Рішення № 91878712, 11.08.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/488/20, cправа № 361/4174/19

11.08.2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«11» серпня 2020 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Телепі Т.А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Калитянська селищна рада Броварського району Київської області;

за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5 , третьої особи ОСОБА_3 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Калитянська селищна рада Броварського району Київської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 за правом набувальної давності.

В обґрунтування вимог зазначається, що 30 серпня 2008 року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_3 . Відразу після одруження спільно із дружиною переїхав на постійне місце проживання до Ѕ частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає понад одинадцять років. Зазначена частина житлового будинку на праві приватної власності належить ОСОБА_4 - батьку дружини позивача. Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інша Ѕ частина будинку належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданим 25 вересня 1991 року. Разом з тим, з 1998 року власник належним йому нерухомим майном не цікавиться та не утримує його. Незаселена частина будинку прийшла у занепад, через відсутність вхідних дверей та вікон, до будівлі періодично проникали невідомі особи та безхатченки, що ставило під загрозу безпеку сім`ї позивача. З метою приведення будівлі у належний стан позивач встановив двері та вікна. Впродовж 10 років постійно користується вказаним житловим приміщенням й здійснює у ньому ремонтні роботи. У зв`язку із добросовісністю своїх дій вважає, що набув право на нерухоме майно за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні 16 жовтня 2019 року судом до участі у даній справі в якості третіх осіб залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Калитянську селищну раду Броварського району Київської області.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у справі № 361/4174/19.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством, шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади.

Згідно із статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд вважає можливим провести заочний розгляд справи й ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Третя особа Калитянська селищна рада Броварського району Київської області у судове засідання представника не направила. У матеріалах справи містяться клопотання третьої особи про розгляд справи за відсутності її представника.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Причини неявки суду неповідомлені.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, третьої особи, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 20 лютого 2008 року виконкомом Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області, на праві спільної часткової власності належить Ѕ частина будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб

30 серпня 2008 року, про що виконкомом Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області зроблено відповідний актовий запис № 09. Прізвище після одруження: чоловіка - ОСОБА_1 , дружини - ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 .

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 04 липня 2018 року ОСОБА_2 на праві приватної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 25 вересня 1991 року, виданого Броварською районною державною нотаріальною конторою, належить Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно із актами обстеження на підтвердження фактичного проживання у житловому будинку від 11 квітня 2018 року та 04 травня 2018 року, складеними депутатами Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, виявлено, що з 1998 року у будинку АДРЕСА_1 ніхто не проживає, будинок потребує повного капітального ремонту як внутрішнього так і зовнішнього.

З довідки № 1220 від 04 листопада 2019 року, виданої виконавчим комітетом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, вбачається, що згідно із записами погосподарських книг Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області книга № 16 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , рахується, житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами, де головою домогосподарства значиться ОСОБА_8 , 1958 року народження; книга № 14 за 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 , книга № 15 за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 , книга № НОМЕР_4 за 2006-2010 роки, особовий рахунок № НОМЕР_5 , книга № НОМЕР_6 за 2001-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1 рахується житловий будинок з погосподарськими будівлями і спорудами, де головою домогосподарства значиться ОСОБА_2 , 1967 року народження.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 - позивач у справі показав, що з

2008 року проживає у частині спірного будинку, що належить ОСОБА_4 . Інша частина будівлі була занедбана, при цьому він понад 12 років доглядає за нею та здійснює ремонті роботи.

Свідок ОСОБА_3 третя особа у справі, пояснила, що у будинку АДРЕСА_1 вона проживає з 1991 року. Співвласник іншої частини будинку ОСОБА_2 час від часу навідувався до будинку, однак продавати його не бажав. З 1998 року ОСОБА_2 не користується будинком. Після одруження позивач став доглядати за будинком та проводити у ньому ремонтні роботи.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном

(у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня

2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).

При розгляді даної справи по суті встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності у рівних частинах належить третій особі ОСОБА_4 та відповідачу у справі

ОСОБА_2 . Підставою набуття відповідачем права власності на частину будинку є свідоцтво про право на спадщину за законом, що виключає можливість визнання за позивачем права власності на частину будинку за набувальною давністю. При цьому саме по собі проведення ремонтних робіт у частині будинку, не може свідчити про наявність правових підстав для застосування положення статті

344 ЦК України, без наявності умов для набуття права власності на майно за набувальною давністю. Фактично за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Ті обставини, що відповідач не користується своєю власністю та не цікавиться нею, не змінює правового режиму власності на нерухоме майно щодо вільного володіння, користування та розпорядження ним.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову з підстав його необґрунтованості.

Керуючись статтями 141, 263-265, 280-282 ЦПК України Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову - відмовити.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: Сумська область, Кролевецький район, село Обтове; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 );

Відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомі);

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );

- ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );

-Калитянська селищна рада Броварського району Київської області (місцезнаходження: Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита, провулок Ювілейний, будинок № 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04363811).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.О.Василишин