
Номер справи 220/1215/20
Номер провадження2/220/494/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2020 року смт. Велика Новосілка Донецької області
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Яненко Г.М.;
за участю секретаря - Черняєвої С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом АТ Акціонерно – комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги позивача мотивовано неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач, в судове засідання не з`явилась, надіслала на адресу суду письмову заяву, в якій вимоги позивача визнала, пояснила виникнення заборгованості скрутним матеріальним становищем, у т.ч. через запровадження карантинних заходів, просила про відстрочення по сплаті боргу.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено:
29.07.2019 року між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07053/002/2019, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати у власність відповідачці грошові кошти у розмірі 100000,00 грн., зі сплатою 48% річних за користування кредитом та терміном повернення до 28.07.2022 року включно.
Згідно умов п. 1.4 кредитного договору - видача банком кредиту здійснюється одноразово, безготівково на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , з можливістю подальшого зняття грошових коштів у касі банку.
Факт перерахування позичальнику кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером від 29.07.2019 р. № 685365.
Відповідно до п. 5.1. кредитного договору позичальник зобов`язався повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором і додатковими договорами.
Згідно п. 3.6. Кредитного договору - позичальник сплачує проценти щомісячно до дня повернення кредиту, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти.
Пунктом 5.2. кредитного договору передбачено, що повернення суми кредиту, сплата нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою, згідно Додатку 1 (Платіжного календаря), що є невід`ємною частиною цього договору.
Всупереч умовам кредитного договору, ОСОБА_1 систематично не виконувала взяті на себе кредитні зобов`язання, своєчасно кредит не погашала.
Згідно п. 5.8. банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, у випадках обумовлених цим договором і чинним законодавством.
Відповідно до п. 2.3. 2. кредитного договору - банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за договором у разі несвоєчасної сплати процентів та/або неповернення суми кредиту (частини кредиту).
Враховуючи, що відповідач систематично не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором у визначені кредитним договором терміни, позивач, на підставі п. 2.3.2. кредитного договору вимагає дострокового погашення відповідачем існуючої заборгованості по кредитному договору.
Станом на 23.07.2020 р. заборгованість по основному боргу, відсотках та пені згідно кредитного договору № 07053/002/2019 від 29.07.2019 року становить 106198,94 грн. (сто шість тисяч сто дев`яносто вісім гривень 94 коп.), з яких:
- заборгованість по основному боргу - 89 918,25 грн.;
- заборгованість по відсотках - 16 261,78 грн.;
- пеня нарахована та не сплачена за період з 01.02.2020 р. по 29.02.2020 р. включно становить 18,91 грн.
03 червня 2020 року позивач звернувся до відповідача з листом – вимогою в тридцятиденний термін з дати отримання вимоги виконати порушене зобов`язання, проте відповідач на вказану вимогу не відреагувала.
Заперечень щодо визначеного банком розміру основного зобов`язання та відсотків за користування кредитом відповідачем не зазначено.
Невиконання позичальником своїх зобов`язань по кредитному договору стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про відновлення його порушених прав.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Змістом пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку .
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які мають ознаки кредитного договору.
Приписи ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлюють, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1049 ЦК України, на позичальника покладено обов`язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст. 550 ЦК України).
Як зазначалось вище, договором передбачено обов`язок позичальника повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом.
Однак, в порушення приписів перелічених норм, станом на 23.07.2020 р. ОСОБА_1 заборгувала позивачеві 106198,94 грн. (сто шість тисяч сто дев`яносто вісім гривень 94 коп.), з яких: заборгованість по основному боргу - 89 918,25 грн.; заборгованість по відсотках - 16 261,78 грн.; пеня нарахована та не сплачена за період з 01.02.2020 р. по 29.02.2020 р. включно становить 18,91 грн.,
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми боргу слід задовольнити у повному обсязі.
Належних та допустимих доказів, які доводять відсутність вини боржника в порушенні зобов`язання відповідачем не зазначено.
Заява ОСОБА_1 про розстрочення повернення боргу не відповідає вимогам оформлення та подачі таких заяв, а також жодним нележним та допустимим доказом не підтверджена, тому в її задоволенні слід відмовити. Разом з тим, відповідач не позбавлений звернутись із такою заявою повторно після набрання судовим рішенням законної сили та із долученням документів, що підтверджують наявність об`єктивних факторів, які ускладнюють виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги АТ Акціонерно – комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно – комерційний банк «Львів»» (79008, вул. Сербська, 1, м. Львів, ) - (код ЄДРПОУ - 09801546) заборгованість за Кредитним договором № 07053/002/2019 від 29.07.2019 року в розмірі 106198,94 грн. (сто шість тисяч сто дев`яносто вісім гривень 94 коп.), з яких - заборгованість по основному боргу 89918,25 грн.; заборгованість по відсотках - 16261,78 грн.; пеня нарахована та не сплачена за період з 01.02.2020 р. по 29.02.2020 р. включно (становить 18,91 грн.). та 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя Г.М. Яненко
Судове рішення № 91880434, Великоновосілківський районний суд Донецької області було прийнято 28.09.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 220/1215/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: