Рішення № 91873030, 29.09.2020, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.2020 м. Ужгород Справа № 907/369/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Хустекс ЛТД", м. Хуст

до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Хуст

про стягнення солідарно суми 19185,51 Євро

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач заявив позов до відповідачів про солідарне стягнення боргу, що виник внаслідок невиконання відповідачем 1 Договору відновлювальної кредитної лінії №CLMC000076 від 30.11.2019 (з врахуванням внесених додатковими угодами змін). Оскільки виконання відповідачем 1 зобов`язання за цим Договором забезпечено Договором поруки № CLMC000076/1 від 30.11.2018, укладеним між позивачем та відповідачем 2, вимога про стягнення боргу заявлена банком до відповідачів солідарно.

Позов заявлено з посиланням на статті 526, 530, 554, 610, 1048, 1054 Цивільного кодексу України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 8436,54 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 11.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідачі надіслали суду спільний відзив на позов, який відповідає вимогам ст. 165 ГПК України, тому прийнятий судом до розгляду.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, наявних у матеріалах справи.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем 1 умов кредитного договору в нього існує заборгованість в розмірі 19006,85 євро по тілу кредиту та 178,66 євро боргу по відсотках, нарахованих за користування кредитом за період 14.03.2019-06.05.2020; враховуючи забезпечення виконання відповідачем 1 зобов`язання за цим Договором порукою, позов заявлено до боржника і поручителя солідарно.

Заперечення відповідачів.

Заявлені вимоги вважають необґрунтованими. Вказують, що позивачем неправомірно в односторонньому порядку збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом за період з 01.05.2019 до 06.05.2020 із 8,45% на 9,45 % річних, хоча за умовами кредитного договору процентна ставка становить 8,45 річних та є фіксованою, тому не може змінюватись протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком.

Крім того повідомили суд, що станом на день подачі відзиву (03.07.2020), ними внесено на рахунок позивача суму в розмірі 6315,00 євро, на підтвердження чого надано копії квитанцій (№736729 від 08.05.2020 на суму 150,00 євро; №1 від 04.06.2020 на суму 165,00 євро; №893584 від 17.06.2020 на суму 2000,00 євро; №215884 від 19.06.2020 на суму 4000,00 євро).

Позивач не надав суду відповіді на відзив.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Акціонерне товариство "Альфа-банк" (позивач, банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хустекс ЛТД" (відповідач 1, позичальник) 30.11.2018 уклали кредитний договір № CLMC000076 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк зобов`язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті в період з дати набрання чинності цим договором до 29 листопада 2019 року з лімітом кредитування 30000,00 євро, а позичальник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови цього договору та повернути кредит у терміни, визначені цим Договором (з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 30.11.2018, №2 від 03.12.2018 № 3 від 14.03.2019 та угодою про внесення змін від 14.06.2019).

Додатковою угодою №3 від 14.03.2019 сторони погодили надання позичальнику чергового траншу в сумі 30000,00 євро, яку останній зобов`язався повернути 14 липня 2019 року (з врахуванням угоди про внесення змін №1 до додаткової угоди від 14.03.19 (про надання траншу) від 14.06.2019).

Умовами договору (п. 1.3.) визначена плата за користування кредитом у розмірі 8,45% річних, тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Сторони узгодили, що нарахування процентів за кредитом здійснюється щомісячно, не рідше одного разу на місяць, на суму кожного траншу протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт). Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п.п. 6.1, 6.2.).

Як стверджує позивач та підтверджується поданою суду випискою по особовому рахунку, свої зобов`язання за кредитним договором він виконав - на виконання Додаткової угоди від 14.03.2019 надав кредитні кошти відповідачу 1 у повному обсязі на суму 30000,00 євро. Однак, останній не здійснив погашення кредиту у встановлений строк та не сплачував проценти за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим за доводами позивача станом на 06.05.2020 його заборгованість склала 19185,51євро, в т. ч. заборгованість за кредитом 19006,85 євро, заборгованість за процентами - 178,66 євро.

Поряд з цим, належне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечено порукою ОСОБА_1 (пункт 2.1 Договору).

Так, за умовами договору поруки № CLMC000076/1 від 30.11.2018 поручитель - ОСОБА_1 поручився за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хустекс ЛТД" зобов`язання, що виникло з договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № CLMC000076, укладеного між Банком - позивачем та Боржником - відповідачем 30.11.2018 або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, в т. ч. обов`язку повернути Банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання якого наданий Кредит, повинен бути повернутий у строк, визначений у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії; обов`язок сплачувати Банку проценти за користування кредитом, наданим за Кредитною лінією, у розмірі 8,45% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строки визначені в основному договорі; обов`язку сплачувати Банку комісію у строки і розмірі визначені в основному договорі; обов`язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути Банку Кредит, сплатити проценти за користyвання ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; обов`язку сплатити Банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов`язань за основним договором.

Сторони договору поруки також обумовили, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення виконання обов`язків, перелічених в п.1.1. договору поруки, як солідарні боржники (п. 3.1. Договору).

З огляду на наявне забезпечення виконання зобов`язання, враховуючи, що боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники, позивач просить стягнути борг солідарно з обох відповідачів.

В ході судового розгляду відповідачами подано суду докази часткового погашення боргу, здійсненого після відкриття провадження у справі, всього на суму 6315 євро (квитанції №736729 від 08.05.2020 на суму 150,00 Євро, №1 від 04.06.2020 на суму 165,00 Євро, №893584 від 17.06.2020 на суму 2000,00 Євро, №215884 від 19.06.2020 на суму 4000,00 Євро долучено до матеріалів справи).

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач свої зобов`язання за Договором відновлювальної кредитної лінії №CLMC000076 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, що підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи випискою по особовим рахункам відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Щодо тіла кредиту

В обумовлений сторонами строк - 14 липня 2019 року відповідач транш (тіло кредиту) не повернув. Станом на 06.05.2020 його борг по кредиту складав 19006,85 євро.

Заперечуючи проти позову, відповідачі визнають, що існує сума заборгованості за тілом кредиту, хоч і не визначають таку чітко. Незгода з визначеною позивачем сумою зумовлена посиланням на його право на реструктуризацію боргу, а також неправильне застосування процентної ставки за користування кредитом, тобто нарахованих відсотках.

Здійснивши перевірку розрахунку основної заборгованості, суд погоджується з правильністю такого на дату звернення до суду. При цьому, суд враховує часткове погашення відповідачем боргу на суму 6315,00 євро, тому констатує, що борг по кредитному договору складає суму 12691,85 євро, а вимога про його стягнення є правомірною та обґрунтованою.

В частині вимоги про стягнення 6315,00 євро провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо відсотків за користування кредитом.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1056-1 Цивільного кодексу визначає, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

При цьому, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Умовами договору (п. 1.3.) визначена плата за користування кредитом у розмірі 8,45% річних, тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована.

Всупереч наведеному, з поданого позивачем розрахунку судом встановлено застосування ним з 01.05.2019 збільшеної відсоткової ставки (9,45 замість визначеного договором розміру - 8,45).

Окрім того, судом взято до уваги той факт, що строк повернення кредиту за Додатковою угодою(з врахуванням внесених до неї змін) - 14 липня 2019 року.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12) після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Зважаючи на зазначене, нарахування позивачем відсотків після 14.07.2019 є необґрунтованим. Провівши розрахунок належних до сплати відсотків за користування кредитом, суд установив, що з врахуванням відображених у розрахунку погашеннях відсотків станом на 15.07.2019 заборгованість відповідача зі сплати відсотків становила 47,46 євро і саме така сума є обґрунтованою та правомірно заявленою до стягнення. В задоволенні решти слід відмовити.

Щодо поруки.

Приписами ст. ст. 553, 554 ЦКУ встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Кредитор у разі солідарного обов`язку боржників має право відповідно до ст. 543 ЦКУ вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на наведені приписи законодавства, що регулює спірні відносини учасників процесу, та за фактичних обставин даної справи, оскільки встановлено, що позивач належним чином виконав прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором, а відповідачі-1, 2 порушили договірні зобов`язання, у позивача (кредитора) виникло право вимоги до них відповідно як до позичальника та поручителя і заявлені у межах даної справи вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом в межах присуджених до стягнення сум.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково - з відповідачів належить стягнути солідарно заборгованість на загальну суму 12739,31євро, яка включає заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за нарахованими процентами за тілом кредиту; в частині стягнення 6315,00 євро провадження у справі закрити, а в задоволенні решти вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат.

При зверненні з позовом розмір судового збору, який підлягав сплаті складав 8432,03 грн. Оскільки заявником внесено суму судового збору в більшому розмірі, а саме на суму 8436,54 грн, зайво сплачений судовий збір в розмірі 4,51 грн підлягає поверненню позивачу за його заявою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Також, на підставі пункту 5 частини 1 статті 5 цього ж Закону позивачу підлягає поверненню судовий збір в розмірі 2775,44 грн, сплачений в частині позовних вимог, провадження у справі за якими закрито.

В решті ж, судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідачів покладається 5598,92 грн. витрат на оплату судового збору в рівних долях, тобто по 2799,46 грн на кожного.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 231, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хустекс ЛТД" (90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Мала, буд. 5, код ЄДРПОУ 20439369) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) суму 12739,31євро(дванадцять тисяч сімсот тридцять дев`ять євро 31 євроцентів), в т. ч. 12691,85 боргу по кредиту та 47,46 боргу за відсотками.

3. В частині стягнення 6315,00 євро провадження у с праві закрити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хустекс ЛТД" (90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Мала, буд. 5, код ЄДРПОУ 20439369) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) суму 2799,46 грн.( дві тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень 46 коп. ) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) суму 2799,46 грн( дві тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень 46 коп. ) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Андрейчук