Ухвала суду № 91937980, 02.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

02.10.2020м. ДніпроСправа № 904/5340/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик" (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, б.35; фактична адреса: 69123, м. Запоріжжя, вул. В.Стуса, б.14, ідентифікаційний код 37380270)

до особи, що може набути статус учасника справи: Приватного підприємства "Нормер" (49006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чичеріна (Надії Алексєєнко), буд.74, ідентифікаційний код 36840461)

про забезпечення позову ( до подання позовної заяви)

Суддя Євстигнеєва Н.М.

С У Т Ь С П О Р У:

30 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик" (далі – майбутній Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову (до його подання).

За змістом поданої заяви, останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на грошові кошти в сумі 1 714 911 (один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч дев`ятсот одинадцять) гривень, 81 копійка, розміщених на банківських рахунках у будь-яких банківських установах Приватного підприємства "Нормер";

накладення арешту на право вимоги до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (код ЄДРПОУ

00191129; 87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Левченка 1) за договором від 23.09.2019 № 1612 належне Приватному підприємству "Нормер" (ідентифікаційний код 36840461, місцезнаходження: 49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Чечеріна (Надії Алексєєнко), буд. 74), заборонивши Приватному підприємству "Нормер" продавати, передавати третім особам або будь-яким іншим чином розпоряджатись вказаним правом вимоги.

В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик" зазначає, що, виконуючи свої зобов`язання за Договором, протягом жовтня-грудня 2019 року здійснював перевезення вантажів за маршрутами, які замовляло Приватне підприємство "Нормер" та вчасно надавав йому транспортні послуги з перевезення шламу та шлаку.

Загальна вартість наданих послуг складає 1 902 035 (один мільйон дев`ятсот дві тисячі тридцять п`ять) гривень 71 копійка. Вказані акти були підписані Приватним підприємством "Нормер" без зауважень, тобто претензії по обсягу, якості та строкам надання послуг з його боку відсутні, про що прямо зазначено в актах.

Відповідач оплатив надані транспортні послуги лише частково, перерахувавши Позивачу грошові кошти на загальну суму 187 123 (сто вісімдесят сім тисяч сто двадцять три) гривні 90 копійок.

Проте залишок боргу в сумі 1 714 911 (один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч дев`ятсот одинадцять) гривень 81 копійки до теперішнього часу Відповідачем не сплачений.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик" про вжиття заходів забезпечення позову (до його подання), суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137 ГПК України).

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Разом з цим, відповідно до частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 ГПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою про забезпечення позову до подання позову, та зазначив про намір звернутися до суду з позовною вимогою про стягнення з приватного підприємства "Нормер" заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів згідно договору №270919 від 27.09.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик" вважає, що не вжиття зазначених в заяві заходів до забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову, що позбавить його ефективного захисту своїх прав та законних інтересів, оскільки існує реальна загроза подальшого погіршення фінансового стану Відповідача аж до банкрутства приватного підприємства через зменшення дебіторської заборгованості Відповідача без погашення заборгованості кредиторам.

У якості доказів неможливості виконання майбутнього судового рішення ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" надає завірену копію балансів приватного підприємства "Нормер" за 2018-2019 роки, за І квартал 2020 року, отриманих поштовим відправленням від ПП "Нормер" від 08.09.2020 та завірену копію роздруківки фінансово-майнового стану ПП "Нормер" з сайту. З наданої фінансової звітності вбачається, що у ПП "Нормер" збиток постійно зростає (рядок 1420): за наслідками 2018 року збиток склав 5 582 тис. грн., за наслідками 2019 року -5 686 тис. грн., а за наслідками І кварталу 2020 року - 7 456 тис. грн.; у Відповідача зменшується дебіторська заборгованість та збільшується кредиторська заборгованість (рядок 1125).

Так, у І кварталі 2020 року дебіторська заборгованість на початку звітного періоду складала 16 162 тис. грн., а наприкінці звітного періоду - 14 118 тис. грн. Кредиторська заборгованість у І кварталі 2020 року на початку звітного періоду складала - 15 498 (рядок 1615), а наприкінці звітного періоду - 16 728 тис. грн.

Отже, Відповідач заборгував на 2 610 тис. грн. більше, ніж йому винні його боржники. З фінансової звітності Відповідача вбачається, що окрім дебіторської заборгованості в нього відсутні будь-які інші активи.

На думку заявника, такі негативні фінансові результати відповідача у динаміці разом вказують на істотний ризик невиконання цілком можливого судового рішення про стягнення заборгованості та змушує його звернутись до суду із цією заявою про забезпечення позову.

Разом з цим, надані заявником докази підтверджують не тільки обставини негативного фінансового становища приватного підприємства "Нормер", але й те, що приватне підприємство здійснює підприємницьку діяльність, не уникає від проведення розрахунків, має право (підтверджене рішенням суду) на отримання грошових коштів від своїх контрагентів. Заява про вжиття заходів до забезпечення позову надійшла наприкінці ІІІ кварталу 2020 року, а фінансова звітність надана лише за перший квартал 2020 року.

Тож, надані заявником докази, викладені в заяві обставини не є безумовною підставою для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та не свідчать про неможливість або утруднення виконання можливого судового рішення.

Щодо накладення арешту на право вимоги до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" за договором від 23.09.2019 № 1612, належне Приватному підприємству "Нормер", та заборони Приватному підприємству "Нормер" продавати, передавати третім особам або будь-яким іншим чином розпоряджатись вказаним правом вимоги.

Так, рішенням Господарського суду Донецької області від 13.04.2020 у справі №905/124/20 з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на користь Приватного підприємства "Нормер" стягнуто грошові кошти в загальній сумі 5 005 759,20грн, що в декілька разів більше ніж сума заборгованості, яку планує стягнути позивач з відповідача. Крім того, жодних доказів на підтвердження того, що Приватне підприємство "Нормер" має намір продати, передати третім особам або будь-яким іншим чином розпорядитись вказаним правом вимоги, заявником не вказано в заяві та до заяви не додано.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик" про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Щодо необхідності при розгляді заяви про забезпечення позову досліджувати питання зустрічного забезпечення, то слід зазначити, що ч. 1 ст. 141 ГПК України встановлено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик" про вжиття заходів до забезпечення позову (до його подання) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання – 02.10.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.М. Євстигнеєва