Рішення № 91873801, 16.09.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/185/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВМ Україна” (03087, м. Київ, б-р Чоколівський, буд. 42-А, оф. 135, код ЄДРПОУ 38855464)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Скайтек Строй” (65017, м. Одеса, вул. Малиновського, буд. 16-А, оф. 314, код ЄДРПОУ 40278123)

про стягнення 340950,45 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Дроботько О.В., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВМ Україна” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скайтек Строй” про стягнення 340950,45 грн., з яких: 294457,96 грн. основного боргу, 15481,01 грн. 3% річних та 31011,48 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги ТОВ “ВМ Україна” обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №21062017 від 21.06.2017.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.02.2020 о 14:15. Ухвалою суду від 25.02.2020 відкладено підготовче засідання на 18.03.2020 о 14:30. Ухвалою суду від 16.03.2020 у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/185/20 на 30 днів; призначено підготовче засідання на 14.04.2020 о 14:00. Ухвалою суду від 14.04.2020 відкладено підготовче засідання на 28.04.2020 о 13:45. Ухвалою суду від 28.04.2020 відкладено підготовче засідання на 13.05.2020 о 16:15. Ухвалою суду від 13.05.2020 відкладено підготовче засідання на 02.06.2020 об 11:15. Ухвалою суду від 02.06.2020 відкладено підготовче засідання на 24.06.2020 о 13:45. У підготовчому засіданні 24.06.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 07.07.2020 о 17:30 та доручено Північному апеляційному господарському суду проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача у підготовчому засіданні у справі №916/185/20. Ухвалою суду від 07.07.2020 відкладено підготовче засідання на 22.07.2020 о 17:00; зобов`язано сторін надати до суду в строк до 22.07.2020: письмові пояснення щодо наявності/відсутності наміру подавати у даній справі будь-які (у разі наявності - вказати, які саме) процесуальні заяви по суті спору, заяви та/або клопотання; вказати суду відомості щодо можливості/неможливості прийняти участь у судовому засіданні у даній справі, в тому числі в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/), надати докази наявності або відсутності такої можливості. У підготовчому засіданні 22.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.09.2020 о 10:30 та доручено Північному апеляційному господарському суду проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача у засіданні у справі №916/185/20.

31.08.2020 за вх.№22722/20 до суду від позивача надійшло клопотання та додаток до договору №16/01 від 16.01.2020 про надання професійної правничої допомоги - акт виконаних робіт від 27.08.2020, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.09.2020 судом у протокольній формі оголошено перерву до 16.09.2020 о 13:45 та доручено Господарському суду Київської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача у засіданні у справі №916/185/20.

У підготовчі та судові засідання відповідач не з`явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Справа №916/185/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У визначений Законом України від 18.06.2020 №731-IX строк (до 06.08.2020 включно) відповідач не звернувся до місцевого господарського суду з відповідною заявою, не повідомив про намір вчиняти процесуальні дії у даній справі та/або про неможливість вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 16.09.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

21.06.2017 між ТОВ “ВМ Україна” (продавець, позивач у справі) та ТОВ “Скайтек Строй” (покупець, відповідач у справі) укладений договір поставки №21062017, відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупця визначені товаросупровідними документами матеріальні цінності (товар), а покупець - прийняти та оплатити зазначений товар на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 2.1-2.3 договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначаються сторонами у видаткових накладних, за якими продавцем здійснюється передача товару покупцю. Оформленню видаткової накладної передує отримання від покупця в усній формі або по факсу чи в інший спосіб замовлення на передачу товару та підтвердження продавцем наявності на складі останнього товару, що цікавить покупця. Товар вважається переданим покупцю з моменту підписання уповноваженою особою покупця відповідної видаткової накладної і скріплення підпису такої особи печаткою покупця або передачею оригіналу належним чином оформленої довіреності, що підтверджує право уповноваженої особи покупця отримати товар або підписати накладну(ні) на товар.

У відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору ціна товару та його загальна вартість фіксується продавцем у видаткових накладних, за якими товар передається покупцю. Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом переказу грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника у два етапи:

1-й етап: передоплата у розмірі 50% від вартості товару, що поставляється. Оплата здійснюється впродовж 3-х банківських днів від дати виставляння рахунку.

2-й етап: остаточний розрахунок. Оплата здійснюється впродовж 10 календарних днів від дати постачання, якщо інші умови не обговоренні у специфікаціях.

За розділом 5 договору обов`язки продавця: передати покупцю товар у кількості та асортименті, вказаному у видатковій накладній, оформленій згідно зробленого покупцем замовлення; забезпечити покупця, на вимогу останнього, необхідними документами, що підтверджують якість товару; належним чином виконувати умови договору. Обов`язки покупця: оплатити вартість товару відповідно до умов цього договору; надати продавцю замовлення на товар; прийняти товар за кількістю та якістю в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п.6.1 договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору (порушення договору), винна сторона несе відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору.

Згідно з п.10.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017, по фінансовим зобов`язанням - до повного їх виконання, а по гарантії - в межах гарантійного терміну. Якщо при закінченні строку дії договору жодна із сторін не заявляє у письмовій формі про свій намір зупинити його дію, договір автоматично подовжується на наступний календарний рік.

На виконання умов договору поставки №21062017 від 21.06.2017 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 601212,08 грн., що підтверджується видатковими накладними №1177 від 13.03.2018, №1249 від 15.03.2018, №1357 від 20.03.2018, №1429 від 23.03.2018, №1567 від 30.03.2018, №1672 від 05.04.2018, №1895 від 19.04.2018, №2144 від 04.05.2018, №2575 від 25.05.2018, №2869 від 07.06.2018, №3174 від 21.06.2018, №3192 від 22.06.2018, №4139 від 03.08.2018, №4283 від 08.08.2018, №4500 від 17.08.2018, №4501 від 17.08.2018, №4546 від 22.08.2018, №4776 від 03.09.2018, №5315 від 01.10.2018, №5320 від 02.10.2018, №5478 від 08.10.2018.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури №2026 від 12.03.2018 на суму 550178,44 грн., №4300 від 22.05.2018 на суму 7103,27 грн., №5277 від 21.06.2018 на суму 4087,42 грн., №5303 від 22.06.2018 на суму 3636 грн., №6694 від 03.08.20187 на уму 1260,60 грн., №6842 від 08.08.2018 на суму 1280,16 грн., №6323 від 24.07.2018 на суму 9165 грн., №6324 від 24.07.2018 на суму 7054,78 грн., №6843 від 08.08.2018 на суму 8294,40 грн., №7592 від 03.09.2018 на суму 216 грн., №6474 від 30.07.2018 на суму 2569,75 грн., №8482 від 01.10.2018 на суму 4746,26 грн., №8703 від 08.10.2018 на суму 1620 грн. на оплату поставленого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково сплачено за поставлений товар на суму 306754,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1035 від 31.05.2018 на суму 275089,22 грн., №2073 від 23.04.2019 на суму 5436 грн., №2072 від 23.04.2019 на суму 760,61 грн., №2272 від 08.11.2019 на суму 7103,27 грн., №2271 від 08.11.2019 на суму 3636 грн., №2303 від 22.11.2019 на суму 1260,60 грн., №2273 від 08.11.2019 на суму 216 грн., №2304 від 22.11.2019 на суму 9165 грн., №2270 від 08.11.2019 на суму 4087,42 грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за договором поставки №21062017 від 21.06.2017 склав 294457,96 грн.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором поставки №21062017 від 21.06.2017, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем у розмірі 294457,96 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу за поставлений товар, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 15481,01 грн. 3% річних та 31011,48 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 34000 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно з ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

16.01.2020 між адвокатом Дроботько Ольгою Василівною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВМ Україна” (клієнт) укладений договір про надання професійної правничої допомоги №16/01, за умовами якого клієнт доручає та оплачує, а адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта у всіх державних та інших підприємствах, в органах державної виконавчої служби, а також вести від імені клієнта справи у всіх судових установах України, в тому числі Господарському суді Одеської області, апеляційному господарському суді, Верховному суді з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, стягувану або боржнику, які встановлені ГПК України, В тому числі захищати інтереси клієнта у господарських справах, в тому числі під час досудового слідства та судового розгляду, для чого надає йому право: подавати від імені клієнта заяви, в тому числі позовні заяви, відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, відзиви на апеляційну скаргу, апеляційні скарги, пояснення, знайомитись з матеріалами справи, робити з них копії, прослуховувати фіксацію судового процесу, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності або неповноти, одержувати копії рішень, постанов та ухвал суду, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати клопотання, заяви, подавати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають під час судового розгляду, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, змінювати підстави та предмет позову, визнавати позов повністю та/або частково, укладати мирові угоди тощо, одержувати довідки та документи в будь-яких компетентних органах, сплачувати судовий збір або будь-які інші платежі, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням даного договору.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 27.08.2020 за актом виконаних робіт Дроботько Ольга Василівна (адвокат) передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю “ВМ Україна” (клієнт) прийняв надані адвокатом послуги з надання правничої допомоги, а саме: складання позовної заяви з розрахунком заборгованості, відправлення позову до Господарського суду Одеської області та відповідачу у справі - 9600 грн.; участь в судових засіданнях (у режимі відеоконференції) - 3000 грн. Отже, загальна вартість наданих адвокатом та прийнятих клієнтом робіт складає 12600 грн.

Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що процесуальні документи адвокатом складено якісно, так само як і представництво в судових засіданнях.

Господарський суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 5114,27 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 12600 грн. підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВМ Україна” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скайтек Строй” (65017, м. Одеса, вул. Малиновського, буд. 16-А, оф. 314, код ЄДРПОУ 40278123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВМ Україна” (03087, м. Київ, б-р Чоколівський, буд. 42-А, оф. 135, код ЄДРПОУ 38855464) 294457 /двісті дев`яносто чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім/ грн. 96 коп. основного боргу, 15481 /п`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят одну/ грн. 01 коп. 3% річних, 31011 /тридцять одну тисячу одинадцять/ грн. 48 коп. інфляційних втрат, 5114 /п`ять тисяч сто чотирнадцять/ грн. 26 коп. судового збору та 12600 /дванадцять тисяч шістсот/ грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повний текст складено 28 вересня 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля