Ухвала суду № 91950047, 02.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 жовтня 2020 року Справа №0440/6728/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючої судді Турлакової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпро заяву ОСОБА_1 про відвід судді при розгляді заяви Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 0440/6728/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Міністерство внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Міністерство внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково. А саме, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення (максимального) основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 80% від відповідної суми грошового забезпечення до 70% від відповідної суми грошового забезпечення, та відмовлено у задоволенні інших вимог позивача, у зв`язку з чим стягнуто на користь ОСОБА_1 судові за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати по сплаті судового збору тільки в сумі 704,80 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020р. по справі №0440/6728/18, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 довідки №83/35022 від 29.03.2018 р. про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції"), з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988, без врахування інших додаткових видів грошового забезпечення, які були складовими грошового забезпечення, та враховані при призначені пенсії в 2014 році, якими є: надбавка за виконання особливо важливих завдань - у розмірі 50 % та премії у розмірі - 100 %.

Зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 для здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно положень ст.ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» і постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», складеною за формою, передбаченою Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008р. №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393", і з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988, з 01 січня 2016 року, а саме, з зазначенням: посадового окладу - у розмірі 2700,00 грн., окладу за спеціальним званням майор поліції - у розмірі 2000,00 грн., 50 % надбавки за вислугу років - у розмірі 2350, 00 грн., 50 % надбавки за виконання особливо важливих завдань - 3525,00 грн., премії 100 % - 10575,00 грн.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення (максимального) основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 80% від відповідної суми грошового забезпечення до 70% від відповідної суми грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після надання довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за відрахуванням раніше виплачених сум пенсії за вислугу років - з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статей 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 7048,00 (сім тисяч сорок вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області солідарно.

В іншій частині вимог адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Головне управління МВС України в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Міністерство внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020р. вказана заява призначена до розгляду. Розгляд заяви призначено на 07.10.2020р.

01.10.2020р. позивач звернувся до суду із заявою про відвід судді Турлаковій Н.В.. в обґрунтування якої посилається на те, що суддя Турлакова Н.В. не може брати участь у вирішенні цієї самої справи після скасування попереднього рішення, при цьому заява передена без проведення автоматизованого розподілу та оформлення протоколу.

Згідно із частиною третьою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ознайомившись із матеріалами справи, оцінивши доводи заяви позивача, суд дійшов наступного висновку.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст.36 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Слід зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Судом встановлено, що заяву про відвід судді позивачем обґрунтовано про те, що вказана заява була передана судді з порушенням норм КАС України, зокрема порушенням автоматичного розподілу справ між суддями, що відповідно не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Крім того, суд звертає увагу, що розгляд питання про заміну сторони виконавчого провадження вирішується в порядку передбаченому Розділом 4 КАС України, а саме процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід судді, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 у справі №826/11409/17.

Відповідно до ч.1 ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Як зазначено у частині 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з п.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки для розгляду питання в порядку виконання судового рішення про заміну сторони виконавчого провадження у вказаній справі, засідання призначене на 07.10.2020 р., питання про відвід підлягає вирішенню суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 40, 241-243 КАС України, суддя -

у х в а л и в:

Вважати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Турлакової Н.В. по адміністративній справі №0440/6728/18.

Передати матеріали справи №0440/6728/18 до Відділу з організаційного забезпечення суду для вирішення питання про відвід на автоматизований розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу (заяву про заміну сторони виконавчого провадження), і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Н.В. Турлакова