Рішення № 91922076, 01.10.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/2407/2020

Номер справи 243/7653/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» жовтня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду №19 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради Донецької області, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Слов`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Слов`янської міської ради Донецької області, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 за участю третьої особи: Слов`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 , проведені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України. Відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_5 , проведені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України.

Згідно Клопотання директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області від 24 лютого 2020 року №5, малолітні діти: ОСОБА_2 ОСОБА_1 навчаються в Маяківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області, проте фактично останні місяці проживають у м. Слов`янську за місцем реєстрації матері. Діти не відвідують школу. Зі слів матері повинні були проживати в АДРЕСА_1 з нею, але ОСОБА_3 залишала дітей вдома самих, вживала спиртні напої. Хлопці самі їхали до матері у м. Слов`янськ, там залишались і пропускали заняття. Діти з`явилися у школі після зимових канікул, 13 січня 2020 року. Через два тижні вони знову поїхали у м. Слов`янськ і з 03 лютого 2020 року школу більше не відвідували. На дзвінки педагогів ОСОБА_3 відповідала у нетверезому стані.

Згідно Листа, наданого Слов`янським ВП ГУНП в Донецькій області від 24 грудня 2019 року №15017/803/01-19 керівництвом Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області розглянуто клопотання директора Маяківської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_6 про те, що громадянка ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не виконує батьківські обов`язки по вихованню своїх малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які з 06 грудня 2019 року не відвідують заняття у Маяківській ЗОШ без поважних причин.

В ході проведеної перевірки (зі слів сусідів) було встановлено, що громадянку ОСОБА_3 14 грудня 2019 року бачили біля свого будинку разом з дітьми, та вона на теперішній час за цією адресою не проживає.

Згідно Листа, наданого Слов`янським ВП ГУНП в Донецькій області від 28 лютого 2020 року №1883/303/01-20 керівництвом Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області розглянуто клопотання директора Маяківської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_6 про те, що громадянка ОСОБА_3 не виконує батьківські обов`язки по вихованню своїх малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які з 06 грудня 2019 року по 25 лютого 2020 рік мають пропуски занять в Маяківській ЗОШ без поважних причин.

В ході проведення перевірки з ОСОБА_3 була проведена профілактична бесіда щодо недопущення порушення ст. 150 Сімейного кодексу України та складений адміністративний протокол за ст.184 ч.1 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють обов`язків щодо виховання своїх дітей».

Згідно листа від 05 червня 2020 року № 356, наданого директором комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області Т. Профатило, 25 лютого 2020 року о 12 годині 00 хвилин на підставі акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про покинуту чи знайдену дитину та її доставку до КЗ «Центр соціально - психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області» були прийняті діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно журналу реєстрації відвідувань дітей у центрі мати ОСОБА_3 відвідувала дітей 03 березня 2020 року, 05 березня 2020 року, 07 березня 2020 року, 10 березня 2020 року, 11 березня 2020 року. Під час карантину приносила передачі 13 березня 2020 року, 17 березня 2020 року, 05 квітня 2020 року, 20 квітня 2020 року.

Згідно Листа директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області від 09 червня 2020 року №7 ОСОБА_6 , учні ОСОБА_1 пропускали без поважних причин заняття більше 10 робочих днів підряд. Мати ОСОБА_3 на зв`язок з вчителями не виходила. Класний керівник неодноразово відвідувала місце проживання дітей у с. Сидорове, проте їй ніхто не відчинив.

Діти з`явилися у школі аж у II семестрі після зимових канікул. З учнями провів профілактично-роз`яснювальну бесіду старший лейтенант поліції Савченко С.В . До школи також прийшла ОСОБА_3 , з нею також була проведена роз`яснювальна бесіда. Проте наступного тижня діти знову не з`явилися до школи і були відсутні протягом трьох тижнів. Мати якщо і виходила на телефонний зв`язок, то у нетверезому стані.

