Рішення № 91912967, 30.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2020 року м. Рівне №460/222/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді У.М. Нор розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доСарненської міської ради Рівненської області про зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міської ради Рівненської області про зобов`язання вчинення певних дій.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 просить суд, зобов`язати відповідача додатково надати позивачу у власність земельну ділянку площею 0,0547 га у місті Сарни Рівненської області.

На обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказує на те, що рішенням Сарненської міської ради Рівненської області №868 від 26.06.2018 було затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та передано їх безоплатно у власність громадян. Зокрема йому, вищевказаним рішенням, передано у власність земельну ділянку розміром 0,0463га.

Разом з тим, враховуючи, що передана позивачу земельна ділянка, менша від законодавчо-встановленого розміру норми безоплатної приватизації земельної ділянки за цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд», він повторно 21.05.2019 звернувся із заявою до Сарненської міської ради про довідведення земельної ділянки. Листом від 14.06.2019 за вихідним №02/16-906 виконавчим комітетом Сарненської міської ради надіслано відповідь, якою відмовлено позивачу у довідведенні земельної ділянки площею 0,0547га на підставі ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України. За таких обставин позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою від 23.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву та витребувано додаткові докази у справі.

03.04.2020 відповідачем надано суду витребуванні докази та відзив на позовну заяву.

Зі змісту наданого суду відзиву вбачається, що Сарненська міська рада проти позову заперечує. На обґрунтування відзиву вказує на те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом, передбаченим ст. 121 Земельного кодексу України та безоплатно отримав земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в розмірі 0, 0463га. За рахунок земель запасу житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5625410100:01:013:0027).

Передача вказаної земельної ділянки, у зазначеному розмірі, відбулась на підставі заяви заявника - ОСОБА_1 . Оскільки, позивач використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки із земель комунальної власності за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», його заява про довідведення земельної ділянки від 21.05.2019 - не може бути задоволена.

Ухвалою від 21.04.2020 підготовче засідання відкладено на 20.05.2020, з метою забезпечення дотримання запроваджених Урядом карантинних заходів та убезпечення від ризиків життя і здоров`я учасників справи та працівників суду, судовий розгляд справи слід відкласти.

16.04.2020 на адресу суду, від позивача, надійшла відповідь на відзив. У поданій відповіді ОСОБА_1 заперечив проти доводів відповідача, зокрема вказав, що на виділеній йому земельній ділянці побудувати садибний житловий будинок неможливо. Крім того, зазначає, що на його переконання вимога довиділити йому земельну ділянку площею 0,0547 га, не може трактуватись як повторна приватизація, так як його право на приватизацію землі ( в частині площі земельної ділянки, яка передається безоплатно у власність громадянам) було обмежене.

Ухвалою від 20.05.2020 підготовче засідання відкладено на 17.06.2020, у зв`язку з поданням клопотання представником відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 17.06.2020 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити адміністративну справу до судового розгляду по суті на 15.07.2020.

Ухвалою від 15.07.2020 розгляд справи відкладено на 05.08.2020, оскільки представником відповідача подано клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв`язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» до 31.07.2020 на усій території України подовжено карантин.

У судове засідання, призначене на 05.08.2020, сторони не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином. За таких обставин, керуючись вимогами ст. 205 КАС України суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в своїй сукупності, суд встановив таке.

20.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови Сарненської міської ради з клопотанням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0463га в АДРЕСА_1 . (а.с. 76)

Рішенням Сарненської міської ради №868 від 26.06.2018 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам в межах м.Сарни», затверджено відповідні проекти землеустрою згідно з додатку №1 та передано громадянам безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, в тому числі ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0463 га кадастровий номер 5625410100:01:013:0027.(а.с.77)

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №205643112 від 30.03.2020 ОСОБА_1 провів державну реєстрацію права власності на земельну ділянку виділену йому на підставі рішення Сарненської міської ради №868 від 26.06.2018.

Разом з тим, враховуючи те, що передана позивачу у власність земельна ділянка за розміром є меншою від законодавчо-встановленої межі розміру норми безоплатної передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що закріплена ст. 121 ЗК України, ОСОБА_1 21.05.2019 звернувся до Сарненської міської ради із заявою, в якій просив додатково надати йому земельну ділянку розміром 0,0573 га в м.Сарни для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.(а.с.75)

Листом від 14.06.2019 №02/16-906 Виконавчого комітету Сарненської міської ради позивачу повідомлено, що враховуючи те, що право на безоплатне отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ним уже використане, задоволення його заяви щодо додаткового надання земельної ділянки за цим же видом використання, суперечитиме нормам чинного законодавства.

За таких обставин, вважаючи вказану відмову у довиділенні земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі житлової та громадської забудови.

Як зазначено у статті 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.

Так, згідно із ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає можливість зробити висновок, що Земельним кодексом України чітко визначено порядок безоплатної передачі земельних ділянок та визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Як вбачається, з дослідженої в судовому засіданні заяви ОСОБА_1 від 21.05.2019 до Сарненської міської ради про додаткове виділення земельної ділянки, остання не містить жодних графічних матеріалів, які б містили місце розташування бажаної земельної ділянки.

Відсутність позначення місця розташування земельної ділянки в графічних матеріалів позбавляє можливості органу місцевого самоврядування зробити висновок про відповідність чи невідповідність розташування земельної ділянки вимогамзаконів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд доходить висновку, що у відповідача були всі підстави відмовити позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 0,0573 га в м.Сарни для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Поряд з тим, суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України лише відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Перелік підстав, з яких орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність або залишити клопотання без розгляду - земельним кодексом не визначено.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст.ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Одноразовість приватизації означає те, що особа, котра скористалась своїм правом і приватизувала земельну ділянку меншої від граничної, передбаченої ст. 121 ЗКУ, площі, не може приватизувати земельну ділянку цього цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає "різницю" між гранично можливою та раніше приватизованою.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що положення ч. 4 ст. ст. 116 ЗК України може бути підставою відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду.

А тому, рішення Виконавчого комітету Сарненської міської ради викладене листом від 14.06.2019 №02/16-906, яким позивачу повідомлено, що враховуючи те, що право на безоплатне отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ним уже використане, задоволення його заяви щодо додаткового надання земельної ділянки за цим же видом використання, суперечитиме нормам чинного законодавства - є правомірним.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору згідно положень статті 139 КАС України позивачу не компенсуються.

В період з 17.08.2020 по 04.09.2020 суддя Нор У.М. перебувала на лікарняному.

В період 07.09.2020 по 25.09.2020 суддя Нор У.М. перебувала у щорічній відпустці (наказ № 330-від 18.09.2020).

Рішення ухвалено судом з урахуванням часу перебування головуючого судді та лікарняному та у відпустці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сарненської міської ради Рівненської області (34501, Рвненська область, м. Сарни, вул. Широка,31, код ЄДРПОУ 04057770) про зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 вересня 2020 року.

Суддя У.М. Нор