Рішення № 91925122, 30.09.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"30" вересня 2020 р.

Справа № 642/4182/17

Провадження № 2/642/477/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Гримайло А.М.,

за участі секретаря Самотой В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду в загальному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Кепітал» до ОСОБА_1 , третя особа: АКІБ «Укрсиббанк», про скасування заходів забезпечення позову, -

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Кепітал» звернувся до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна, мотивуючи тим, що згідно договору відступлення прав за договором іпотеки від 21.12.2016р. укладеного між ТОВ «Арма-Факторинг» та ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», до Факторингова компанія «Стандарт Кепітал перейшло право вимоги всі права іпотекодержателя за договором іпотеки договір іпотеки №010-2/07/1-363/1-07 від 29.03.2007р., разом з правом звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення своїх вимог за договором кредиту №010-2/07/1-363-07 від 29.03.2007р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на даний час позивач не може реалізувати свої права як кредитора, оскільки ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова №2-435/2008 від 13.03.2008р. в забезпечення позову по справі було накладено арешт на предмет іпотеки, що належить боржнику. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2008р. ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова №2-435/2008 від 13.03.2008р. змінена, а саме - заборонено відчуження предмету іпотеки. На підставі викладенного представник позивача був змушений, звернутися до суду з позовом у якому просить зняти арешт з нежитлової будівлі , яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 двічі у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за двома зазначеними відповідачем адресами, про що свідчать матеріали справи. Жодних заяв або клопотань про відкладення розгляду справи, або поважність неявки в судове засідання від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до поштових повідомлень надісланих за адресою, яку відповідач сам зазначає у своїх заява та клопотаннях (м.Харків, пров.Люботинський 20) останній пошту не отримує, у зв`язку з чим судові повістки повертаються до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Як вбачається з поштових повідомлень надісланих за адресою, яку відповідач ОСОБА_1 зазначав у заяві про скасування заочного рішення, посилаючись, як на підставу неналежного повідомленням судом (Харківська обл, Чугуївський район, с.Камяна Яруга, вул.Ювілейна) останній відмовився отримувати поштовий конверт, у зв`язку з чим судова повістки повернулась до суду з відміткою «адресат відмовився».

У рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 знаючи про перебування в провадженні суду зазначеної справи, крім того останній ініціював розгляд справи на підставі скасування заочного рішення суду, а також неодноразово приймав участь в судових засіданнях, однак в розумні інтервали часу не вжив заходів щоб дізнатись про стан розгляду справи та скористатись своїми правами та обов`язками учасника справи, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлений судом належим чином, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Судом встановлено, що згідно договору кредиту №010-2/07/1-363-07 від 29.03.2007р. укладеного між ВАТ «Райфайзен банк аваль» та ОСОБА_1 , Позичальнику було надано кредит у сумі 257000,00 доларів США, зі сплатою 12% річних та кінцевим терміном повернення кредитної заборгованості 28.03.2017р.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту між банком та позичальником укладено договір іпотеки №010-2/07/1-363/1-07 від 29.03.2007р., яким передано в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлова будівля літ «Е-2», загальною площею 239,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купвлі-продажу від 29.03.2007р. за реєстровим номером №1003.

Згідно договору комісії від 21.12.2016 р. укладеного між ПАТ «Міжнародним Інвестиційним Банком» та ТОВ «Арма-Факторинг», ТОВ «Арма-Факторинг» доручив ПАТ «Міжнародним Інвестиційним Банком» заключити на корить ТОВ «Арма-Факторинг» договір факторингу між ВАТ «Райфайзен банк аваль» та ПАТ «Міжнародним Інвестиційним Банком», до ПАТ «Міжнародним Інвестиційним Банком».

Згідно договору факторингу від 21.12.2016р. укладеного між ВАТ «Райфайзен банк аваль» та ПАТ «Міжнародним Інвестиційним Банком», до ПАТ «Міжнародним Інвестиційним Банком» перейшли всі права і обов`язки кредитора за договором кредиту.

Згідно договору факторингу від 21.12.2016р. укладеного між ТОВ «Арма-Факторинг» та ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», до ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» перейшли всі права і обов`язки кредитора за договором кредиту.

Згідно договору відступлення прав за договором іпотеки від 21.12.2016р. укладеного між ТОВ «Арма-Факторинг» та ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», до Факторингова компанія «Стандарт Кепітал перейшло право вимоги всі права іпотекодержателя за договором іпотеки договір іпотеки №010-2/07/1-363/1-07 від 29.03.2007р., разом з правом звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення своїх вимог за договором кредиту №010-2/07/1-363-07 від 29.03.2007р.

З договору факторингу від 21.12.2016р., договору відступлення прав за договором іпотеки від 21.12.2016р., інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на №87020649 від 15.05.2017р. (далі за текстом – інформаційна довідка), вбачаються, що права і обов`язки кредитора за договором кредиту та договором іпотеки перейшли до ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова №2-435/2008 від 13.03.2008р. в забезпечення позову АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, по справі було накладено арешт на предмет іпотеки, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2008р. ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова №2-435/2008 від 13.03.2008р. змінена, а саме - заборонено відчуження предмету іпотеки, що належить боржнику ОСОБА_1 ..

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2010р. позовні вимоги АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задоволено.

Згідно інформаційної довідки, у єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова №2-435/2008 від 13.03.2008р. зареєстровано 14.03.2008р. арешт нерухомого майна №6783518.

Відповідно до ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином судове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2010 набрало чинності, що не оспорюється відповідачем та приймаючи до уваги що позивач ТОВ «ФК «Стандандарт Кепітал» не є учасником справи, а тому позбавлений права на звернення до відповідного суду в розумінні ст.158 ЦПК України, крім того предмет іпотеки перебуває в іпотеці ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», тому заходи забезпечення позову в частині накладення арешту (заборони відчуження) на нежитлову будівлю літ «Е-2», загальною площею 239,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають скасуванню.

Пунктом 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах прі зняття арешту з майна» встановлено, що позов про зняття арешту з майна може буті пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Пріоритет це переважне право однієї особи відносно права іншої особи на теж саме нерухоме майно. Вищий пріоритет це пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного і того ж нерухомого майна. Нижчий пріоритет це пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного і того ж нерухомого майна.

Згідно ч.1 ст.3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Частина 5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно ч.7 ст.3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру державна реєстрація іпотеки виникла 29.03.2007.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.

Враховуючи вказані норми матеріального права, саме іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог про погашення заборгованості за зобов`язаннями, які були забезпеченні предметами іпотеки.

Таким чином, накладення арешту на майно, яке до моменту постановлення ухвали, було передано у встановленому законом порядку у іпотеку, та збереження даного арешту на час вжиття іпотекодержателем заходів по погашенню заборгованості за кредитним договором, зобов`язання за яким були забезпеченні предметами іпотеки, порушує права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Крім того, відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» предмет іпотеки може бути реалізований тільки з дозволу іпотекодержателя, тому збереження арешту до виконання рішення суду, стягувачем за яким є АКІБ «Укрсиббанк» є недоречним, так як реалізація спірного майна для виконання рішення суду у справі №2-435/08 є неможливою без згоди іпотекодержателя.

Оскільки накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17.

З огляду на викладене, арешт нерухомого майна №6783518 зареєстрований 14.03.2008 на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова №2-435/2008 від 13.03.2008 та заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2008 у справі 2-435/2008, є такими, що перешкоджають в реалізації права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, а тому підлягають скасуванню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами регламентується ст. 141 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» слід стягнути понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

Керуючись ст.1, 3, 7, 33 ЗУ «Про іпотеку», ст. 514 ЦК України та ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Кепітал» до ОСОБА_1 , третя особа: АКІБ «Укрсиббанк» про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова № 2-435/2008 від 13.03.2008 р. та ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2008 р. – скасувати, шляхом скасування арешту у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна запису від 14.03.2008 р. за № 6783518 про арешт нежитлової будівлі літ. «Е-2» , загальною площею 239,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Кепітал» з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: А.М.Гримайло