Ухвала суду № 91942091, 02.10.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2294/18

Провадження № 1-кп/0203/133/2020

У Х В А Л А

іменем України

02.10.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Васіної Л.А.

при секретарі - Труновій К.О.

за участю прокурора - Красун А.Ю.

захисника - Калініченка М.В.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 359, ч.2 ст. 289, ч. 2 ст.189, ст. 290, ч.1 ст.263, ч.1 ст.14, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.189, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.289, ч.1 ст.263, ч.1 ст.14, ч.2 ст.289 КК України, суд -

встановив:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилалась на те, що на сьогоднішній день існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. На підтвердження даних ризиків зазначила, що обвинуваченим ОСОБА_2 було порушено обов`язки, які на нього було покладено ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.07.2020 про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та йому було повідомлено про підозру 11.09.2020 року у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Крім того, прокурором заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби стосовно ОСОБА_1 строком на два місяці, в обґрунтування якого посилалась на те, що обвинувачений вчинив злочини , за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років та існують ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме обвинувачений зможе переховуватись від органів досудового розслідування або суду; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Калініченко М.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначив що ОСОБА_2 було необґрунтовано повідомлено про підозру та він має намір оскаржувати дане повідомлення про підозру, а також оскаржувати дії працівників поліції.

ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Суд, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та вислухавши сторони кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 та у вигляді домашнього арешту у нічний час доби обвинуваченому ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , перш за все, вчинення інших правопорушень та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Суд вважає наявними та доведеними ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується.

У відповідності до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини .

З огляду на вимоги ч.1 ст.178 КПК України, суд враховує обставини даного кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується; вік, наявність судимості, оскільки в період знаходження даного кримінального провадження в провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_2 вчинив аналогічне кримінальне правопорушення і вироком Центрально-міського районного суду м.Кривого Рогу від 03.07.2019 року його було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Крім того, ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.07.2020 року обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 22 вересня 2020 року включно, цією ж ухвалою було зобов`язано обвинуваченого ОСОБА_2 цілодобово не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , крім невідкладних випадків, пов`язаних із зверненням за медичною допомогою чи для відвернення ризику для життя, а також явки до суду.

Незважаючи на це, як вбачається з повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12020040030001691 від 10.09.2020 року 10.09.2020 року о 9 год.51 хв. ОСОБА_2 було затримано біля будинку АДРЕСА_2 , що підтверджує факт залишення ним місця постійного проживання, а саме приміщення квартири АДРЕСА_3 .

Тобто обвинуваченим було порушено умови застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке, згідно повідомлення про підозру від 11.09.2020 року, вчинене в період застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вказані вище обставини свідчать про підвищену небезпеку протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , за таких обставин суд приходе до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інші правопорушення, може впливати на потерпілих та свідків, може ухилятися від суду, а тому суд вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Отже, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 підлягає задоволенню. При цьому суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки у цьому ж кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_2 раніше вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, який ним був порушений, а у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею .

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про його задоволення, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, у томи числі, пов`язаними з незаконним обігом зброї. Йому інкримінується декілька епізодів злочинної діяльності спільно з іншими особами. Перебуваючи без запобіжного заходу обвинувачений зможе переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності, вчинити новий злочин.

Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 2 місяці.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181- 183, 331 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів , обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання , тобто з 17.00 години 02 жовтня 2020 року по 30 листопада 2020 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_2 під варту в залі суду.

Клопотання прокурора про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час – задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби стосовно ОСОБА_1 строком на 2 місяці, тобто по 02 грудня 2020 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 без дозволу суду в період часу з 22 год. вечора до 06 год. ранку наступної доби (крім святкових та вихідних днів), а також крім невідкладних випадків, пов`язаних із зверненням за медичною допомогою чи для відвернення ризику для життя, а також явки до суду.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

– з`являтися за першим викликом до суду;

– повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

– утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у справі.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня її оголошення в частині застосування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Васіна