Ухвала суду № 91909882, 29.09.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3159/20

Пр. № 2/0274/1298/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

29.09.2020 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Кредитна спілка " Тринадцята зарплата" про встановлення юридичного факту, про зобов"язання вчинити дії, -

В с т а н о в и в :

В травні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області із зазначеним вище позовом, відповідно до якого просить суд встановити факт повної відсутності заборгованості по кредитному договору ( Лінія) № 12/04/08 від 21.04.2008 року укладений між кредитором - Кредитною спілкою " Тринадцята зарплатня" та позичальником - ОСОБА_4 , за яким кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 650000 грн., зі сплатою процентів у розмірі 70 % річних в строк до 21.05.2009 року. У з"язку з встановленням факту повної відсутності заборгованості по вищевказаному кредитному договору зобов"язати ОСОБА_5 безкоштовно переоформити на нього - ОСОБА_6 автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT, рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В судове засідання позивач не з"явився, надіслав на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить позовні вимоги задовольнити .

Від відповідача також надійшла заява в якій він зазначив, що хоче повідомити про те, що позивач погасив за нього кредит у кредитній спілці, він мав переоформити на нього своє авто до подання позову, але у них були певні непорозуміння з цим, однак на даний час є конкретна домовленість. Тому він всі обставини позову та позовні вимоги визнає повністю та просить задовольнити позовні вимоги позивача. Справу просить розглянути за його відсутністю.

Представником Кредитної спілки " Тринадцята зарплатня" подано заяву згідно якої просить суд відмовити позивачу та відповідачу у задоволенні їхньої заяви про відсутність заборгованості ОСОБА_5 перед Кредитною спілкою " Тринадцята зарплатня",з тих підстав, що ОСОБА_7 , який отримав в спілці кредит у сумі 650000,00 грн., за кредитним договором № 12/04/08 від 21.04.2008 року, зі спілкою не розрахувався і кредитні кошти не повернув. У даний час його борг становить 2585668 грн. 75 коп. Також просять суд звернути увагу і на те, що за заявами ОСОБА_6 одночасно із даною справою , у Богунському районному суді м. Житомира розглядається аналогічна судова справа. По іншим аналогічним справам , які розглядалися судами України, судові рішення вже прийняті. Повідомили, що ніяких документів, зокрема документу про погашення боргу ОСОБА_5 перед спілкою, вони до суду не надсилали, якщо такі документи є в справі, просять суд не брати їх до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

У п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Цивільні права особа здійснює межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13ЦК).

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 цього Кодексу (ч. 3 ст. 16 ЦК).

Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.

Як встановлено судом ОСОБА_3 , зловживаючи своїми процесуальними правами, з 20.12.2019 року по 25.05.2020 року подав до різних судових установ України п"ять аналогічних за змістом позовів до ОСОБА_5 , з аналогічними позовними вимогами, однак про дані факти в своїй позовній заяві нічого суду не повідомив.

Так, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень 08.01.2020 року ОСОБА_8 до Коростишівського районного суду Житомирської області було подано позов до ОСОБА_5 про встановлення факту відсутності заборгованості та зобов"язання вчинити дії. 12.02.2020 року ухвалою судді Коростишівського районного суду Житомирської області позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про встановлення юридичного факту та зобов"язання вчинити певні дії - повернуто позивачу оскільки він не виконав ухвалу суду від 14.01.2020 року про залишення позовної заяви без руху ( справа № 935/30/20).

20.12.2019 року ОСОБА_3 звернувся з аналогічним позовом до Віньковецького районного суду Хмельницької області, відповідачем по справі зазначено ОСОБА_5 , позовні вимоги є ідентичними. 24.12.2019 року ухвалою судді Віньковецького районного суду Хмельницької області позовну заяву ОСОБА_6 про встановлення юридичного факту та зобов"язання вчинити певні дії залишено без руху, надано строк для виправлення недоліків. 17.02.2020 року ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області позовну заяву повернуто позивачу ( справа № 670/990/19).

21.05.2020 року до Богунського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , третя особа : Кредитна спілка " Тринадцята зарплата" про встановлення юридичного факту про стягнення заборгованості. Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира призначено судове засідання в даній цивільній справі на 02.10.2020 року ( справа № 295/6068/20).