За час навчання у школі ОСОБА_1 майже не спілкувався з однокласниками, був замкнений у собі. На заняттях не відповідав, домашні завдання не виконував. Показував низький рівень знань. У шкільній їдальні не харчувався (з його слів - через відсутність коштів). ОСОБА_2 - більш комунікабельний, навчався на середньому рівні. Поки у школі не навчався старший брат, ОСОБА_2 школу відвідував. Коли до школи перейшов брат хлопчик почав пропускати заняття в школі разом з ним. Мати ОСОБА_3 залишала дітей в с. Сидорове без нагляду дорослих. Житло (вигляд зовні) потребує ремонту і, швидше за все, не має потрібних для проживання дітей умов.

Згідно акту обстеження умов проживання від 14 липня 2020 року, наданого директором Маяківської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_6 було проведено обстеження умов проживання в будинку за адресою АДРЕСА_3 . Доступ всередину будинку надала тітка ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , оскільки це житло її покійної матері. Зі слів ОСОБА_7 останній раз була тут місяць тому. Житло являє собою невелику хатинку в аварійному стані. Будинок ветхий, колись був обмазаний глиною. Всередині не було, навіть, косметичного ремонту. На вікнах - куски тканини. З меблів для дітей - два ліжка. Не має ні письмового столу, ні телевізора, ні шафи для одягу. Крім холодильника не має ніякої побутової техніки. Опалення пічне, старий умивальник. Каналізація відсутня. Умови для виховання та розвитку дітей незадовільні. Згідно листа від 18 червня 2020 року №01-30/315 наданого секретарем Маяківської сільської ради Погорєловою Ю.О. ОСОБА_3 на території сільської ради не зареєстрована і не проживає, власного житла на території сільської ради немає.

Враховуючи необхідність вирішення питання щодо подальшої долі дітей, надання їм соціального захисту та подальше їх оформлення, орган опіки та піклування Слов`янської міської ради, просить суд ухвалити рішення, яким відібрати у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі Ѕ частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття на особовий рахунок дитини відкритий у відділенні ПАТ «Державний Ощадний Банк України».

Представник позивача Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради Донецької області - Щука О.В., яка діє на підставі Довіреності № 29/03-1797 від 04 вересня 2020 року в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 01 жовтня 2020 року до суду надала Заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час місце розгляду справи. 01 жовтня 2020 року до суду надала Заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій позовні вимоги щодо відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, визнала, не заперечувала проти їх задоволення.

Представник третьої особи - Слов`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді - Осадча Р.М., яка діє на підставі Довіреності № 513 від 28 вересня 2020 року в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 01 жовтня 2020 року до суду надала Заяву про розгляд справи у її відсутності, а також вказала, що вимоги позивача підтримує в повному обсязі.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради Донецької області, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Слов`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 30 липня 2020 року Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.7).

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30 липня 2020 року Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 (а.с.8).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України (а.с.9).

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України (а.с.10).

Згідно з Клопотанням директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області від 24 лютого 2020 року №5, малолітні діти: ОСОБА_2 ОСОБА_1 навчаються в Маяківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області, проте фактично останні місяці проживають у м. Слов`янську за місцем реєстрації матері. Діти не відвідують школу. Зі слів матері повинні були проживати в АДРЕСА_1 з нею, але ОСОБА_3 залишала дітей вдома самих, вживала спиртні напої. Хлопці самі їхали до матері у м. Слов`янськ, там залишались і пропускали заняття. Діти з`явилися у школі після зимових канікул, 13 січня 2020 року. Через два тижні вони знову поїхали у м. Слов`янськ і з 03 лютого 2020 року школу більше не відвідували. На дзвінки педагогів ОСОБА_3 відповідала у нетверезому стані (а.с.12).

Згідно з Листом директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області від 09 червня 2020 року №7 ОСОБА_6 , учні ОСОБА_1 пропускали без поважних причин заняття більше 10 робочих днів підряд. Мати ОСОБА_3 на зв`язок з вчителями не виходила. Класний керівник неодноразово відвідувала місце проживання дітей у с. Сидорове, проте їй ніхто не відчинив. Діти з`явилися у школі аж у II семестрі після зимових канікул. З учнями провів профілактично-роз`яснювальну бесіду старший лейтенант поліції Савченко С.В . До школи також прийшла ОСОБА_3 , з нею також була проведена роз`яснювальна бесіда. Проте наступного тижня діти знову не з`явилися до школи і були відсутні протягом трьох тижнів. Мати якщо і виходила на телефонний зв`язок, то у нетверезому стані. За час навчання у школі ОСОБА_1 майже не спілкувався з однокласниками, був замкнений у собі. На уроках не відповідав, домашні завдання не виконував. Показував низький рівень знань. У шкільній їдальні не харчувався (з його слів - через відсутність коштів). ОСОБА_2 - більш комунікабельний, навчався на середньому рівні. Поки у школі не навчався старший брат, ОСОБА_2 школу відвідував. Коли до школи перейшов брат хлопчик почав пропускати заняття в школі разом з ним. Мати ОСОБА_3 залишала дітей в с. Сидорове без нагляду дорослих. Житло (вигляд зовні) потребує ремонту і, швидше за все, не має потрібних для проживання дітей умов (а.с.13).

Згідно з Листом від 05 червня 2020 року № 356, наданого директором комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області» Т. Профатило, 25 лютого 2020 року о 12 годині 00 хвилин на підставі акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про покинуту чи знайдену дитину та її доставку до КЗ «Центр соціально - психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області» були прийняті діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно журналу реєстрації відвідувань дітей у центрі мати ОСОБА_3 відвідувала дітей 03 березня 2020 року, 05 березня 2020 року, 07 березня 2020 року, 10 березня 2020 року, 11 березня 2020 року. Під час карантину приносила передачі 13 березня 2020 року, 17 березня 2020 року, 05 квітня 2020 року, 20 квітня 2020 року (а.с.14).

Згідно з Листом, наданим Слов`янським ВП ГУНП в Донецькій області від 28 лютого 2020 року №1883/303/01-20, керівництвом Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області розглянуто клопотання директора Маяківської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_6 про те, що громадянка ОСОБА_3 не виконує батьківські обов`язки по вихованню своїх малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які з 06 грудня 2019 року по 25 лютого 2020 рік мають пропуски занять в Маяківській ЗОШ без поважних причин. В ході проведення перевірки з ОСОБА_3 була проведена профілактична бесіда щодо недопущення порушення ст. 150 Сімейного кодексу України та складений адміністративний протокол за ст.184 ч.1 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють обов`язків щодо виховання своїх дітей» (а.с.15).

Як слідує з Листа, наданого Слов`янським ВП ГУНП в Донецькій області від 24 грудня 2019 року №15017/803/01-19, керівництвом Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області розглянуто клопотання директора Маяковської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_6 про те, що громадянка ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не виконує батьківські обов`язки по вихованню своїх малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які з 06 грудня 2019 року не відвідують заняття у Маяківській ЗОШ без поважних причин. В ході проведеної перевірки (зі слів сусідів) було встановлено, що громадянку ОСОБА_3 14 грудня 2019 року бачили біля свого будинку разом з дітьми, та вона на теперішній час за цією адресою не проживає (а.с.16).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 14 липня 2020 року, наданого директором Маяківської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_6 було проведено обстеження умов проживання в будинку за адресою АДРЕСА_3 . Доступ всередину будинку надала тітка ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , оскільки це житло її покійної матері. Зі слів ОСОБА_7 останній раз була тут місяць тому. Житло являє собою невелику хатинку в аварійному стані. Будинок ветхий, колись був обмазаний глиною. Всередині не було, навіть, косметичного ремонту. На вікнах - куски тканини. З меблів для дітей - два ліжка. Не має ні письмового столу, ні телевізора, ні шафи для одягу. Крім холодильника не має ніякої побутової техніки. Опалення пічне, старий умивальник. Каналізація відсутня. Умови для виховання та розвитку дітей незадовільні (а.с.17).

Як вбачається з Листа від 18 червня 2020 року №01-30/315, наданого секретарем Маяківської сільської ради Погорєловою Ю.О. , ОСОБА_3 на території сільської ради не зареєстрована і не проживає, власного житла на території сільської ради немає (а.с.19).

Згідно з Довідкою Комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Слов`янська» № 01-33/237 від 15 червня 2020 року, ОСОБА_3 укладеної декларації із лікарем даної установи не має (а.с.18).

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Слов`янської міської ради від 04 лютого 2020 року, позивач вважає, що у ОСОБА_3 доцільно відібрати без позбавлення її батьківських прав малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-6).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.1 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.4 ст.155 Сімейного кодексу України - ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно п. 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ № 866 від 24 вересня 2008 року, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. На підставі рішення … виконавчого органу міської, районної у місті ради служба у справах дітей разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, представниками закладу охорони здоров`я вживають заходів до відібрання дитини у батьків та тимчасово влаштовують її відповідно до пункту 31 цього Порядку. Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

За роз`ясненнями, наданими у п.п.16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Враховуючи наведене, позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Позбавлення батьківських прав завжди є результатом протиправної, винної поведінки. Відібрання ж дитини не пов`язується з протиправною поведінкою: загроза життю та здоров`ю дитини може бути результатом психічної хвороби, відкритої форми туберкульозу чи інших небезпечних хвороб, скрутних житлових умов тощо.

Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини є виключно компетенцією суду.

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Відтак, основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Таким чином, суд констатує безумовне право батьків на виховання дітей, однак, вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дітей, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Суд вважає доведеним той факт, що мати ОСОБА_3 належним чином не виконує батьківських обов`язків щодо належного виховання та розвиту дітей. З наявних у справі письмових доказів встановлено, що мати залишає дітей вдома самих у с. Сидорове Слов`янського району Донецької області, в той час, коли сама знаходиться у м. Слов`янську, зловживає алкогольними напоями, діти не відвідують школу. Умови проживання та виховання дітей за адресою: АДРЕСА_3 незадовільні, будинок знаходиться в аварійному стані, не пристосований для проживання, відсутній косметичний ремонт, відсутні письмовий стіл, шафа для одягу, телевізор. Крім холодильника в будинку відсутня будь-яка інша побутова техніка, опалення пічне, відсутня каналізація, внаслідок чого діти були прийняті до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області».

Відтак, залишення дітей з матір`ю є небезпечним для їхнього здоров`я і морального виховання.

Відібрання дитини у батьків це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав.

Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Отже, відповідач не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із позовом про повернення їй дітей.

Враховуючи вищенаведене, наявності неналежних умов проживання, неодноразове реагування державних органів за наслідком неналежного виконання батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей, суд вважає, що залишення малолітніх дітей у матері є безумовно небезпечним для їхнього життя, здоров`я і морального виховання.

Більше того, суд вважає, що у даному випадку, відібрання дітей від батьків без позбавлення батьківських прав сприятиме захисту інтересів дітей з метою унеможливлення негативного розвитку дітей, а також їх недогляду за дітьми, враховуючи їх вік, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем ОСОБА_3 обставин, що викладені у позовній заяві, спростовано не було та відповідних доказів суду не надано.

Суд вважає, що позивачем доведено доцільність вжиття до відповідача такого заходу відповідальності як відібрання дітей без позбавлення її батьківських прав.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та відібрати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав та передати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Органу опіки і піклування Слов`янської міської ради для вирішення питання щодо їхнього влаштування.

Згідно ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідач по справі є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому зобов`язана утримувати їх до досягнення повноліття. Підстави для звільнення відповідача від обов`язку утримувати своїх дітей, передбачені ст. 188 СК України, відсутні.

Стаття 181 СК України визначає способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти та утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В зазначеному випадку позивач просить стягнути аліменти саме у частці від доходу її матері.

Визначаючи розмір аліментів на малолітніх дітей, суд керується вимогами ст. 182 СК України, при цьому суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дітей, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню. Проте розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, повинен складати 1/3 частину всіх видів доходу відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, які необхідно перераховувати на особовий рахунок, відкритий на дітей в ПАТ «Державний Ощадний Банк України», оскільки, на думку суду, саме такий розмір аліментів буде достатнім для задоволення потреб дітей. Після досягнення ОСОБА_1 повноліття необхідно продовжити стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття ОСОБА_2 .

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки позивач при зверненні до суду із даним позовом звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 155, 170, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради Донецької області, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Слов`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Відібрати у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.

Малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради Донецької області для подальшого влаштування.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , інші дані суду невідомі, аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 вересня 2020 року і до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, а після досягнення повноліття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувати аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття на особовий рахунок дітей, відкритий у відділенні ПАТ «Державний Ощадний Банк України».

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , інші дані суду невідомі, судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) до державного бюджету коштів на UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2020 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова