Рішення № 91913315, 23.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 вересня 2020 р. справа №520/4325/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.

за участю: представника позивача - Куманецького О.М

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України , в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 21.11.2019 року № 1466/6/99-00-04-07-03-15/ІПК;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ43005393; місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) надати нову індивідуальну податкову консультацію з питань, поставлених у Зверненні ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» про надання індивідуальної податкової консультації від 25.10.2019 № 2019/10/25-2, з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, які викладені в індивідуальній податковій консультації, суперечать положенням ПК України, які визначають зміст та регулюють порядок справляння податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору. Надано консультація не містить висновків по поставленим питанням, а лише відсилає до норм діючого податкового законодавства.

Копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду в підготовчому засіданні від 06.04.2020 року була надіслана відповідачу та ним отримана 13.04.2020 року, про що свідчить поштове повідомлення. Проте, відповідач правом надання відзиву на позовну заяву, згідно з ст. 162 КАС України, або будь-яких пояснень - не скористався, станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву судом не отримано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача - Куманецький О.М., в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно ч.3 ст.205 КАС України суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.

Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” установлено з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України карантин.

На засіданні Кабінету Міністрів України 04 травня 2020 року карантин продовжено до 22 травня 2020 року.

На засіданні Кабінету Міністрів України 20 травня 2020 року карантин продовжено до 22 червня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року №500 карантин продовжено до 31 липня 2020 року.

В подальшому Кабінетом Міністрів України було продовжено строк карантину до 01.10.2020 року

Відповідно до положень пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), в редакції до прийняття Закону України від 16 червня 2020 року № 693-ІХ - строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сформовано та направлено на адресу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби звернення про надання податкової консультації №2019/10/25-2 від 25.10.2019 року , в якому підприємством поставлено питання:

Щодо проведення культурно-розважальних (корпоративних) заходів:

1.1. Чи вважається в розумінні підпункту 14.1.47. пункту 14.1, статті 14 Податкового кодексу України додатковим благом та чи включається в розумінні підпункту «а» та абзацу другого підпункту «б» підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України вартість підготовки, організації та проведення роботодавцем (ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН», код ЄДРПОУ 37364327) для своїх працівників культурно-розважальних (корпоративних) заходів з метою забезпечення їх відпочинку та дозвілля, якщо таке надання здійснюється роботодавцем неперсоніфіковано на виконання вимог укладеного Колективного договору?

1.2. Чи звільняється в розумінні підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України від оподаткування військовим збором вартість підготовки, організації та проведення Товариством для своїх працівників культурно-розважальних (корпоративних) заходів з метою забезпечення їх відпочинку та дозвілля, якщо таке надання здійснюється роботодавцем неперсоніфіковано на виконання вимог укладеного Колективного договору?

1.3. Чи розглядається в розумінні абзацу першого пункту 1 частини 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в якості бази нарахування єдиного внеску вартість підготовки, організації та проведення Товариством для своїх працівників культурно-розважальних (корпоративних) заходів з метою забезпечення їх відпочинку та дозвілля, якщо таке надання здійснюється роботодавцем не персоніфіковано (тобто дохід не може бути персоніфікований) на виконання вимог колективного договору?

Щодо інформаційно-консультаційних заходів, проведення яких здійснюється третіми особами на підставі договорів, укладених з роботодавцем:

1.4. Чи вважається в розумінні підпункту 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України додатковим благом та чи включається в розумінні підпункту «а» та абз.2 підпункту «б» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 ст.164 ПК України вартість інформаційно-консультаційних заходів (семінарів, навчань, конференцій, курсів, тренінгів, майстер-класів, тощо) організованих та проведених для підвищення кваліфікації працівників та з метою здобуття працівниками додаткових навичок, на виконання вимог укладеного колективного договору , за рахунок товариства та на підставі договорів про надання інформаційно - консультаційних послуг, укладених з третіми особами, якщо отримувачем таких інформаційно-консультаційних послуг за договором виступає Товариство (роботодавець)?

1.5. Чи звільняється в розумінні підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України від оподаткування військовим збором вартість інформаційно-консультаційних заходів (семінарів, навчань, конференцій, курсів, тренінгів, майстер-класів, тощо) організованих та проведених для підвищення кваліфікації працівників та з метою здобуття працівниками додаткових навичок, на виконання вимог укладеного колективного договору, за рахунок товариства та на підставі договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг, укладених з третіми особами, якщо отримувачем таких інформаційно-консультаційних послуг за договором виступає Товариство (роботодавець)?

1.6. Чи розглядається в розумінні абзацу першого пункту 1 частини 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в якості бази нарахування єдиного внеску вартість інформаційно-консультаційних заходів (семінарів, навчань, конференцій, курсів, тренінгів, майстер-класів, тощо) організованих та проведених для підвищення кваліфікації працівників та з метою здобуття працівниками додаткових навичок, на виконання вимог укладеного колективного договору, за рахунок товариства та на підставі договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг, укладених з третіми особами, якщо отримувачем таких інформаційно-консультаційних послуг за договором виступає Товариство (роботодавець)?

Щодо проведення інформаційно-консультаційних (інформаційно-технічних) заходів організованих роботодавцем:

1.7. Чи вважається в розумінні підпункту 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України додатковим благом та чи включається в розумінні підпункту «а» та абз.2 підпункту «б» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 ст.164 ПК України вартість інформаційно-консультаційних (інформаційно-технічних) заходів ( внутрішніх конференцій, майстер-класів, курсів, тренінгів тощо) організованих та проведених за рахунок Товариства на виконання вимог колективного договору неперсоніфіковане для своїх працівників?

1.8. Чи звільняється в розумінні підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України від оподаткування військовим збором вартість інформаційно-консультаційних (інформаційно-технічних) заходів ( внутрішніх конференцій, майстер-класів, курсів, тренінгів тощо) організованих та проведених за рахунок Товариства на виконання вимог колективного договору неперсоніфіковане для своїх працівників?

1.9. Чи розглядається в розумінні абзацу першого пункту 1 частини 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в якості бази нарахування єдиного внеску вартість інформаційно-консультаційних (інформаційно-технічних) заходів (внутрішніх конференцій, майстер-класів, курсів, тренінгів тощо) організованих та проведених за рахунок Товариства на виконання вимог колективного договору неперсоніфіковане для своїх працівників?

За результатами розгляду звернення відповідачем надана податкова консультація від 21.11.2019 року №11466/6/99-00-04-07-03-15/ІПК, у якій зокрема зазначено, що вартість безоплатного відвідування культурно-розважальних заходів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника, як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. Вказано, що вартість безоплатного відвідування культурно-розважальних (корпоративних) заходів не є виплатою, яка включається до заробітної плати або до суми винагороди за цивільно-правовим договором, отже, зазначений дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Проте, суд зазначає, що вказана оскаржувана податкова консультація надана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від № 520/4405/19 від 03.07.2019 року.

Суд зазначає, що оскаржуваній податковій консультації передує звернення позивача до суду щодо оскарження іншої податкової консультації, фактично за цими же питаннями.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від № 520/4405/19 від 03.07.2019 року - визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 21.03.2019 року №1142/6/99-99-13-02-03- 15/ІПК

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 року - апеляційна скарга відповідача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 залишена без задоволення.

Вищевказаним рішенням встановлено, що вартість підготовки, організації та проведення роботодавцем для своїх працівників культурно-розважальних заходів з метою забезпечення їх відпочинку та дозвілля, інформаційно-консультаційних заходів (семінарів, навчань, конференцій, курсів, тренінгів, майстер-класів, тощо) організованих та проведених для підвищення кваліфікації працівників та з метою здобуття працівниками додаткових навичок, на виконання вимог укладеного колективного договору, за рахунок товариства та на підставі договорів про надання інформаційно - консультаційних послуг, укладених з третіми особами, не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, надання послуг у вигляді участі в інформаційних та корпоративних заходах звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

По суті спірних правовідносин слід зазначити наступне.

Згідно із пп. 14.1.172-1. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до абз. 1 п. 52.1. та п. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 164.1. ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що 05.04.2018 року між адміністрацією та трудовим колективом ТОВ «Пларіум Юкрєйн» укладено колективний договір на 2018-2023 роки, який затверджено протоколом загальних зборів трудового колективу №2 та зареєстрований в Управлінні праці та соціального захисту населення Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради 25.10.2018 за реєстраційним номером 4117

Відповідно до пункту 8.1. Колективного договору з метою задоволення соціально- побутових потреб працівників, посилення соціального захисту та соціальних гарантій, підвищення рівня продуктивності праці, стимулювання на досягнення працівниками більш високих результатів їх роботи, створення оптимальних умов для організації трудового процесу, створення відповідних умов праці, іміджу підприємства, який є основою конкурентоспроможності підприємства на ринку праці, приваблення відповідних спеціалістів, при наявності фінансових можливостей, підприємство зобов`язується забезпечити працівників додатковими соціальними гарантіями, компенсаціями та пільгами, спрямованими на соціальне, медичне та культурне забезпечення працівників, організацію їх оздоровлення та відпочинку, визначеними в цьому розділі.

Пунктом 8.6.,8.8 Колективного договору Товариство зобов`язується організувати відпочинок та дозвілля працівників шляхом надання працівникам в користування кінотеатру Товариства, шляхом проведення корпоративних заходів із залученням музичних колективів, артистів або без цього тощо. Товариство зобов`язується забезпечити підвищення кваліфікації працівників шляхом проведення тематичних семінарів та /або навчань ( в тому числі вивчення іноземних мов), організацію та проведення для працівників інформаційно-консультаційних заходів (конференцій, тімбілдінгів тощо). Товариство з метою здобуття працівниками додаткових навиків зобов`язується також неперсоніфіковано проводити різноманітні тематичні заходи (мастер-класи, курси, тренінги тощо). Товариство зобов`язується забезпечити фінансування зазначених заходів та здійснювати необхідні додаткові витрати з метою організації їх проведення.

На виконання зазначених вище вимог колективного договору на підприємстві розроблено та погоджено з уповноваженою особою трудового колективу Положення про порядок організації та проведення культурно-розважальних та інформаційно-консультаційних (інформаційно-технічних) заходів для працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Пларіум Юкрєйн» (наказ від 04.01.2019 № 1).

Відповідно до пунктів 1.6.3, 3.3., 4.6 Положення проведення вказаних заходів для працівників Товариства здійснюється на безплатній основі, відвідування заходів є правом, а не обов`язком працівника. Товариство не здійснює попередньої реєстрації, персоніфікації та /або облік осіб, які виявляють бажання взяти участь у такому заході.

Згідно з п.п. 14.1.47. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п. 23.1 ст. ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування.

Згідно до ст. 24 ПК України виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика об`єкта оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

Відповідно до п. 22.1 ст. 21 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до пп. а пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом а цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів (пп. б пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України).

Аналіз вищезазначених норм вказує, що у випадку, якщо кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) роботодавцем (податковим агентом) платникам податків (працівникам такого податкового агента) на виконання обов`язку щодо їх забезпечення додатковими соціальними гарантіями, компенсаціями та пільгами в силу укладеного та чинного колективного договору, а також включення роботодавцем витрат на таке надання (зокрема, продукти харчування) до складу собівартості реалізованих послуг, то таке надання (кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги тощо) не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких платників податку.

Згідно п.п. 165.1.9. п. 165.1. ст. ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема, вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці", спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Відповідно до п. 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно із п.п. 1.7. п. 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до абз. першого п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, вартість підготовки, організації та проведення роботодавцем для своїх працівників культурно-розважальних заходів з метою забезпечення їх відпочинку та дозвілля, інформаційно-консультаційних заходів (семінарів, навчань, конференцій, курсів, тренінгів, майстер-класів, тощо) організованих та проведених для підвищення кваліфікації працівників та з метою здобуття працівниками додаткових навичок, на виконання вимог укладеного колективного договору, за рахунок товариства та на підставі договорів про надання інформаційно - консультаційних послуг, укладених з третіми особами, не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, надання послуг у вигляді участі в інформаційних та корпоративних заходах звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд зазначає, що із наданої відповідачем податкової консультації встановлено, що вона містить виключно посилання на нормативні акти, зокрема, п.п.162.1. п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, ст.165, пп.167.1 ст.167, ст.168 ПК України, роз`яснення можливості звернення до Міністерства освіти і науки України з питань віднесення семінарів, конференцій, навчань та інших тематичних заходів до підвищення кваліфікації працівників.

Положеннями п.52.3 ст.52 ПК України індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Отже, наявність чи відсутність цих складових у своїй сукупності надають підстави для висновку про належність письмового документу до податкової консультації

Із дослідженого в судовому засіданні запиту на надання податкової консультації встановлено, що він містить обґрунтування практичної необхідності отримання консультації з урахуванням наступних аспектів: здійснення організації та проведення заходу на виконання вимог колективного договору, умов та порядку організації та проведення корпоративних заходів; неможливості персоніфікації працівників, які виявили бажання взяти в них участь.

Проте із дослідженої в судовому засідання індивідуальної податкової консультації встановлено, що вона не містить обґрунтування висновків зазначеними вище практичними питаннями та має висновки, які суперечать висновкам зазначеним у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від № 520/4405/19 від 03.07.2019 року та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019, зокрема, на виконання яких і була винесена оскаржувана індивідуальна податкова консультація.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірності прийняття оскаржуваної податкової консультації, а, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішення законної сили, звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положеннями ст.53 ПК України, п.п. 9-11 Порядку ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 24.05.2017 № 523, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2017 р. за № 719/30587, встановлено імперативну норму стосовно того, що у разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені пунктом 53.2 статті 53 Кодексу, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду. Контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов`язані надіслати ДФС ІПК протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання ІПК, для розгляду питання щодо внесення відомостей про таку консультацію до Реєстру, про що повідомляють платника податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. Рішення про внесення або відмову у внесенні ІПК контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів до Реєстру приймається ДФС у межах строків, визначених Кодексом.

Враховуючи, зазначені вищі положення, беручи до уваги, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи ст.14 КАС України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 21.11.2019 року № 1466/6/99-00-04-07-03-15/ІПК.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) надати індивідуальну податкову консультацію з питань, поставлених у зверненні ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" про надання індивідуальної податкової консультації від 25.10.2019 року вих. №2019/10/25-2, з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду.

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН "(код ЄДРПОУ 37364327, м. Харків, пр-т Науки, б. 27-Б, 8 поверх) судові витрати у вигляді судового збору, у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.09.2020 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.