Рішення № 91939410, 02.10.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 року+- м. Херсон Справа № 923/765/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

до: фізичної особи-підприємця Таточенко Геннадія Миколайовича, м. Херсон

про стягнення 17299,32 грн заборгованості за договором № 48 від 12.09.2016 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води

представники сторін не викликались

До Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) до фізичної особи-підприємця Таточенко Геннадія Миколайовича (відповідач) про стягнення 17299,32 грн заборгованості за договором № 48 від 12.09.2016 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, з яких - 16267,89 грн основного боргу, 103,66 грн 3% річних та 927,77 грн пені.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 05.08.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів. Роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження 10.08.2020 відповідно до поштового повідомлення про вручення.

Ухвала надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АДРЕСА_1, повернулась до суду з відміткою пошти 17.08.2020 "адресат відсутній за вказаною адресою". Відзиву відповідач не надав суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім"ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім"ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

З огляду на викладене, враховуючи п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений 17.08.2020 про час та місце розгляду справи, оскільки ухвала суду надсилалась судом за адресою, зареєстрованою у встановленому порядку, а саме - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

12.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль", правонаступником якого відповідно до статуту (а.с. 11-13) є Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач), та фізичною особою-підприємцем Таточенко Геннадієм Миколайовичем (відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 48 (а.с. 19-21).

За умовами договору позивач зобов"язався надавати відповідачу з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов"язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1 договору).

Пунктом 2 зазначеного Договору визначено, що суб`єктом користування послугами є власник (наймач, орендар) приміщення, розташованого за адресою: м. Херсон, пр. 200-річчя Херсона 7, корп. 1, опалювальною площею 56,1 кв. м.

Дані приміщення були придбані відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2016 (а.с. 22), що підтверджується Інформаційноою довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна (а.с. 23).

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Внаслідок укладення договору № 48 від 12.09.2016 між сторонами виникли зобов`язання з приводу постачання теплової енергії та її оплати.

Пунктом 30 договору визначено, що строк договору до 31.12.2019; договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Станом на день розгляду справи Договір не є розірваним, є пролонгованим і чинним.

Відповідно до статті 1 Закону "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат визначено статтею 15 цього ж Закону одним із основних завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання.

Господарським кодексом України, Законом України "Про ціни та ціноутворення", іншими законодавчими актами встановлено, що у Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.

Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Вартість послуг з теплопостачання, що застосовувалась АТ "Херсонська ТЕЦ" протягом 2016-2020 років була встановлена відповідно до Постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом. іншими законами або договором.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Крім того, статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено права та обов`язки споживача теплової енергії, зокрема визначено, що до основних обов`язків споживача відноситься додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Як зазначалось, відповідно до пункту 1 Договору Споживач прийняв на себе зобов`язання своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 8 Договорів передбачено, що оплата за отримані послуги здійснюється в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до пункту 15 Договору Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в строки встановлені Договором. Таким чином, положеннями Договору визначено порядок та строки виконання Відповідачем своїх обов`язків.

АТ "Херсонська ТЕЦ" належним чином виконує свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, що підтверджується розрахунком спожитої теплоенергії та довідкою щодо руху заборгованості за опалювальний період 2016-2020.

На підставі вказаних вище даних, з урахуванням положень Договору, виставлено відповідні рахунки на оплату та складено акти виконаних робіт. Рахунки на оплату послуг направлялися поштою з рекомендованим повідомленням про вручення, а також вручалися особисто під розпис представнику Відповідача.

Не дивлячись на факт виконання АТ "Херсонська ТЕЦ" своїх обов`язків за договором, відповідач, в порушення положень Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, вимог статей 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, свої обов`язки виконує неналежним чином, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує послуги з централізованого опалення, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до довідки щодо руху заборгованості відносно Відповідача за період з 01.11.2016 року по 01.06.2020 заборгованість Відповідача складала 16267,89 грн.

З метою вжиття дієвих заходів щодо врегулювання спірного питання Відповідачу направлялась вимога про сплату заборгованості від 18.03.2020 та від 15.06.2020.

Доказів перерахування основного боргу в сумі 16267,89 грн. відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення 16267,89 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій, річних та втрат від інфляції за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Крім того, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних (постанова Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16).

З довідки щодо руху заборгованості вбачається, що відповідач останній раз здійснював оплату за договором в сумі 7000 грн 17.09.2019, після чого заборгованість відповідача становила 6056,62 грн. За листопад 2019 року відповідачу нараховано 1223,66грн, грудень 2019 р. - 2595,01 грн, січень 2020 р. - 2278,55 грн, лютий 2020 р. - 2236,36грн, березень 2020 р. - 1877,69 грн, які не сплачені відповідачем.

При цьому суд враховує, що згідно з п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" суд, здійснюючи перевірку розрахунків позивача, не виходить при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.

Також відповідно до правових норм Господарського процесуального кодексу України, суд позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог, тобто суд не може стягнути суми пені, річних та втрат від інфляції, які перевищують суми, які заявлені позивачем до стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, перевіривши розрахунок 3% річних позивача, позовні вимоги про стягнення 103,66 грн 3% річних також підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 927,77 грн пені, то суд виходить з наступного.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з положеннями п. 18 договорів за несвоєчасне внесення платежів за послуги споживач несе відповідальність згідно з законодавством і договором шляхом сплати в безспірному порядку крім суми основної заборгованості передбачених п. 12 штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідно до п. 12 договорів за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується в безспірному порядку крім суми основної заборгованості пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4 ч. 3 Розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

З огляду на викладене, позивач не нараховує штрафи та пеню за період дії карантину.

Так, позивачем нараховано 927,77 грн пені за період прострочення оплати до початку карантину.

Здійснивши перевірку правильності нарахування, суд дійшов висновку, що пеня нарахована позивачем обґрунтовано.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі 2102 грн покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Таточенко Геннадія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (м. Херсон Бериславське шосе, 1, код 00131771)

- 16267,89 грн основного боргу на розрахунковий рахунок: НОМЕР_2 у Ф ХОУ в AT "Ощадбанк", МФО 352457,

- 103, 66 грн 3% річних, 927, 77 грн пені, 2 102 грн витрат зі сплати судового збору на розрахунковий рахунок: НОМЕР_3 в ПАТ «МТБ БАНК», МФО 328168.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 02.10.2020.

Суддя В.В.Литвинова