001487МФО 303020.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на про­тязі 15 діб із часу його проголошення через Любомльський районний суд.