Постанова № 91885433, 23.09.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9500/20

Провадження №: 1-кс/752/7458/20

У Х В А Л А

23.09.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П., з участю секретаря Шевчук М.Ю., прокурора Задорожного О.В., адвоката Філоненко Т.П., підозрюваного ОСОБА_1 ,розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м.Києві Чухлебова І.В., погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури Задорожним О.В., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст. 365 КК України, ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62019100000001610 від 04.11.2019р.,

в с т а н о в и в:

слідчий Другого слідчого відділу Територіального управлівння Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Чухлебов І.В., за погодженням прокурора відділу Київської обласної прокуратури Задорожного О.В., звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування вказаного клопотання, зазначено про те, що Другим слідчим відділом Територіального управлівння Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001610 від 04.11.2019, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.2 ст. 365, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України. ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12-ти років. Під час досудового розслідування при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились.

Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні виконано більшу частину слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання достатніх доказів вини підозрюваного ОСОБА_1 , однак, ще не проаналізовано отримані відомості про телефонні з`єднання підозрюваних та інших осіб, не допитані всі свідки у кримінальному провадженні.

Під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , в тому числі у суді апеляційної інстанції, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливості застосування, щодо ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий в обґрунтування клопотання посилається на те, що заявлені ризики не зменшились та виправдовують продовження тримання під вартою ОСОБА_1 .

У відповідності до положень ст. ст. 176-178, 183 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігти спробам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків і потерпілих у вказаному кримінальному провадженні; а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, при вирішенні питання про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий просить не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, враховуючи, що потерпілим внаслідок вчинення злочину заподіяно тілесні ушкодження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисник Філоненко Т.П. заперечив проти задоволення клопотання, зазначаючи на необґрунтованість повідомлення про підозру у вчиненні його підзахисним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України, а також на відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків на даній стадії досудового розслідування. При вирішенні клопотання просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, який в повній мірі може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом (відділом з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019100000001610 від 04.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 255 КК України.

04.06.2020 ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочинів передбачених затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст. 365 КК України.

04.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст. 365 КК України.

05.06.2020 ОСОБА_1 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.08.2020 включно.

01.07.2020 Київським апеляційним судом вказану ухвалу залишено без змін .

24.07.2020 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001610 від 04.11.2019 до чотирьох місяців.

29.07.2020 ОСОБА_1 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва продовжено строк тримання під вартою до 01.10.2020 року.

17.09.2020 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено до п`яти місяців.

Слідчий звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 без визначення застави строком на 60 днів.

Згідно з ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як встановлено в ході розгляду клопотання продовження строку досудового розслідування викликано необхідністю проведення ряду слідчих дій, які неможливо завершити до закінчення строку дії раніше обраного запобіжного заходу, а саме: отримання відомостей про телефонні з`єднання підозрюваних та інших осіб, допит свідків у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

У практиці ЄСПЛ визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою. Але Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).

У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, вчиненого обвинуваченим, та ризик його ухилення від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення. Проте згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «I.A. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).

Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст. 365 КК України і даним обставинам надавалась оцінка при застосуванні запобіжного заходу та в подальшому в ході апеляційного розгляду Київським апеляційним судом апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя не надає оцінку належності і допустимості доказів, долучених до матеріалів клопотання на підтвердження обґрунтованості підозри, оскільки зазначені обставини підлягають встановленню в ході судового розгляду кримінального провадження, а лише оцінює в даному випадку їх достатність для підтвердження того, що підозрюваний може бути причетний до вчинення злочину.

При вирішенні клопотання щодо наявності підства для продовження тримання підозрюваного під вартою крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий.

Також слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є як тяжкими так і особливо тяжкими злочинами.

Звертаючись до суду як на підставу для продовження тримання підозрюваного під вартою слідчий посилається на продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які існували на момент застосування даного виду запобіжного заходу, і не зменшились на час розгляду клопотання про продовження тримання під вартою, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування, впливу на потерпілих та свідків, продовження кримінально-протиправної діяльності та вчинення інших злочинів, перешкоджання проведенню кримінального провадження у інший спосіб.

Однак, слідчий суддя вважає, що в ході судового розгляду органом досудового розслідування не підтверджено наявність ризику щодо можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування і матеріали клопотання не містять будь-яких доказів на підтвердження існування такого ризику, а також не є доведеним в ході досудового розслідування, що ОСОБА_1 може вчиняти інші злочини.

На даній стадії досудового розслідування продовжує існувати ризик можливого впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не всі допитані, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, оскільки ОСОБА_1 має відповідні зв`язки в правоохоронних органах, знаючи специфіку роботи оперативних підрозділів та слідчих органів може вчиняти дії, що будуть спрямовані на перешкоджання встановленню дійсних обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи встановлені в ході розгляду клопотання обставини, зважаючи на існування обгрунтованої підозри, наявність ризиків у данному кримінальному провадженні, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, а також необхідність проведення ряду слідчих дій, які не можливо завершити до закінчення дії раніше обраного запобіжного заходу, тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , слідчий судя приходить до висновку про наявність підстав для продовження тримання під вартою останнього.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, лише у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, або щодо злочину, який спричинив загибель людини, або щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

При цьому, у даному кримінальному провадженні хоча і встановленні обставини щодо застосування насильства відносно певних осіб, однак протягом строку досудового розслідування, який на момент розгляду вказаного клопотання становить майже чотири місяці, не встановлено обставин, що саме підозрюваний ОСОБА_1 вчиняв дії пов`язані з насильством.

З метою дотримання вимог ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим фактором, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також, враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність визначити підозрюваному ОСОБА_1 у відповідності до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175 760,00 гривень, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя-

у х в а л и в:

клопотання слідчого Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м.Києві Чухлебова І.В., погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури Задорожним О.В., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст. 365 КК України, ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62019100000001610 від 04.11.2019р. задовольнити.

Продовжити тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 04.11.2020 р.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (175760 гривень).

Застава може бути внесена протягом дії ухвали про обрання запобіжного заходу на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, за наступними реквізитами: одержувач ТУДСАУ в м.Києві, банк одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, р/р UA128201720355259002001012089, МФО 820172, призначення платежу - застава.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не залишати межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-не спілкуватись зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до органів міграційної служби паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м.Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення підозрюваного.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув`язнення підозрюваного негайно має здійснити розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово процесуального прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: