Вирок № 91899190, 30.09.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3629/20

Номер провадження 1-кп/629/460/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової В.С.,

прокурора - Черкаса О.О.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

захисника - Красина С.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, одруженого, із середньою-спеціальною освітою, працюючого машиністом на Харківській дирекції залізничних перевезень ДН 2 ПАТ «Укрзалізниця», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

28.06.2020 року приблизно о 12-35 годині, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував власним технічно справним автомобілем Lifan 520 GХ р.н. НОМЕР_1 , на якому він рухався по вул. Центральній, в с. Садове, Лозівського району, Харківської області, зі сторони с. Надеждівки в напрямку с. Іванівки, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Під час руху ОСОБА_2 наближаючись до будинку №119 по вул. Центральній, порушуючи вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.», діючи необережно, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, не урахував дорожню обстановку, не обрав таку швидкість руху і такі прийоми керування, які б дозволяли постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, у зв`язку з чим допустив неконтрольований рух власного автомобіля на ліве узбіччя по ходу напрямку його руху, з подальшим перекиданням автомобіля на праве узбіччя, внаслідок чого пасажир автомобіля Lifan 520 GХ р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на задньому пасажирському сидінні, помер на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-17/162-ЛЗ/20 від 23.07.2020 року причиною смерті ОСОБА_3 стала несумісна з життям тупа травма голови, яка утворилась в умовах дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в причинному зв`язку з настанням смерті.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №7/1090СЕ-20 від 24.07.2020 року у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Lifan 520 GХ р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з подією та її наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 28.06.2020 року приблизно о 12-35 годині, рухаючись на своєму автомобілі Lifan 520 GХ р.н. НОМЕР_1 по вул. Центральній в с. Садове Лозівського району Харківської області допустив неконтрольований рух власного автомобіля на ліве узбіччя по ходу напрямку його руху, з подальшим перекиданням автомобіля на праве узбіччя, внаслідок чого пасажир ОСОБА_3 помер на місці події. Щиро кається у скоєному.

Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_2 , а також те, що іншими учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, працює, одружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні доньку інваліда з дитинства 3 групи.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є середнім, загальний рівень ризику для суспільства - середній.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України немає.

Враховуючи викладене, обставини і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_2 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до необережних, думки потерпілої, яка не заперечувала проти застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, з урахуванням правової позиції представника державного обвинувачення щодо призначення покарання з випробуванням, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

З урахуванням допущених ОСОБА_2 грубих порушень Правил дорожнього руху України йому слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого обирався у вигляді особистого зобов`язання.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує в поряду ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 349, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування основного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нових злочинів та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 7/1090СЕ-20 від 24.07.2020 року у розмірі 1961,40 грн. (код класифікації доходів бюджету 24060300, номер рахунку UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, УК Слобідсь/мХар, Банк Казначейство України (ЕАП)).

Речовий доказ: автомобіль Lifan 520 GХ р.н. НОМЕР_1 , який знаходиться на території Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - передати обвинуваченому ОСОБА_2 .

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.06.2020 року, на автомобіль Lifan 520 GХ р.н. НОМЕР_1 .

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов