Ухвала суду № 91903389, 15.09.2020, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 1512/2-238/11

Провадження № 4-с/947/82/20

УХВАЛА

15.09.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Салтан Л.В.

при секретарі Громико В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райфффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2020 року скаржник ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії приватного виконавця про визнання неправомірними дії щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 15 квітня 2020 року у виконавчому провадженні № 61555544 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданного 12 березня 2020 року Київським районним судом м. Одеси; скасувати постанову приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності - – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 15 квітня 2020 року у виконавчому провадженні № 61555544, посилаючись на те, що приватний виконавець прийняв зазначену постанову у той же день, що і постанову про арешт майна, та на наступний день отримав висновок про незалежну оцінку майна, що належить боржнику, у той час, коли приватний виконавець міг самостійно визначити вартість майна.

Представник скаржника ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав скаргу.

Приватний виконавець у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, посилаючись на її безпідставність. Також, приватний виконавець надав до суду відзив на скаргу, в якому зазначає, що зазначена постанова є законною та прийнята без порушень.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга на дії приватного виконавця не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича перебуває виконавче провадження за № 61555544.

У межах виконавчого провадження ВП № 61555544 приватним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа № 1512/2-238/11, виданого 12 березня 2020 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 15 квітня 2020 року у виконавчому провадженні № 61555544.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 2 цього Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є «обов`язковість рішень суду».

Також, згідно ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Скаржник не надав належних та допустимих доказів того, що приватний виконавець прийняв оскаржувану постанову з порушенням вимог чинного законодавства, не надав жодних належних та допустимих доказів того, що вартість майна щодо якого проводилась зазначена оцінка не відповідає реальній ринковій вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги, оскільки постанова є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст. 81, 89, 447 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райфффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали суду складений 18 вересня 2020 року.

Головуючий Салтан Л. В.