Ухвала суду № 91928057, 27.07.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8232/20

У Х В А Л А

про відмову відстрочення сплати судового збору

та залишення позову без руху

27 липня 2020 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва в складі Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду м. Києва надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просить: 1) встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , 1915 року народження, а саме, що - ОСОБА_3 , 1915 року народження, є матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Одночасно з позовом позивачем подано клопотанням про зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору у зв`язку з тим, що позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя вважає, що вищевказаний позов слід залишити без руху за таких підстав.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, у ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», перераховано вичерпний перелік осіб та умов, за яких суд може відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до даної правової норми, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням, відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно ст. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, із клопотання ОСОБА_1 вбачається, що вона є пенсіонеркою, має на утриманні хворого чоловіка - інваліда ІІ групи, в обґрунтування скрутного матеріального становища, при цьому, будь-яких доказів скрутного матеріального становища до клопотання не долучено. Тоді як довідка ПФУ форми ОК-5, яка додана до клопотання, містить, зокрема, дані щодо суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків, а медичні документи ОСОБА_4 не містять інформації про значні витрати на таке лікування.

А відтак, вивчивши матеріали заяви, судом було встановлено відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, а відтак неможливість сплатити судовий збір при пред`явленні позову, матеріали клопотання не містять.

В зв`язку з цим, правові підстави для зменшення чи звільнення позивачу сплати судового збору відсутні.

Тим самим, вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, щодо вимоги про встановлення факту родинних відносин, суд звертає увагу на те, що відповідно до пп.4 п.1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження, для фізичних осіб, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (420,80 грн.).

Щодо вимоги про визнання права власності на спадкове майно, суд зазначає, що згідно пп.1 п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, вимог позивача про визнання права власності є вимогою майнового характеру, плата за яку складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 р. № 10, подані до суду позовні заяви чи заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Отже, вищевказаний позов не оплачений судовим збором, при цьому позивачем заявлено 1 вимога майнового характеру та 1 в порядку окремого провадження.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Так, позивачем в позові визначено відповідача: Головне територіальне управління юстиції, тоді як актуальна назва даного органу є Центральне Міжрегіональне Управління Міністерства Юстиції (М. Київ).

Щодо вимог позивача, суд також звертає увагу на те, що згідно доданого до позову копію паспорту позивача - позивач є ОСОБА_1 , тоді як остання просить встановити факт та визнати право власності на прізвище ОСОБА_1 .

В зв`язку з вищевикладеним, для розгляду районним судом вищевказаного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 4170,80 грн. (3750 грн + 420,80 грн.) до державного бюджету за реквізитами для сплати судового збору (Державна судова адміністрація України, 050): Отримувач коштів: УК у Поділ. р-ні/Подільс. р-н/22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37975298; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA468999980313151206000026008; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Наявність відомчої ознаки: «00» Без деталізації за відомчою ознакою; та подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору; та подати позов в новій редакції, де правильно назвати відповідача (актуальною назвою органу); та уточнити в частині вимог прізвища позивача.

В зв`язку з наведеним, поданий без додержання вимог, викладених у ст.177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху на підставі ст.185 ч.1 ЦПК України з наданням позивачем строку для усунення вказаних вище недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх неусунення у встановлений судом термін вищевказана позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136, 185 ч.1, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), ст.8 Закону України «Про судовий збір», -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, надавши позивачу строк для усунення недоліків в 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали, в інакшому випадку позов вважати неподаним та повернути позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяН. М. Ларіонова