Рішення № 91876652, 28.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 р. № 520/9509/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/9509/2020 за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу під час звільнення із служби, у сумі 15380,33 грн;

- зобов`язати державну установу "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції виплатити на користь ОСОБА_1 не отриману грошову компенсацію замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу під час звільнення із служби, у сумі 15380,33 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно не виплачено йому грошову компенсацію замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу під час звільнення із служби у сумі 15380,33 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

19.08.2020 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що визнає частково позовні вимоги. Також, у даному відзиві представник державна установа "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції вказав, що ОСОБА_1 04.09.2019 звільнено зі служби. Поряд з цим, при звільненні позивач до відділу інтендантського та господарського забезпечення установи для отримання першого примірника речового атестату не звертався та заяву про виплату компенсації замість предметів речового майна не подавав. ОСОБА_1 особисто звернувся до установи та отримав речовий атестат, складений 04.02.2019 лише 21.04.2020. 23.03.2020 позивачем подано заяву про виплату компенсації замість предметів речового майна. 07.05.2020 на підставі поданої заяви складено довідку про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. Таким чином, відповідач не відмовляється від виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна в розмірі 15380,33 грн за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, встановлених на відповідні цілі.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 06.04.1998 по 04.02.2019 ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з Державною кримінально - виконавчою службою України, в тому числі, з 10.09.2004 працював в державній установі "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Наказом державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 20/ОС-19 від 04.02.2019 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).

При звільненні з державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з ОСОБА_1 не проведено повного розрахунку, а саме, не виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно, речовий атестат надано не було.

Листом відповідача № 12/7-1339/Бр від 16.04.2020 повідомлено позивача, що для складання довідки про виплату грошової компенсації, за належні до видачі предмети речового майна, необхідно мати атестат на предмети речового майна, в якому кількість отриманого речового майна та строки їх видачі, підтверджено особистим підписом особи, на яку він оформляється. Для отримання першого примірника речового атестату під підпис - необхідно особисто прибути до установи та звернутися до відділу інтендантського та господарського забезпечення.

21 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відділу інтендантського та господарського забезпечення державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та отримав речовий атестат № 2, складений 04.02.2019.

23 квітня 2020 року позивач звернувся із заявою про виплату йому грошової компенсації замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу до начальника державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Листом начальника державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 1217-1600/Бр від 08.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 578 від 14.08.2013 грошова компенсація буде виплачена за рішенням начальника установи, при наявності в установі коштів в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.

Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. При цьому, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (ч.2 ст.23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України").

Відповідно до ч.5 ст.23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників Національної поліції, які не мають спеціальних звань, а також Кодекс законів про працю України в тій частині, коли спеціальними нормами не врегульовані відносини спеціальними нормативно-правовими актами.

Особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, зразки якого розробляються відповідно до законодавства (ч.5 ст.21 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України").

Пунктом 1 "Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затвердженого 14.08.2013 постановою Кабінету Міністрів України № 578 (надалі - Порядок № 578), зазначено, що цей Порядок визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 578 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 578 грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 Порядку № 578. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.

Для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки пункт 60 Порядку № 578.

Так, згідно з довідкою № 1 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, позивачу нараховано компенсацію за неотримане речове майно в сумі 15380,33 грн. Однак, така компенсація йому не виплачена.

При цьому, суд критично ставиться до посилань відповідача на відсутність коштів в установі, як на підставу не виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 10.03.2011 (остаточне 10.06.2011) у справі "Сук проти України" (Заява № 10972/05) сформовано позицію, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (див. рішення у справі "Кечко проти України" (Kechko v. Ukraine), згадане вище, пункт 23).

Згідно з позицією Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Також, Європейський суд з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважив, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно- правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, якщо держава задекларувала певні правила проведення розрахунку при звільненні військовослужбовця, вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу під час звільнення із служби, у сумі 15380,33 грн.

Також, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати державну установу "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції виплатити на користь ОСОБА_1 не отриману грошову компенсацію замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу під час звільнення із служби, у сумі 15380,33 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, буд. 99, м. Харків, 61093, ідентифікаційний код - 08564587) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу під час звільнення із служби в сумі 15380 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят) грн 33 коп.

Зобов`язати державну установу "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції виплатити на користь ОСОБА_1 не отриману грошову компенсацію замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу під час звільнення із служби, у сумі 15380 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят) грн 33 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (ідентифікаційний код - 08564587) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко