Рішення № 91924803, 29.09.2020, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 620/374/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2020 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Яценка Є.І.,

при секретарі Оданець С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Зачепилівка Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим; зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приват Банк», АТ «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки припиненими,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 12.06.2015 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № НАН2GA00000014 від 06.12.2006 року у сумі 16 684, 60 доларів США, що за курсом 20.58 відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.05.2015 року складає 343 369,07 грн, та 29.09.2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав до суду уточнену позовну заяву в якій зазначив, що він звернувся з даною позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, в інтересах ПАТ «Акцент-Банк», в рамках виконання Договору №1.07 надання послуг (аутсорсинг) та просив стягнути солідарно з Відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 23 149, дол. США, яка складається з : 7 569, 31 дол. США – заборгованість за кредитом; 15 372, 39 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 207,53 дол. США – заборгованість по комісії за користування кредитом, що за курсом 26,10 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.06.2017 року складає 604 169, 44грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 06.12.2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № НАН2GA00000014 (надалі Договір). Згідно Договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобовязався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000,00 доларів США на термін до 06.12.2010 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених Договором. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісячно в період сплати, відповідач ОСОБА_1 повинна надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць нараховані від суми непогашення в строк заборгованості за кредитом. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 20000,00 доларів США, відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором не виконує, а саме перестала вносити суми на погашення кредиту, у звязку з чим станом на 12.05.2015 року має заборгованість в сумі 16684,60 доларів США, яка складається: з 10553,48 доларів США заборгованість за кредитом; 1145,83 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 474,46 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 4510,83 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. В забезпечення виконання зобов`язання за Договором № НАН2GA00000014 від 06.12.2006 року відповідача ОСОБА_1 , між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено 06.12.2006 року договір поруки № НАН2GA00000014. Відповідно до умов Договору поруки, а саме п. 5 Позивачам було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням не виконуваних зобовязань за Договором НАН2GA00000014 від 06.12.2006 року. Вимога, що була пред`явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобовязання, залишена без задоволення. 29.09.2017 року подав до суду уточнену позовну заяву в обгрунтування вимог вказав, що відповідно до договору факторингу № 1 від 01.11.2007 року з витягом з додатку №1 до цього договору слідує, що Клієнт (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») відступив фактору (ПАТ «Акцент-Банк») право вимоги за кредитним договором № НАН2GA00000014 від 06.12.2006 року та договором застави № НАН2GA00000014 від 06.12.2006 року (а.с.176-178) з 2007 року і по цей час право вимоги за кредитним договором знаходяться у ПАТ «АКЦЕНТ БАНК». Проте, згідно договору №1.07 надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2007 року Виконавець (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») надає в розпорядження Замовника (ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК») своїх співробітників, для надання послуг Замовника, а Замовник зобовязаний сплатити послугу Виконавця, на умовах зазначених договором. Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.11.2012 року до Договору № 1.07 надання послуг (аутсорсинг) послуги Виконавця містять в собі стягнення заборгованості з боржників Замовника у зв`язку з чим Виконавець представляє інтереси Замовника у судах усіх інстанцій з правами, які передбачені відповідним законодавством для позивача. Замовник надає Виконавцю довіреність, в якій детально відображається суть повноважень і які надаються Виконавцем від імені Замовника юридичні дії. На розгляд Виконавця, стягнення заборгованості з боржників Замовника здійснюється в його інтересах, які від його імені, так і від імені Виконавця, при цьому у випадку стягнення Виконавцем у ході виконання цього договору з боржників Замовника заборгованості усе отримане підлягає передачі Замовнику. В рамках виконання Договору № 1.07 надання послуг (аутсорсинг) та в межах повноважень ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся з даною позовною заявою, в інтересах ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК». На підставі викладеного просив стягнути з відповідачів на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» солідарно заборгованість за кредитним договором № НАН2GA00000014 від 06.12.2006 року у сумі 23149, дол. США, яка складається з : 7569, 31 дол. США – заборгованість за кредитом; 15372, 39 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 207,53 дол. США – заборгованість по комісії за користування кредитом, що за курсом 26,10 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.06.2017 року складає 604169, 44грн.

При цьому позивач заперечував у задоволенні зустрічного позову відповідача ОСОБА_1 про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним Кредитого договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, визнання недійсним договору іпотеки №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, визнання недійсним договору поруки №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року. При цьому зазначив, що на обґрунтування зустрічного позову відповідач ОСОБА_1 вказує, що відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» та Постанови правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 Банк до підписання кредитного договору не повідомив належним чином Споживача про основні умови кредитування, відмінності схем кредитування, ризики, які покладаються на споживача додатково у звязку із застосуванням в договору іноземної валюти, не надав даних щодо реальної процентної ставки та повної вартості кредиту для споживача.З таким твердження Банк не погоджується, оскільки перед укладанням договору ОСОБА_1 самостійно, з власної волі та ініціативи звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою, в якій просила надати кредит у доларах США в розмірі 20 тисяч на ремонт квартири. Після розгляду його заяви Банком було запрошено заявника та перед укладанням кредитного договору ознайомлено з усіма істотними умовами договору, відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» та постанови НБУ від 10.05.2007 року № 168 про що свідчить підпис ОСОБА_1 при ознайомлення нею з умовами кредитування. В цих умовах кредитування розшифровується орієнтовна сукупна вартість кредиту та інші умови кредитування. Щодо отримання кредиту зазначив, що Банк зі своєї сторони виконав усі зобов`язання за кредитним договором, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 20 тис. доларів США, однак позичальник ухиляється від виконання своїх зобовязань, що передбачені кредитним договором, а відтак відсутні будь-які правові підстави для визнання недійсним кредитного договору, а твердження про те, що при видачі кредиту було порушено ЗУ «Про захист прав споживачів» є безпідставним. Крім того позичальник не довів і наявності у діях Банку нечесної підприємницької практики, а саме, будь-якої підприємницької діяльності, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. При цьому, сам позивач обрав форму кредитування, тобто позивач зробив свій вибір усвідомлено. Таким чином, зміст Кредитного договору від 06.12.2006 року укладений між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 не суперечить положенням законодавства України, а тому правові підстави для визнання його недійсним відсутні. Крім того, представник позивача просив суд застосувати до вимог зустрічного позову про визнання спірних правочинів недійсними позовну давність, вказуючи на те, що строк позовної давності (3 роки) має рахуватися від дати укладання спірних договорів 06.12.2006 року.

12 серпня 2015 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , посилаючись на підстави припинення договору поруки у зв`язку зі зміною забезпеченого зобов`язання, подав до суду зустрічний позов про визнання договору поруки припиненим.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, а зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки припиненими та зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим задовольнити.

27 жовтня 2015 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, в якій просила визнати недійсним кредитний договір № НАН2GA00000014 від 06.12.2006 року який укладений між нею та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», визнати недійсним договір іпотеки № №НАН2GA00000014 від 06.12.2006 року, який укладений між нею та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н.Ю., зареєстровано в реєстрі №6488 з усіма додатковими договорами, та вилучити запис про іпотеку з Держаного реєстру іпотек та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та припинити обтяження та вилучити запис про обтяження з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визнати недійсним Договір поруки №НАН2GA00000014 від 06.12.2006 року, укладений між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що до укладання та під час укладання кредитного договору було порушено її право як споживача фінансових послуг на отримання повної та достовірної інформації про фінансову послугу, в першу чергу щодо її дійсної вартості для нього. Внаслідок вказаних порушень, які є нечесною підприємницькою практикою з боку фінансової установи, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який не відповідає вимогам чинного законодавства, не відповідає його власним інтересам та вільному волевиявленню, оскільки містить в собі умови щодо прихованих видів доходу фінансової установи за рахунок споживача. Недійсність основного зобов`язання тягне за собою недійсність похідного зобов`язання.

Під час розгляду даної справи позивачем за зустрічним позовом було заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи. 05.04.2016 судом була винесена ухвала про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

1. Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором станом на 14.07.2009 року в сумі 8053, 11 дол. США?

2. Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором станом на 31.08.2009 року в сумі 10404,00 дол. США?

3. Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором станом на 05.04.2013 року в сумі 9335,25 дол. США?

4. Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором станом на 10.04.2013 року в сумі 10876, 00 дол. США?

5. Якою є реальна відсоткова ставка по кредитному договору № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року та сукупна вартість кредиту?

6. Чи підтверджується документально видача коштів по кредитному договору № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року?

7. Чи правильно обрахована і вказана банком у додаткових угодах до кредитного договору № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року загальна вартість кредиту при базових умовах кредитування, викладених банком у кредитному договорі № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року?

8. Чи в повному обсязі та своєчасно зараховувалась банком сума щомісячного платежу для погашення кредиту, процентів, винагороди та комісії, сплачена позичальником?

Проведення експертизи було доручено експертам ХНДІСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса.

В зв`язку з тим, що висновок судової економічної експертизи, який був виконаний судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса - Власенко В.В., був неповним та неясним, позивачем за зустрічним позовом було заявлено клопотання про призначення додаткової судової економічної експертизи. 26.10.2017 року судом була винесена ухвала про призначення додаткової судової економічної експертизи на вирішення якої були поставлені наступні питання:

1. Яка сума зобов`язань повинна була виникнути у ОСОБА_1 як у позичальника виходячи із умов кредитного договору № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, укладеного між нею та ПАТ КБ «Приват Банк» без врахування умов та змін, що зазначені в додаткових угодах від 31.08.2009 року та 08.04.2013 року?

2. Яка сума зобов`язань повинна була виникнути у ОСОБА_1 як у позичальника виходячи із умов кредитного договору № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, укладеного між нею та ПАТ КБ «Приват Банк» з врахуванням умов та змін, що зазначені в додаткових угодах від 31.08.2009 року та 08.04.2013 року?

3. Яка сума фактичних зобов`язань виникла у ОСОБА_1 в період кредитування ПАТ КБ «Приват Банк» за кредитним договором № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року станом на 28.12.2007 року, 31.08.2009 року, 08.04.2013 року та 30.06.2017 року?

4. Який розмір грошових коштів фактично було сплачено ОСОБА_1 у погашення її зобов`язань як позичальника за кредитним договором № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року станом на 28.12.2007 року, 31.08.2009 року, 08.04.2013 року та 30.06.2017 року?

5. Чи були фактично ОСОБА_1 сплачені її зобов`язання перед ПАТ КБ «Приват Банк» за кредитним договором № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року без врахування умов та змін, що зазначені в додатковій угоді без номера від 31.08.2009 року та додатковій угоді №1 від 08.04.2013 року?

6. Чи підтверджується документально розрахована ПАТ КБ «Приват Банк» в уточненій позовній заяві від 29.09.2017 року фактична сума заборгованості за кредитним договором № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року у відповідності до умов вказаного кредитного договору станом на 30.06.2017 року, з врахуванням умов та змін, що зазначені в додаткових угодах від 31.08.2009 року та 08.04.2013 року та без їх врахування?

Проведення експертизи, було доручено експерту Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса - Власенко В. В.

29 серпня 2019 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 подала остаточний зустрічний позов до ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «АКЦЕНТ БАНК», про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки припиненими.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що беручи до уваги письмові та усні пояснення Банку, висновок судової економічної експертизи №4719/8057 від 20.09.2016 року, висновку додаткової судової економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року: ОСОБА_1 свої грошові зобов`язання, які випливають з кредитного договору № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, виконала перед Банком у повному обсязі.

Вказала, що враховуючи умови кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, в строки передбачені умовами первісного договору, при внесенні Позичальником, ( ОСОБА_1 ) щомісячного платежу, розрахунковий розмір зобов`язань перед банком (вартість з урахуванням кредиту, відсотків, тощо) складав би суму – 25 820,39 дол. США.

А відповідно до висновків судово-економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року, зокрема з відповіді на п`яте питання: «Чи були фактично ОСОБА_1 сплачені її зобов`язання перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року без урахування умов та змін, що зазначені в додатковій угоді без номера від 31.09.2009 року та додатковій угоді № 1 від 08.04.2013 року?».

Отримана відповідь по п`ятому питанню наступного змісту: «Виходячи з відповіді по четвертому питанню, згідно інформації наведеної у виписках ПАТ КБ «Приватбанк» за рахунками №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 станом на 06.06.2014 року відображено погашення заборгованості в сумі 30002,41 дол. США, тобто у сумі, що арифметично перевищує розмір зобов`язання перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року без урахування умов та змін, що зазначені в додатковій угоді без номера від 31.09.2009 року та додатковій угоді № 1 від 08.04.2013 року».

Щодо Додаткової угоди від 31.08.2009 року до Кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, укладеної між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , позивач за зустрічним позовом просила визнати припиненою вказану Додаткову угоду виходячи з її умов, та висновків судової економічної експертизи ОСОБА_1 , як позичальник мала би сплатити банку суму у розмірі 29 150,55 дол. США, а з висновків судово-економічної експертизи встановлено, що ОСОБА_1 фактично сплатила суму у розмірі 30002,41 дол. США., а ця сума перевищує суму зобов`язань за додатковою угодою від 31.08.2009 року, і тому додаткова угода має бути визнана припиненою у зв`язку з виконанням позичальником своїх зобов`язань.

Щодо Додаткової угоди №1 від 08.04.2013 року до Кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, укладеної між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , позивач за зустрічним позовом просила визнати припиненою вказану Додаткову угоду виходячи з її умов, та висновків судової економічної експертизи ОСОБА_1 , як позичальник мала би сплатити банку суму у розмірі 25 561, 68 дол. США., а з висновків судово-економічної експертизи встановлено, що ОСОБА_1 фактично сплатила суму у розмірі 30002,41 дол. США., а ця сума перевищує суму зобов`язань за додатковою угодою від 08.04.2013 року, і тому додаткова угода має бути визнана припиненою у зв`язку з виконанням позичальником своїх зобов`язань.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , вказуючи, що Договір іпотеки та поруки є договорами забезпечення виконання зобов`язання, вони є похідними від кредитного договору, просила суд визнати Договір іпотеки та поруки припиненими, у зв`язку з припиненням забезпеченого ними зобов`язання, тобто кредитного зобов`язання від 06.12.2006 року та вилучити з відповідних державних реєстрів запис про іпотеку та заборону вилучення, які були накладені на предмет іпотеки при укладанні договору іпотеки.

У зв`язку із зміною кола відповідачів за зустрічною позовною завою ОСОБА_1 , 21.08.2019 року судом була винесена ухвала про залучення ПАТ «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул.. Батумська,11) в якості співвідповідача по цивільній справі № 620/374/15-ц за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «АКЦЕНТ БАНК» про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки припиненими.

Копію даної ухвали та копію зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 судом надіслано залученому до участі у справі співвідповідачу АТ «Акцент Банк» та відповідачу ПАТ КБ «Приватбанк» .

Ухвалою суду від 03.04.2019 року було визнано обов`язковою явку представників ПАТ«Акцент-Банк`та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у цивільній справі № 620/374/15-ц за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості; зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Акцент Банк» про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки припиненими.

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до судового засідання не з`явився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник співвідповідача за зустрічним позовом АТ «АКЦЕНТ БАНК» до судового засідання не з`явився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позивач за зустрічним позовом 15.09.2020 року подала через канцелярію суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги викладені в уточненій зустрічній позовній заяві просила задовольнити в повному об`ємі в задоволенні первісного позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просила відмовити в повному об`ємі.

Перевіривши письмові докази у справі, суд вважає позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» таким, що не підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 06.12.2006 року було укладено кредитний договір №НАН2GА00000014 згідно якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на строк з 06.12.2006 року по 06.12.2010 року, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії (Кредит) у розмірі 20 958, 20 доларів США на наступні цілі: ремонт квартири та купівля меблів, у розмірі 20 000,00 доларів США, а також у розмірі 958,19 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісячно в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11даного Договору та винагороди за проведення за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного Договору. Періодом сплати вважати період з 6 по 11 число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 549,37 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. (а.с. 13-14 том 1).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року ОСОБА_1 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено 06.12.2006 року договір поруки №НАН2GА00000014 (а.с.16 том 1).

Крім того в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №НАВ0GА00000015 від 06.12.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н.Ю., зареєстровано в реєстрі №6488 (далі – Договір іпотеки). Предметом іпотеки за цим договором виступає двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцеві у термін, встановлений договором.

За наслідками з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення солідарно з відповідачів на його користь заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню виходячи з такого.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 26.05.2015 року звернулося до суду з позовом, з метою захисту свого порушеного права (а.с.4 том 1) та позов обґрунтований тим, що банк свої договірні зобов`язання виконав, а відповідач ОСОБА_1 свої договірні зобов`язання не виконала. Посилаючись на ч.2 ст. 1050 ЦК України позивач зазначив, що в нього є право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, а також згідно ст.ст. 554, 610 ЦК України - вимагати солідарної відповідальності перед ним поручителя ОСОБА_2 .

На підставі клопотання представника позивача ОСОБА_3 були долучені до матеріалів справи та досліджені: договір факторингу №1 від 01.11.2007 року, укладений між Приватбанком та Акцен-Банком; Витяг з додатка до договору факторинга; Договір надання послуг (аутсорсинг) № 1.07 від 01.11.2007 року; додаткову угоду № 1 до Договору № 1.07 надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2007 року, Додаткову угоду № 2 до Договору № 1.07 надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2012 року.

Згідно пункту 1 договору факторингу ПАТ КБ «ПриватБанк» відступив в повному обсязі АТ «Акцент-Банк» права вимоги, що випливають з договорів, до боржників згідно переліку (додаток № 1 до договору), в тому числі до ОСОБА_1 згідно кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року (а.с. 184, 188-190 том 1). Відступлено право вимоги на отримання на свою користь від Боржників платежів по кредиту, відсоткам, комісіям, винагородам, інших платежів, неустойки (штрафу), пені, які існують у ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до умов кредитного договору на дату укладання договору факторингу, а також всіх цих видів платежів, права на отримання яких від ОСОБА_1 виникне після укладення договору факторингу, до повного виконання зобовязань боржником, та всіх інших прав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України – «За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.»

Отже, аналізуючи вказану статтю Цивільного кодексу України, можна виділити ознаки, які відповідають договору факторингу:

Договір факторингу являє собою зобов`язальне правовідношення, яке виникає між фактором та продавцем (постачальником) товарів або послугонадавачем (клієнтом) за яким фактор купує у клієнта право вимоги останнього по відношенню до його контрагентів (боржників) за договорами по сплаті заборгованості за поставлені (передані) товари або надані послуги, тим самим фінансуючи діяльність клієнта. До того ж в даному випадку мова йде не про будь-яке окреме відплатне відступлення конкретного права вимоги, а про конкретну дебіторську заборгованість (повністю або частково).

Відносини між фактором та клієнтом носять оплатний характер, фактору має бути забезпечена можливість одержання винагороди за послуги по фінансуванню діяльності клієнта. Слід звернути особливу увагу на оплатний характер договору факторингу, тому що він має вирішальне значення як ознака при визначенні виду договірного правовідношення.

В матеріалах справи відсутні будь які докази про повідомлення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги.

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не надано суду виписки по рахунку про проведення банківської операції про отримання ПАТ КБ «Приватбанк» від АТ «Акцент Банк» грошових коштів, що дорівнюють сумі грошових коштів отриманої позичальником ОСОБА_1 у розмірі 20 000 дол. США, яке підтверджувало б закриття заборгованості згідно договору про відступлення права.

