Ухвала суду № 91885380, 28.09.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/17171/19

провадження № 2/752/2541/20

УХВАЛА

28.09.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

за участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» - адвоката Щедріна Романа Анатолійовича про призначення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2019 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2020 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

25.09.2020 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування вимог клопотання зазначено про те, що позивач звернувся до суду із позовом про витребування у відповідача нежитлового приміщення № 1563, загальною площею 63,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене приміщення, право власності на яке зареєстровано за відповідачем, відноситься до допоміжних приміщень, а тому воно, в силу ч. 2 ст. 382 ЦК України, на праві спільної сумісної власності належить усім власникам квартир та нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 . В порушення вимог закону забудовник ДП «Житлоінбуд» незаконно визначив вказане приміщення, як нежитлове, та на даний час відповідач є його власником. Сторона позивач вказує, що зазначене приміщення не є нежитловим приміщенням, воно не може бути розташоване вище 2 поверху, а тому для з`ясування дійсних обставин у справі, а також для встановлення чи відноситься це приміщення до допоміжних приміщень будинку, необхідні спеціальні експертні знання, в зв`язку з чим у справі слід призначити експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

В судовому засіданні представник позивача вимоги клопотання підтримав, та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи на те, що судом було закінчено у справі підготовче провадження та справу було призначено до судового розгляду, а відтак клопотання заявлено на стадії судового розгляду із порушенням вимог процесуального закону. Крім того, з огляду на предмет та підстави позову, зазначені стороною позивача питання не відносяться до предмету доказування у даному спорі, та призначення експертизи значно затягне розгляд справи по суті пред`явлених позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що предметом позовних вимог по справі є витребування у відповідача із незаконного володіння нежитлового приміщення № 1563, загальною площею 63,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , а також скасування запису про право власності.

Згідно зі ст. 143 ЦПК України, суд призначає експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, а тому судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять до предмету доказування у справі.

Відповідно до ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоровя; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати, однак, в даному спорі призначення експертизи не є обов`язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, а тому судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, однак, в даному спорі судом зазначених умов для призначення експертизи не встановлено.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що вимоги ЦПК України на даний час надають учасникам процесу право самостійно замовити проведення експертизи (ст.ст.102,106 ЦПК України), та надати висновок такої експертизи суду, однак, сторона позивача з дня подачі позову до суду (19.08.2019 року) своїм правом не скористалась, подавши клопотання про призначення експертизи лише у вересні 2020 року, після закінчення підготовчого провадження у справі, та достатніх підстав для відновлення підготовчого провадження стороною позивача наведено не було.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що судові процедури при розгляді справ повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк.

У цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи та, відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Проаналізувавши підстави та предмет позову, а також обґрунтування, відповідно до яких сторона позивача просить призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено суду переконливих та достатніх доводів для можливості призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та про доцільність її проведення з урахуванням підстав та предмету позову, а також слід зазначити, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для прийняття рішення по суті пре`явлених позовних вимог у даній цивільній справі.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на предмет позову, та його підстави, врахувавши обставини, на які посилаються сторона позивача як на підставу своїх вимог, зміст клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, питання які позивач просить поставити перед експертом, з метою дотримання розумних троків розгляду справи, суд вважає, що клопотання сторони позивача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, призведе до невиправданого затягування розгляду справи, яка перебуває в провадженні суду більше одного рік.

Керуючись ст. ст. 102, 106, 105, 143, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» - адвоката Щедріна Романа Анатолійовича про призначення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий Н.П. Чередніченко