Рішення № 91950426, 01.10.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Житомир

справа № 240/9095/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та незаконним рішенням, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області №918240184089 від 28.12.2019 про перерахунок пенсії в частині визначення заробітної плати державного службовця для нарахування пенсії, відповідно, і розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області здійснити перерахунок пенсії з 28.05.2019 згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5571/04 та відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.05.2019 №5573/04;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області призначити пенсію з 28.05.2019 згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5571/04 та відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.05.2019 №5573/04;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області здійснювати нарахування і виплату пенсії з 28.05.2019 згідно довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5571/04 та відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.05.2019 №5573/04;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області здійснювати нарахування і виплатити недоплачену пенсію за період з червня 2019 року по червень 2020 року включно в розмірі 18713,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 у справі №240/9537/19 його позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та здійснити нарахування й виплату з 28.05.2019 пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Вказує, що для здійснення перерахунку пенсії 28.05.2019 надано чотири довідки про заробітну плату, а саме: довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 15.05.2019 №1295/П/06-70-05; довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5571/04; довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5572/04; довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.05.2019 №5573/04.

Зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про надання інформації про стан виконання рішення суду та з проханням надати роз`яснення, яким чином, на підставі яких законодавчих документів та за якими із чотирьох наданих до перерахунку довідок проводилось визначення заробітної плати для обчислення розміру пенсії.

Листом від 08.04.2020 №4280-3827/П-03/8-0600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області повідомило, що здійснено перерахунок пенсії, розмір якої з 28.05.2019 склав 5823,63 грн, вказано, що для розрахунку взято довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5572/04.

Однак позивач вважає, що такий перерахунок здійснено з порушенням законодавства, що призвело до зменшення нарахованого розміру його пенсії.

Вважаючи протиправним рішення органу Пенсійного фонду України №918240184089 від 28.12.2019 щодо перерахунку пенсії в частині визначення розміру його заробітної плати, як державного службовця для нарахування розміру пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача.

Відповідач у строк, встановлений ч.1ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву від 21.07.2020 (за вх.№25714/20), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

В обґрунтування правової позиції відповідач зазначив, що позивач отримує пенсію по інвалідності, обчислену відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993.

Вказує, що п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229) визначено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України “Про державну службу”. Такий стаж дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпуски.

За бажанням осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи па державній службі.

Зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 у справі №240/9537/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено призначення пенсії по інвалідності державного службовця з 28.05.2019, згідно зі ст.37 Закону України “Про державну службу”.

Для розрахунку окладу державного службовця взято довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5571/04 (посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років) та довідку про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідку №5572/04 від 28.05.2019.

Згідно із записами трудової книжки позивач працював в органах митної служби на посадах провідного інспектора, інспектора та старшого інспектора митного поста “Бердичів”, з присвоєнням персонального звання з 01.11.1995 по 22.12.2016, що не відноситься до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України “Про державну службу” та займав посаду державної служби, а саме - головного спеціаліста Бердичівського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Бердичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 05.09.2017 по 27.05.2019.

Тому відповідно до оскаржуваного рішення Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку пенсії позивача відповідно до довідки про складові заробітної плати №5573/04 від 28.05.2019 позивачеві відмовлено, оскільки він не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

21 липня 2020 року позивач надіслав на електронну адресу суду відповідь на відзив на позовну заяву (за вх.№25883/20) та 22 липня 2020 до відділу документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив (за вх.№26096/20), у якій додатково зазначає, що не погоджується із твердженням відповідача щодо відсутності у нього 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.

Вказує, що законодавством, яке діяло в період його роботи (служби), та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи митних органів та в органів доходів і зборів є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в митних органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.

Окрім того, зауважує, що відповідно до довідки Бердичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області від 19.06.2019 вих.№6365/06 станом на момент звернення до відповідача із заявою про переведення пенсії по інвалідності та призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до вимог Закону України “Про державну службу”, мав стаж державного службовця 24 роки 10 місяців 27 днів.

Відповідно до положень ч. 5 ст.262, ч. 1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Складення рішення у повному обсязі відкладалось, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 17.08.2020 по 11.09.2020.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №106-ОС від 27.05.2019 позивача звільнено з посади головного спеціаліста Бердичівського відділу з питань призначення та перерахунку пенсії Бердичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області (а.с.16-17).

Позивач звертався до органу Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності, як інваліда 2 групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця, однак відповідачем йому відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 у справі №240/9537/19, що залишено без змін згідно із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправною відмову Бердичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 28.05.2019 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (а.с.92-98).

14 березня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирські області із проханням надати роз"яснення, яким чином, на підставі яких законодавчих документів та за якими довідками проведено чи буде проводитись визначення розміру заробітної плати для обчислення пенсії (а.с.20-21).

Листом № 4280-3827/П-03/8-0600/20 від 08.04.2020 Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повідомило позивачу, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 у справі №240/9537/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено нарахування й виплату з 28.05.2019 пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу”.

Розмір пенсії з 28.05.2019 становить 5823,63 грн. Для розрахунку пенсії по інвалідності згідно із Законом України “Про державну службу” взято довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 № 5572/04, яка видана Бердичівським об`єднанним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Згідно з розпорядженням від 28.12.2019 та рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 по справі №240/9537/19 проведено перерахунок пенсії по інвалідності згідно зі ст.37 Закону України “Про державну службу” (а.с.22-23).

22 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки №5571/04 від 28.05.2019 та №5573/04 від 28.05.2019, однак на момент звернення до суду відповіді не отримав (а.с.29-30).

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо перерахунку пенсії в частині визначення розміру його заробітної плати для нарахування розміру пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 №5572/04, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон України №889-VІІІ).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон України №3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, за приписами частини 9 статті 37 Закону України № 3723-XII, пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Частиною 10 статті 37 Закону України №3723-XII встановлено: якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі.

Відповідно до частини 12 статті 37 Закону України №3723-XII якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.

Суд зазначає, що відповідно до змісту постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, під час розгляду справи №240/9537/19 було встановлено, що позивач визнаний інвалідом ІІ групи у період перебування на державній службі, також вказано, що період проходження служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який у свою чергу надає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" згідно з положеннями пункту 12 розділу XI Закону України "Про державну службу" (а.с. 92-98).

Частиною 5 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже обставини щодо наявності у позивача права на нарахування та виплату пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" не потребують доказування, оскільки вже встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.

Як свідчить зміст листа Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області №4280-3827/П-03/8-0600/20 від 08.04.2020, орган Пенсійного фонду України на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 у справі №240/9537/19 здійснив призначення позивачу пенсії по інвалідності державного службовця з 28.05.2019, згідно зі ст.37 Закону України “Про державну службу” на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5572/04, яка видана Бердичівським об`єднанним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

У відзиві на позовну заяву відповідач пояснив, що для розрахунку окладу державного службовця було взято довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5571/04 (посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років) та довідку про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №5572-04 від 28.05.2019.

У свою чергу у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №5573/04 від 28.05.2019, відповідач відмовив з підстав відсутності у позивача 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, у зв"язку з неврахуванням до державної служби періоду роботи з 01.11.1995 по 22.12.2016 в органах митної служби на посадах провідного інспектора, інспектора та старшого інспектора митного поста “Бердичів” та періоду роботи з 05.09.2017 по 27.05.2019 на посаді головного спеціаліста Бердичівського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Бердичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Суд критично ставиться до вказаних доводів відповідача, зважаючи на наступне.

Порядок призначення пенсій згідно з Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” (далі - Порядок №622).

Пунктом 4 вказаного Порядку №622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Пунктами 5 та 6 Порядку №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Як свідчать матеріали справи, позивач виявив бажання щодо здіснення розрахунку середнього розміру надбавок, премій та інших виплат за квітень 2019 року, тобто місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №5573/04 від 28.05.2019 (а.с.33).

Твердження відповідача про неможливість врахування вказаної довідки з підстав недостатності у позивача стажу державної служби, а саме: незарахування служби позивача в митних органах до державної служби, є необґрунтованим та безпідставним.

Суд зауважує, що пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (чинного до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в митних органах) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно ч. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до ч.1 ст.569 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

Частиною 1 ст. 588 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 та від 12.12.1991.

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи митних органів та в доходів і зборів є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в митних органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 591/6970/16-а.

Згідно з довідкою Житомирської митниці Державної фіскальної служби від 04.11.2019 №1237/8/06-70-04 загальний стаж державної служби ОСОБА_1 , станом на 22.12.2019 складає 23 роки 01 місяць 15 днів (а.с. 80-81)

Відповідно до довідки Бердичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області від 19.06.2019 №6365/06 підтверджено, що ОСОБА_1 має стаж державної служби 24 роки 10 місяців та 27 днів (а.с.16-17).

Суд наголошує, що в межах розгляду адміністративної справи №240/9537/19 встановлено, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону України №3723-XII, за наявності необхідного стажу роботи на державній службі із врахуванням періоду роботи в державній митній службі.

З огляду на викладене, відповідачем неправомірно нараховано та виплачено ОСОБА_1 з 28.05.2019 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII без урахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №5573/04 від 28.05.2019.

Суд враховує, що Головним управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, при здійсненні нарахування та виплати позивачу пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, на виконня рішення суду у справі №240/9537/19, вже враховано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №5571/04 від 28.05.2019 та не зазначено жодних підстав її неправомірності чи протиправності.

Щодо позовних вимог про призначення пенсії з урахуванням довідок №5571/04 від 28.05.2019 і №5573/04 від 28.05.2019 та зобов"язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вказаних довідок, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому слід наголосити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Підставами для визнання протиправними дій чи скасування рішення суб`єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який вчинив ці дії чи прийняв рішення. При цьому обов`язковою умовою оскарження дій, рішень є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відтак, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Указаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена, нарахована та виплачується з 28.05.2019 пенсія по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII. Однак, під час розгляду справи встановлено, що при нарахуванні та виплаті позивачу зазначеної пенсії, органом Пенсійного фонду України протиправно не враховано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.05.2019 №5573/04.

Тому підстави для повторного призначення пенсії, її нарахування та виплати у суду відсутні.

Враховуючи викладене, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 28.05.2019 перерахунок пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5571/04 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.05.2019 №5573/04.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функцій іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснювати нарахування і виплатити недоплачену пенсію за період з червня 2019 року по червень 2020 року включно в розмірі 18713,48 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними, оскільки встановлення та визначення як розміру пенсії, так і розміру доплати у зв"язку з перерахунком пенсії, є дискреційними повноваженнями органу Пенсійного фонду України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 258, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та незаконним рішенням, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 28.05.2019 пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII без урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 5573/04 від 28.05.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 28.05.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.05.2019 №5571/04 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.05.2019 №5573/04, з урахуванням раніше виплачених кошів.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 01 жовтня 2020 року.

Суддя А.В. Горовенко