25.05.2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , третя особа : Кредитна спілка " Тринадцята зарплата" про встановлення юридичного факту та стягнення заборгованості. Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.08.2020 року справу призначено до судового розгляду на 06.08.2020 року. 06.08.2020 року ухвалою суду визнано явку позивача та відповідача в судове засідання обов"язковою, в справі оголошено перерву до 15.09.2020 року. 15.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , третя особа : Кредитна спілка " Тринадцята зарплата" про встановлення юридичного факту та стягнення заборгованості залишено без розгляду, оскільки ОСОБА_3 подав заяву про залишення позову без розгляду ( справа № 20/3112/20).

Також, 29.09.2020 року на адресу суду надійшов лист від Кредитної спілки " Тринадцята зарплатня" про те, що будь-яка фінансова заборгованість ОСОБА_3 чи ОСОБА_7 перед Кредитною спілкою на даний час відсутня. Однак будь-якого підтверджуючого документа щодо даних обставин суду не надано.

Суд ставить під сумнів достовірність даної довідки та те, що вона видана Кредитною спілкою " Тринадцята зарплатня", оскільки, як зазначено в даному листі, спілка просить справу розглядати у відсутності їхнього представника - у них відсутні на даний час юристи.

Однак, згідно заяви Кредитної спілки " Тринадцята зарплатня" від 25.09.2020 року в ній зазначено, що в разі необхідності спілка готова до проведення судового засідання у режимі відеоконференції, працівники спілки знаходяться на тривалій самоізоляції. Подальше листування зі спілкою здійснювати через представника спілки ОСОБА_9 .

Лист від 29.09.2020 року підписаний головою правління ( керівник) КС " Тринадцята зарплатня".

Бланк спілки від 25.09.2020 року та 29.09.2020 року містить різну інформацію.

Таким чином судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 зловживаючи своїми процесуальними правами, з метою отримання позитивного рішення суду, подає протягом тривалого часу у різні судові установи України аналогічні позови, однак про це не повідомляє у поданих позовних заявах, тим самим вводячи суд в оману та маніпулюючи судовими установами України, подаючи їм недостовірну інформацію, а відповідач ОСОБА_7 сприяє йому в отриманні позитивного рішення суду - подаючи заяви про визнання позовних вимог.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК).

Враховуючи вище наведене суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Кредитна спілка " Тринадцята зарплата" про встановлення юридичного факту, про зобов"язання вчинити дії, без розгляду та застосувати до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами, введення суду в оману.

Пунктом 2 частини 1 статті 148 ЦПК України передбачене право суду постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Також, частиною 2 статті 148 ЦПК України встановлено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами розмір штрафу може становити від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2027 грн. Відтак, розмір штрафу, який може бути накладений на учасника судового розгляду у зв`язку зловживанням ним своїми процесуальними правами становить від 608 грн. 10 коп. до 6081 грн. У разі повторного або систематичного зловживання процесуальними правами може бути накладений штраф у розмірі від 2027 грн. до 20270 грн.

Суд вважає за необхідне накласти на позивача ОСОБА_1 штраф у розмірі 3000 грн., на відповідача ОСОБА_2 - в розмірі 2500 грн.

Керуючись ст.ст. 12- 13, 43, 44, 143, 144, 148,258-260,354 ЦПК України, суд -

У х в а л и в :

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Кредитна спілка " Тринадцята зарплата" про встановлення юридичного факту, про зобов"язання вчинити дії.

Застосувати до позивача ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 ). на користь держави штраф в розмірі 3000 ( три тисячі ) грн. 00 коп., за зловживання своїми процесуальними правами.

Застосувати до відповідача ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_3 ) на користь держави штраф в розмірі 2500 ( дві тисячі п"ятьсот ) грн. 00 коп., за зловживання своїми процесуальними правами.

Реквізити для оплати: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA118999980313090106000026007 Код класифікації доходів бюджету21081100

Призначення платежу*;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення штрафу).

Копію ухвали направити ОСОБА_10 , ОСОБА_11 для відома та Державній судовій адміністрації України (м. Київ, вул. Липська, 18/5) для подання до виконання.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.М. Вдовиченко