Жодними документами не підтверджується про відступлення у 2007 році ПАТ «Приватбанк» до АТ «Акцент Банк» право вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, отримання повного погашення заборгованості за кредитом від АТ «Акцент Банк».

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в уточненій позовній заяві від 29.09.2017 року (а.с. 176-178 том 1) зазначає, що він звернувся з даною позовною заявою до відповідачів в інтересах ПАТ «Акцент-Банк» в рамках виконання Договору №1.07 надання послуг (аутсорсинг).

Так, згідно договору №1.07 надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2007 року Виконавець ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надає в розпорядження Замовника ПАТ «Акцент-Банк» своїх співробітників, для надання послуг Замовнику, а Замовник зобовязаний сплатити послугу Виконавцю, на умовах зазначених договором.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.11.2012 року до Договору № 1.07. надання послуг (аутсорсинг) послуги Виконавця містять в собі стягнення заборгованості з боржників Замовника у звязку з чим Виконавець представляє інтереси Замовника у судах усіх інстанцій з правами, які передбачені відповідним законодавством для позивача.

Замовник надає виконавцю довіреність, в якій детально відображається суть повноважень і які надаються Виконавцем від імені Замовника юридичні дії. На розсуд виконавця, стягнення заборгованості з боржників Замовника здійснюється в його інтересах, які від його імені, так і від імені Виконавця, при цьому у випадку стягнення Виконавцем у ході виконання цього договору з боржників замовника заборгованості, усе отримане підлягає передачі Замовнику.

Позивачем ПАТ «КБ ПРИВАТБАНК» було надано суду не посвідчену належним чином копію довіреності №2296 від 02.12.2009 року, видану ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 99, том 2) в процесі розгляду справи судом було витребувано для огляду в судовому засіданні оригінал вказаною довіреності, оскільки дата, до якого вона дійсна, викликала сумнів, на що судом від ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» було отримане повідомлення, що оригінал вказаної довіреності не зберігся, оскільки була видана нова довіреність №7245185 від 29.12.2015 року (а.с. 101, том 2) з терміном дії до 21.12.2020 року. ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» була надана суду копія довіреності № 445-О від 22.10.2014 року терміном дії до 20.07.2017 року, про уповноваження фахівця філії «Харківське Головне Управління Публічного акціонерного Товариства Комерційного Банку «Приватбанк» Левицької А.В. представляти інтереси АТ «А-Банк», яка належним чином не посвідчена (а.с. 78, том 2).

Позовна заява до суду подана 12.05.2015 року від імені ПАТ КБ «Приватбанк» та підписана представником ПАТ КБ «Приватбанк» Сафір Ф.О.

Довіреність є документом, що посвідчує представництво однієї особи іншою перед третіми особами (ч. 3 ст. 244 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 237 ЦК України не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені.

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом від власного імені, стверджуючи про порушення його особистих прав і тільки в процесі розгляду справи було встановлено, що він діє в інтересах ПАТ «Акцент-Банк» на підставі договору №1.07 надання послуг (аутсорсингу).

Проте слід зазначити, що строк дії довіреності №7245185 від 29.12.2015 року не співпадає зі строком дії договору про надання послуг аутсорсингу.

З тексту договору № 1.07 надання послуг (аутсорсингу) від 01.11.2007 року та додатків до нього вбачається, що строк його дії закінчився 02.11.2013 року.

Разом з тим суд враховує, що цивільним законодавством розрізняються поняття строку і терміну.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Сторони договору №1.07 про надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2007 року в якості способу визначення тривалості дії договору застосували термін конкретну календарну дату 01.11.2012 року (п.4.2. договору).

В пункті 2 Додаткової угоди № 2 до договору № 1.07 застосовано також термін конкретну календарну дату 02.11.2013 року. Крім того, зазначено, що у випадку, якщо не пізніше 1 місяця до закінчення дії договору жодна зі сторін не повідомить про припинення його дії іншу сторону, він вважається продовженим на тих самих умовах на строк, який встановлений при укладанні договору.

Але відповідно до чинного законодавства строк, як період часу, який вимірюється роками, тижнями, днями або годинами в договорі аутсорсигнгу не визначався, а отже дію договору № 1.07 про надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2007 року припинено 02.11.2013 року, тобто даний договір втратив чинність.

Окрім цього, відповідно до дослідницької частини додаткової судової економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року, судовим експертом встановлено, що в наданих на дослідження матеріалах справи, відсутній меморіальний ордер із заповнення реквізитів розрахункових документів, та складений у відповідності до вимог «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22. Зокрема щодо відображення нарахування за дебетом рах. №: НОМЕР_3 ; та кредитом рах. №: 1002 (Банкноти та монети в касі відділень банку).

Також, в наданих на дослідження матеріалах відсутня виписка ПАТ КБ «Приватбанк» за з рахунку № НОМЕР_3 за період з 06.12.2006 по 05.10.2015 (кор. рахунок № НОМЕР_4 ) із відображенням операція з видачі 06.12.2006 готівкових коштів в сумі 20000,00 дол. США за кредитним договором №HAH2GA0000014 від 06.12.2006р.

