Рішення № 91948261, 02.10.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

02.10.2020 227/3875/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.

при секретарі судового засідання Коверченковій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Добропілля, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Добропільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2020р. ОСОБА_1 (далі за текстом також - заявник) звернулась до суду з даною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Моспине, Пролетарського району м.Донецька помер її батько – ОСОБА_2 . Добропільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану було відмовлено в проведенні державної реєстрації смерті від 29.09.2020р. №20.32-127/151, оскільки заявником для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545 (далі за текстом - Наказ). Встановлення факту смерті заявнику необхідно для реалізації спадкових прав. Просить встановити факт смерті ОСОБА_2 .

Заявник в судове засідання не з`явилась, але 01.10.2020 року на адресу суду надала своє клопотання, про розгляд справи без її участі, просила задовольнити заявлені вимоги та долучити до матеріалів справи Витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Представник заінтересованої особи, Добропільського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в судове засідання не з`явився. Від начальника відділу надійшла заява №20.32-13/1058 від 01.10.2020 про розгляд справи без участі представника відділу, просила прийняти рішення на розсуд суду.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності сторін на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Суд, розглянувши справу у межах заявлених вимог, дослідивши письмові документальні докази, представлені в обґрунтування заяви, вважає, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявник ОСОБА_1 у своїй заяві про встановлення факту смерті зазначає, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_2 є її рідним батьком.

Так в судовому засіданні встановлено, що заявник при народженні мала прізвище « ОСОБА_3 », про що в матеріалах справи мається відповідна копія свідоцтва про її народження, яке видане 30.08.1957, серії НОМЕР_1 . актовий запис №48 (а.с.13). У свідоцтві її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00027999221 від 01.10.2020 року (а.с.20), який заявник просила долучити до матеріалів справи відповідно до своєї заяви від 01.10.2020 року (а.с.19), ОСОБА_5 вийшла заміж за гр. ОСОБА_6 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 », про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку 30.06.1979 року було зроблено актовий запис №833. Вказаний шлюб було розірвано на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу від 18.10.1989 року, актовий запис №348 (а.с.14).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 25.05.1990 року відділом ЗАГС м.Добропілля Донецької області, актовий запис №126, ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (а.с.15).

Таким чином в судовому засіданні достеменно встановлено, що заявник ОСОБА_1 при народженні мала прізвище « ОСОБА_3 » та є рідною донькою гр. ОСОБА_2 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 14.09.2020р. адміністрацією міста Моспине так званої «донецької народної республіки», актовий запис №148, вбачається фіксування смерті гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Моспине Пролетарського району міста Донецька (а.с.6).

Відповідно до копії довідки про причину смерті №4050 від 14.09.2020 року, вбачається що причину смерті ОСОБА_2 , 1930р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлено, через виражені гнильні зміни (а.с.7).

Вказані копія свідоцтва про смерть та копія довідки про причину смерті видані закладами, які розташовані на тимчасово неконтрольованій органами державної влади України території.

Крім того в судовому засіданні було досліджено фотознімок місця поховання, на якому зображена могила з хрестом на якому мається табличка з написом російською мовою « ОСОБА_2 22.03.1930 – ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.12).

29.09.2020 року за вихідним номером №20.32-127/154 Добропільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) було відмовлено у реєстрації смерті гр. ОСОБА_2 , оскільки заявником для підтвердження факту смерті пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі визначеній Наказом.

З повідомлення начальника Добропільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 01.10.2020 року №20.32-13/1058, вбачається, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - не виявлено.

Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.

Як передбачено ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Пунктом другим частини першої ст.317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

В судовому порядку можуть також бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Приписами ч.2 ст.319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI від 01.07.2010р., державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішенням суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII (далі за текстом – Закон) тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.9 Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Надана заявником копія свідоцтва про смерть та копія довідки про причину смерті, які видані установами на тимчасово окупованій території України, відповідно до ст.19 Конституції України та Закону не є дійсними і не можуть створювати правових наслідків.

Між тим, суд приймає до уваги роз`яснення ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування положень ЦПК України стосовно особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, що викладені у листі від 15.04.2016 року №9-1130/0/4-16, та практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах проти Туреччини («Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також справах проти Молдови та Росії («Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilasku and Others v. Moldova and Russia»), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права, із врахуванням «намібійського винятку», приходить до висновку, що рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватися на дотриманні вимог ЦПК України, щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на непідконтрольній території.

Водночас, відповідно до абз.3 ст.2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Отже, зважаючи на викладені законодавчі приписи, суд приймає як належний доказ документи, що підтверджують факт смерті гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території.

При цьому, суд звертає увагу заявника на позицію Верховного суду України, викладену в п.18 Постанови Пленуму №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», згідно якої, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.

Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги викладені у поданій заяві обставини, фотознімки місця поховання гр. ОСОБА_2 , з огляду на сукупність досліджених доказів, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги про встановлення факту смерті підлягають задоволенню.

Керуючись ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 4, 247, 263, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Добропільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті – задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Андріївка Пятіхатського району Дніпропетровської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Моспине, Пролетарський район м.Донецька, Україна.

У порядку ч.4 ст.317 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію рішення невідкладно надіслати до Добропільського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (код ЄДРПОУ 23356225, Донецька область, м.Добропілля, вул.Першотравнева, 83), для державної реєстрації факту смерті особи.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Д.Є. Хоменко