Ухвала суду № 91921537, 04.09.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16952/18

Провадження № 1-кс/234/6287/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року місто Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Сухоручко Ю.О.,

при секретарі Хоменко А.С.

за участю заявниці ОСОБА_1

прокурора Черевко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 32018050000000032 від 19.10.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшла скаргаОСОБА_1 про скасування повідомлення про підозру від 30.06.2020 року, у кримінальному провадженні № 32018050000000032 від 19.10.2018 року за ч. 3 ст. 212 КК України.

На обґрунтування доводів скарги заявниця зазначила, що в провадженні Другого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області знаходиться кримінальна справа, внесена до ЄРДР 19.10.2019р. за №32018050000000032 за ч.З ст.212 КК України, за фактом ухилення ОСОБА_1 від сплати податків.

Згідно п.10 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Положення ч.2 ст.8 КПК зобов`язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.

Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто втручання суб`єктів владних повноважень має 'ути під дано ефективному судовому контролю.

Ст. 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було орушено. має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть - то таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, ВІДСУТНІСТЬ обов`язкових елементів повідомлення про підозру.

30 червня 2020 року ст. слідчий другого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області Орловський А.І. повідомив ОСОБА_1 про те, що вона підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.212 КК України, а саме

Водночас, на день пред`явлення підозри 30.06.2020 року ОСОБА_1 , в змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як передбачає п.6 ч.І ст. 277 КПК України, чому б передувала безсумнівна система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказі, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, яка б виключала сумніви щодо того, що 1) кримінальне правопорушення справді відбулося; 2) кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; 3) діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення; 4) відсутні обставини, які виключають її відповідальність.

При цьому, з часу вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру 30.06.2020р. та протягом двох місяців органом досудового розслідування не здійснено процесуальних дій щодо збору доказів, які підтверджували наявність події кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.212 КПК України, в діях підозрюваної.

Підтвердженням цього твердження є ухвала Краматорського міського суду Донецької області у справі №234/16952/18 від 14.08.2020 р., якою зобов`язано орган досудового розслідування кримінального провадження №32018050000000032 від 19.10.2018р., вчинити слідчі дії, а саме призначити у кримінальному провадженні №32018050000000032 від 19.10.2018р. додаткову судово-економічну експертизу.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування підтверджує наявність події кримінального правопорушення, передбаченої ч.З ст.212 КК України: 1) висновками аналітичного дослідження №2/05-99-16-01/ НОМЕР_1 від 30.09.2019, про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 ; 2) висновком експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса №21450 від 25.02.2020р.

Проте, судовий експерт, досліджуючи правильність висновків аналітичного дослідження №2/05-99-16-01/ НОМЕР_1 від 30.09.2019р.:

- не надав відповіді на всі питання, поставлені слідчим суддею перед ним для вирішення;

- вказав на те, що встановити, чи є сума визначена в ході дослідження, обов`язковою для перерахування в бюджет можливе лише за результатами винесених ДФС податкових повідомлень рішень про донарахування відповідного податку, які складені на підставі відповідних актів перевірок ДФС.

Тому, з висновку експерта №21450 від 25.02.2020р вбачається, що ним проведено тільки арифметичний підрахунок розрахункової суми донапахувань податків, за яким встановлено розбіжності щодо сум податків із даними донарахувань, що наведені в питаннях поставлених на дослідження експерту на загальну суму - 1 391 846,84 грн.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала доводи скарги та просила її задовольнити, послалась на обставини, які викладенні в скарзі.

Прокурор Черевко М.І. у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що повідомлення про підозру є обґрунтованим. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами. На теперішній час - стадія відкриття матеріалів, але підозрювана ухиляється від ознайомлення з матеріалами.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Інститут повідомлення про підозру під час досудового розслідування у кримінальному провадженні регламентовано главою 22 КПК України, яка регулює правові підстави та порядок повідомлення конкретної особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, підстави для його зміни, а також вимоги до змісту та реквізитів повідомлення про підозру як процесуального документу.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійсив повідомлення.

З урахуванням наведеного, логічним є висновок, що чинний КПК України насамперед вирізняє повідомлення про підозру як окремий письмовий процесуальний документ. При цьому, положеннями ст. 278 КПК України окремо регулюється процедура вручення особі повідомлення про підозру.

При цьому, повідомлення про підозру це процесуальне рішення слідчого або прокурора, яке ґрунтується на наявності у органу досудового розслідування достатніх доказів щодо вчинення особою кримінального правопорушення, поєднаному із внутрішнім переконанням слідчого та/або прокурора в контексті їх процесуальної незалежності та наявності у них повноважень на прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою КК ця особа підлягає відповідальності.

Аналіз оскарженого повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України від 30.06.2020 року в межах кримінального провадження № 32018050000000032 від 19.10.2018 року, дає підстави стверджувати, що повідомлення про підозру від 30.08.2019 за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Так, зазначене повідомлення про підозру містить всі необхідні відомості, у тому числі:

- прізвище та посаду прокурора, який здійснював це повідомлення;

- анкетні відомості особи, яка повідомляється про підозру;

- номер кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення про підозру;

В повідомленні ОСОБА_1 про підозру від 30.06.2020 року також міститься зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, правова кваліфікація; підпис слідчого , який здійснив повідомлення про підозру ОСОБА_1 .

Оцінюючи в сукупності обставини кримінального провадження та враховуючи наявність досліджених у судовому засіданні доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження № 32018050000000032 від 19.10.2018 року за ч. 3 ст. 212 КК України: протоколу обшуку від 21.02.2019 р., протоколів допиту свідків, протоколу огляду комп`ютерної техніки від 22.02.2019 року, висновком експерта комп`ютерно-технічних досліджень № 1/8-22 від 03.05.2019 року, протоколом тимчосового доступу до речей і документів від 28.03.2019 року., висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи№ 21450 від 25.02.2020р., протоколом огляду комп`ютерної техніки від 14.07.2020 року та інших письмових матеріалів, слідчий суддя вважає, що висунута ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що підозра, пред`явлена ОСОБА_1 , є обґрунтованою, а тому немає підстав для її скасування, у зв`язку із чим у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 32018050000000032 від 19.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 212 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 07.09.2020 року о 08 годин 00 хвилин.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду Ю.О. Сухоручко