Таким чином, відповідно до наданих документів, неможливо документально підтвердити, що кредитні кошти були видані ОСОБА_1 готівкою іноземної валюти з її позичкового рахунку № НОМЕР_3 . Клопотання з відповідного питання задоволено не було.

В зв`язку з цим, в обсязі наданих матеріалів документально підтвердити обґрунтованість розрахунку ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.06.2017, наведеного в уточненій позовній заяві від 29.09.2017 року за кредитним договором № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, з врахуванням умов та змін, що зазначені в додаткових угодах від 31.08.2009 року та 08.04.2013 року та без їх врахування - не вдалося за можливе.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 13 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не підтвердив факт наявності у нього порушених цивільних прав стосовно суми заборгованості за кредитним договором на час розгляду справи, оскільки свої права по зазначеному кредитному договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року передав ПАТ «Акцент-Банк» відповідно до договору факторингу № 1 від 01.11.2007 року, при цьому дія договору надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2007 року припинено 02.11.2013 року, також відповідно до висновків додаткової судово-економіної експертизи з матеріалів справи не вбачається обґрунтованість розрахунку ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.06.2017, наведеного в уточненій позовній заяві від 29.09.2017 року за кредитним договором № НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, з врахуванням умов та змін, що зазначені в додаткових угодах від 31.08.2009 року та 08.04.2013 року та без їх врахування, а тому підстав для задоволення позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не має .

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року припиненими, які укладені між нею та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід зазначити, що її вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За приписами статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обсяг прав (наприклад, сума заборгованості, права на стягнення відсотків, штрафних санкцій тощо) та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до пункту сьомого частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

ОСОБА_1 свої грошові зобов`язання, які випливають з кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, виконала перед Банком у повному обсязі.

Відповідно до дослідницької частини судово-економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року, встановлено, що з урахуванням умов кредитного договору, складається наступний порядок повернення кредиту:

-зобов`язання наступають з 06.01.2007 року по 06.12.2010 року, щомісячно – даний період складає 47 місяців;

-щомісячний платіж 549,37 дол. США, складається з кредиту, відсоткам, винагороди.

Відповідно з урахуванням щомісячного платежу вартість кредиту вираховується за наступним порядком: 47 місяців х 549,37 дол. США щомісячний платіж, та відповідно складає: 25 820, 39 дол. США.

Отже, враховуючи вищезазначені умови, в строки передбачені умовами первісного договору, при внесенні Позичальником щомісячного платежу, розрахунковий розмір зобов`язань перед банком (вартість з урахуванням кредиту, відсотків, тощо) складав би суму – 25 820,39 дол. США.

Відповідно до висновків судово-економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року, зокрема з відповіді на п`яте питання: «Чи були фактично ОСОБА_1 сплачені її зобов`язання перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року без урахування умов та змін, що зазначені в додатковій угоді без номера від 31.09.2009 року та додатковій угоді № 1 від 08.04.2013 року? »

Отримана відповідь по п`ятому питанню наступного змісту: «Виходячи з відповіді по четвертому питанню, згідно інформації наведеної у виписках ПАТ КБ «Приватбанк» за рахунками №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 станом на 06.06.2014 року відображено погашення заборгованості в сумі 30002,41 дол. США, тобто у сумі, що арифметично перевищує розмір зобов`язання перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року без урахування умов та змін, що зазначені в додатковій угоді без номера від 31.09.2009 року та додатковій угоді № 1 від 08.04.2013 року».

Виходячи з розрахунку фактичних платежів та даних висновків судово-економічної експертизи ОСОБА_1 не лише виконала свої зобов`язання перед Банком у повному обсязі, а навіть сплатила Банку більше коштів. Загальна сума сплачених коштів за вищезазначеними даними складає 30 002,41 дол. США.

Щодо Додаткової угоди від 31.08.2009 року до Кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року.

Разом з тим, з урахуванням умов та змін, що зазначені в додатковій угоді від 31.08.2009 року, та дослідницької частини додаткової судової економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року, складається наступний порядок повернення кредиту:

- зобов`язання наступають з 31.08.2009 року по 06.12.2025 року, щомісячно – даний період складає 195 місяців;

- щомісячний платіж 149,49 дол. США, складається з кредиту, відсоткам, винагороди.

Відповідно, з урахуванням щомісячного платежу вартість кредиту вираховується за наступним порядком: 195 місяців х 149,49 дол. США щомісячний платіж, та відповідно складає: 29150, 55 дол. США.

Отже враховуючи вищезазначені умови, в строки передбачені умовами договору з урахуванням змін, що зазначені в додатковій угоді від 31.08.2009 року, при внесенні Позичальником щомісячного платежу, розрахунковий розмір зобов`язань перед банком (вартість з урахуванням кредиту, відсотків, тощо) складали би 29 150, 55 дол. США.

Відповідно до висновку додаткової судової економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року, зокрема, з відповіді на четверте питання: «Згідно інформації наведеної у виписках ПАТ КБ «Приватбанк» за рахунками №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 станом на 06.06.2014 року відображено погашення заборгованості в сумі 30002,41 дол. США»

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з умов додаткової угоди від 31.08.2009 року позичальник мав би сплатити банку суму у розмірі 29 150,55 дол. США, з висновків судово-економічної експертизи вбачається, що позичальник фактично сплатив суму у розмірі 30 002,41 дол. США, що перевищує суму зобов`язань за додатковою угодою від 31.08.2009 року, а тому і додаткова угода від 31.08.2009 року до договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року має бути визнана припиненою у зв`язку з виконанням позичальником своїх зобов`язань.

Окрім, цього варто зазначити нижче порушення банком прав споживача відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Як вже зазначалося вище, грошові кошти були надані на споживчі цілі – ремонт квартири та купівля меблі.

Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобовязний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

Пунктом 3.4. Постанови Правління Національного Банку України №168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (далі -Правила) Банками зобов`язані в кредитному договорі зазначити: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов`язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб`єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв`язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

З п. 3.2. Правил вбачається, що кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Укладаючи Додаткову угоду через два роки після вступу в силу Правил, Банк такі і не привів кредитний договір у відповідність до зазначених вимог.

На момент укладання Додаткової угоди від 31.08.2009 року необхідною умовою вже було надання споживачу прозорої інформації.

Невиконання цих вимог, знов ж таки, підтверджується висновками судової економічної експертизи №4719/8057 від 20.09.2016 року. При відповіді на п`яте питання суду експерт зазначив що, Додаткова угода б/н від 31.08.2009 року встановлює реальну процентну ставку 20,58%, абсолютне значення подорожчання кредиту – 22 724,25 дол.США.

Таким чином, з кредитного договору вбачається, що у ньому не має відомостей щодо детального розписку загальної вартості кредиту, не має умов, які п.п. 3.2, 3.4 розділу 3 Правил, ст.11 Законом України «Про захист прав споживачів», визначені обов`язковими. Також Банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача.

Отже, в порушення п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» Банк не надавав Позивачу за зустріним позовом, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного закону.

Щодо Додаткової угоди №1 від 08.04.2013 року до Кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року.

З урахуванням умов та змін, що зазначені в додатковій угоді №1 від 08.04.2013 року, та дослідницької частини додаткової судової економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року, складається наступний порядок повернення кредиту:

- зобов`язання наступають з 11.05.2013 року по 06.12.2025 року, щомісячно – (погашення заборгованості Позичальника за Договором наведено у Графіку погашення кредиту, Додатку 1 до Додаткової угоди за період 11.05.2013 по 11.11.2025 р. в сумі 167,86 дол. США щомісячно (даний період складає 151 місяць, та окремо за період 12.11.2025-05.12.2025 рр. в сумі 214, 82 дол. США);

- щомісячний платіж 167,86 дол. США (за період 11.05.2013 по 11.11.2025 р.) та в сумі 214, 82 дол. США (за період 12.11.2025-05.12.2025 рр.), і складається з кредиту, відсоткам, винагороди.(том 2, а.с. 106-110).

Відповідно, з урахуванням щомісячного платежу вартість кредиту вираховується за наступним порядком: 151 місяць х 167,85,49 дол. США щомісячний платіж + 214, 82 дол. США (останній платіж за графіком) та відповідно складає: 25 561, 68 дол. США.

Отже враховуючи вищезазначені умови, в строки передбачені умовами договору з урахуванням змін, що зазначені в додатковій угоді № 1 від 08.04.2013 року, при внесенні Позичальником щомісячного платежу, розрахунковий розмір зобов`язань перед банком (вартість з урахуванням кредиту, відсотків, тощо) складали би 25 561, 68 дол. США.

Відповідно до висновку додаткової судової економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року, зокрема, з відповіді на четверте питання: «Згідно інформації наведеної у виписках ПАТ КБ «Приватбанк» за рахунками №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 станом на 06.06.2014 року відображено погашення заборгованості в сумі 30002,41 дол. США.»

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з умов додаткової угоди № 1 від 08.04.2013 року позичальник мав би сплатити банку суму у розмірі 25 561, 68 дол. США, з висновків судово-економічної експертизи вбачається, що позичальник фактично сплатив суму у розмірі 30002,41 дол. США., що перевищує суму зобов`язань за додатковою угодою № 1 від 08.04.2013 року, а тому і додаткова угода №1 від 08.04.2013 року до Кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року має бути визнана припиненою у зв`язку з виконанням позичальником своїх зобовязань.

Зважаючи, на те що висновками судової економічної експертизи №4719/8057 від 20.09.2016 року, додаткової судової економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року, не встановлена наявність будь-яких зобов`язань ОСОБА_1 перед Банком. Більш того, з висновків судово-екномічних експретиз, всі грошові зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 виконанні у повному обсязі, а відтак кредитні правовідносини є припиненими.

Договір іпотеки та поруки є договорами забезпечення виконання зобов`язання, вони є похідними від кредитного договору.

З приписів ч.1 ст.559 ЦК України вбачається, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Аналогічна норма міститься й в статті 17 Закону України «Про іпотеку» відповідно до якої іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання.

Таким чином, зобов`язання по договору іпотеки та поруки, також мають бути визнанні судом припиненими, з припинення забезпеченого ними зобов`язання, тобто кредитного зобов`язання від 06.12.2006 року.

В зв`язку з цим необхідно вилучити з відповідних державних реєстрів запис про іпотеку та заборону вилучення, які були накладені на предмет іпотеки при укладанні договору іпотеки.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, інший спосіб, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, судом на підставі наявних доказів та всебічно досліджених обставин справи встановлено, що станом на дату подачі ОСОБА_1 до Зачепилівського районного суду Харківської області зустрічного позову про визнання правовідношення за кредитним договором припиненим, визнання договору іпотеки та договору поруки припиненими позивачем належно виконане зобов`язання з погашення суми кредиту та відсотків за кредитним договором №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, Додатковоою угодою від 31.08.2009 року до Кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, Додатковою угодою №1 від 08.04.2013 року до Кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, сплачено всю суму заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, є обґрунтованими у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приват Банк», АТ «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки припиненими.

Крім того, суд зазначає, що відсутні підстави для застосування строків позовної давності щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позивач за зустрічним позовом подав осточну редакцію свого зустрічного позову, яким були змінені повністю позовні вимоги, відмінних від позовних вимог викладених у попередній зустрічній позовній заяві. А саме у попередніх зустрічних позовних заявах, позивач просив суд про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки.

Позивачем за первісним позовом ПАТ КБ «Приватбанк» 22.01.2016 року подано клопотання про застосування строку позовної давності за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним. (а.с. 154-155).

В уточненій зустрічній позовній заяві від 29.08.2019 року позивач просить суд визнати припиненими кредитний договір, договір іпотеки та договір поруки.

Як зазначалося вище, судом копії уточненої зустрічної позовної заяви від 29.08.2019 року відповідачам надсилались, були отримані, про що є відповідна відмітка, яка міститься в матеріалах справи. (а.с. 14-17, том 3).

Від відповідачів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «АКЦЕНТ БАНК» до суду не надходили відзиви, інші клопотання, заяви відносно вказаного зустрічного позову.

Слід відмітити, що про свої порушені права ОСОБА_1 стало відомо лише у 2016 році, після ознайомлення із висновками судової економічної експертизи №4719/8057 від 20.09.2016 року проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл.проф.М.С.Бокаріуса, та додаткової судової економічної експертизи № 25440/21735 від 22.05.2018 року, оскільки саме у висновках цього доказу констатується та встановлюється порушення діючого законодавства на момент укладання оскаржуваного правочину. Крім того, до моменту пред`явлення Банком позову, ОСОБА_1 була впевнена у тому, що всі її зобов`язання за кредитними відносинами із Банком припинені, оскільки вона сплатила всі суми навіть із надлишком. Оскільки ОСОБА_1 про порушення своїх прав дізналася лише після пред`явлення до неї позовної заяви ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення солідарно з поручителем заборгованості за кредитним договором, то у суда відсутні підстави щодо застосування строків позовної давності за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі ст.ст.11, 13, 15, 237, 244, 251, 252,256, 261, 598, 599, 1046, 1047, 1054, 1055, ЦК України, та ст.ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 193,194,263-265, 267, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приват Банк», АТ «АКЦЕНТ БАНК» про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки припиненими - задовольнити.

1)Визнати повністю виконаними всі грошові зобов`язання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) перед ПАТ КБ «Приват Банк», АТ «Акцент-Банк» за кредитним договором №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, за Додатковою угодою від 31.08.2009 року до Кредитного Договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, за Додатковою угодою від 08.04.2013 року до Кредитного Договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року;

2)Визнати припиненим виконанням, проведеним належним чином Кредитний договір №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, укладений між Центральним Відділенням філії «Харківського головного регіонально управління» Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приват Банк») та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 );

3)Визнати припиненим Договір іпотеки №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, укладений між Центральним Відділенням філії «Харківського головного регіонально управління» Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приват Банк») та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н.Ю., зареєстровано в реєстрі №6488 з усіма додатковими договорами, та вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек та державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та припинити обтяження та вилучити запис про обтяження з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відносно нерухомого майна, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ;

4)Визнати припиненим Договір поруки №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, укладений між Центральним Відділенням філії «Харківського головного регіонально управління» Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приват Банк») та ОСОБА_2 ;

5)Визнати припиненим виконанням, проведеним належним чином Додаткову угоду від 31.08.2009 року до Кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, укладений між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 );

6)Визнати припиненим виконанням, проведеним належним чином Додаткову угоду від 08.04.2013 року до Кредитного договору №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року, укладений між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ).

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.

Визнати припиненим договір поруки №НАН2GА00000014 від 06.12.2006 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приват Банк».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження – після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Повний текст рішення виготовлено 25.09.2020.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко