Ухвала суду № 91946997, 02.10.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 539/2258/20

Провадження № 1-кп/553/241/2020

У Х В А Л А

Іменем України

02.10.2020 рокум. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Махаринській Я.А.,

з участю прокурора - Рощепи Я.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника адвоката - Лисенка А.Ф.,

розглянувши під час підготовчого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві матеріали, які надійшли до суду з прокуратури Полтавської області, - обвинувальний акт, складений старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Полтавській області капітаном поліції Овсієм М.В. в рамках кримінального провадження № 12020170240000490 відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Ленінського районного суду м. Полтави 06.08.2020 року надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 28.07.2020 року про зміну територіальної підсудності, для розгляду по суті.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.

Підстав для закриття кримінального провадження та зупинення провадження у справі не встановлено.

Враховуючи викладене, заслухавши думку учасників процесу, які не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , строк якого спливає 08.10.2020 року, посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для його обрання, не зникли, обвинувачений підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачене покарання на строк до 15 років позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо, має слабкі соціальні зв`язки, офіційно не працює\, тобто не має стабільного доходу, не має постійного місця проживання, мешкав разом з потерпілим у даному кримінальному провадженні, що у своїй сукупності дає підстави стверджувати, що обвинувачений усвідомлюючи невідворотність покарання, може здійснити спробу переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Лисенко А.Ф. проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор як підставі для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказували на наявність підстав для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за постійним місцем проживання ОСОБА_1 , який здатний забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків.

При вирішенні клопотання прокурора суд враховує наступне.

Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16.04.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Термін дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 продовжений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11.06.2020 року та ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 10.08.2020 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, встановлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв`язків у місці проживання, обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке згідно положень ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, вік, стан здоров`я, репутацію, майновий стан, та оцінюючи встановлені обставини у сукупності, вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

З огляду на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, доводи прокурора про наявність підстав для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , а також те, що, на переконання суду, застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов`язання, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, з приводу застосування особистої поруки та застави жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась, колегія суддів приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу, та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, призначити до судового розгляду на 11 год. 00 хв. 09 жовтня 2020 року.

Справу розглядати у відкритому судовому засіданні.

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 11 год. 00 хв. 02 жовтня 2020 року по 11 год. 00 хв. 30 листопада 2020 року включно.

У судове засідання викликати прокурора, захисника, потерпілого, обвинуваченого, свідків.

Ухвала може бути оскаржена в частині вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення, а обвинуваченим – в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна