Рішення № 91872894, 29.09.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020м. ДніпроСправа № 904/3741/20

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

про стягнення пені у розмірі 61 650,14 грн., 3% річних у розмірі 12 088,26 грн., інфляційної складової у розмірі 20 414,81 грн. та збитків у розмірі 77 083,24 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення пені у розмірі 61650,14 грн., 3% річних у розмірі 12 088,26 грн., інфляційної складової у розмірі 20 414,81 грн. та збитків у розмірі 77 083,24 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/3741/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем було подано клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив про значний суспільний інтерес до розгляду цієї справи та необхідність дослідження у судовому засіданні рішень судів у справі №640/12090/19.

Згідно з ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За критерієм ціни позову цю справу слід віднести до справ ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (загальний розмір вимог складає 171 236,45 грн.).

Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З матеріалів справи, всупереч твердженню відповідача, не вбачається суспільного інтересу до розгляду цієї справи.

Доводи про необхідність дослідження рішень судів у справі № 640/12090/19 не вказують на якусь особливу складність цієї справи та жодним чином не мають наслідком необхідність призначення цієї справи до розгляду в судовому засіданні.

Під час спрощеного провадження сторони письмово висловили свою думку та навели свої доводи та міркування з цього приводу. А суд має можливість і зобов`язаний надати оцінку таким доводам та документам, що є в справі.

Таким чином, цю справу слід віднести до справ незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають розгляду справи у загальному провадженні. Разом з тим, задоволення клопотання відповідача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.

Пунктом 1 частини 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача може постановити ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення.

За таких обставин, клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження слід залишити без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (надалі – постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломерержа" (надалі - споживач) було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 3489/18-БО-5/3 від 05.10.2018 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018), постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 13 444 899,41 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором і оплатив поставлений позивачем природний газ з порушенням встановлених строків.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання позивачем було нараховано до сплати пеню у розмірі 61 650,14 грн., 3% річних у розмірі 12 088,26 грн. та інфляційну складову у розмірі 20 414,81 грн.

Пунктом 3.13 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у порядку, визначеному п. 5.7 цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:

3.13.1. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

3.13.2. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (V ф - V п) х Ц х K,

де: V ф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором відповідно до акту приймання - передачі природного газу;

V п - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 цього договору;

Ц - ціна природного газу за цим договором;

K - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Позивач зазначив, що, відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 20.03.2019), замовлений обсяг природного газу у березні 2019 року складає 304,0 тис. куб.м. Разом з тим, відповідно до акту приймання – передачі природного газу від 31.03.2019, у березні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ в обсязі 277,683 тис. куб.м. Тобто на 8,66 % менше замовленого обсягу.

На підставі пункту 3.13 договору, постачальником було нараховано споживачу суму збитків у розмірі 70 891,15 грн. за порушення договірної величини споживання газу у березні 2019 року.

Постачальник вказав, що ним було направлено споживачу акт-претензію № 26-1254-19 від 16.05.2019 на суму 70 891,15 грн.

Листом № 1966/12 від 18.06.2019 споживач зазначив про відмову сплачувати грошові кошти за актом-претензію № 26-1254-19 від 16.05.2019, оскільки вважає такий акт недійсним.

Листом № 26-4493-19 від 02.12.2019 постачальником було здійснено перерахунок збитків за порушення договірної величини споживання газу у березні 2019 року. Відповідно до зробленого перерахунку, такі збитки становлять 6 020,89 грн.

Листом № 4059/07 від 23.12.2019 споживач зазначив про відмову сплачувати грошові кошти, вказані у листі № 26-4493-19 від 02.12.2019.

Позивач зазначив, що, відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 25.04.2019), замовлений обсяг природного газу у квітні 2019 року складає 51,0 тис. куб.м. Разом з тим, відповідно до акту приймання – передачі природного газу від 30.04.2019, у квітні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ в обсязі 69,994 тис. куб.м. Тобто на 37,24 % більше замовленого обсягу.

На підставі пункту 3.13 договору, постачальником було нараховано споживачу суму збитків у розмірі 71 062,35 грн. за порушення договірної величини споживання газу у квітні 2019 року.

Постачальник вказав, що ним було направлено споживачу акт-претензію № 26-2239-19 від 13.06.2019 на суму 71 062,35 грн.

Листом № 2195/12 від 11.07.2019 споживач зазначив про відмову сплачувати грошові кошти за актом-претензію № 26-2239-19 від 13.06.2019, оскільки вважає такий акт недійсним.

Щодо обставин, викладених у відзиві, позивач зазначив про таке.

Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування тощо, відповідно до чинного законодавства, встановлюються для кожної категорії споживачів окремо. Через особливості механізмів проведення розрахунків, за твердженням позивача, вбачається необхідність укладення між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломерержа" окремих договорів постачання газу.

Позивач наполягає на тому, що встановлена чинним законодавством вимога щодо порядку вирахування обсягів газу виключно на підставі договору постачання природного газу спростовує твердження відповідача щодо необхідності вирахування обсягів газу на підставі усіх укладених договорів.

Щодо посилання відповідача на судові рішення у справі № 640/12090/19 позивач вказав про таке. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №640/12090/19 встановлено, що положення пункту 1 розділу VI та пункт 10 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827, не підлягають застосуванню до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" з 12.10.2019.

Разом з тим, позивач звертає увагу на те, що на момент виникнення спірних відносин (березень – квітень 2019 року) вказані положення Правил постачання природного газу до відповідача застосовувались.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 77 083,24 грн. відповідач зазначив про таке. Відповідач вказав, що між ним та позивачем укладено 12 договорів постачання природного газу. За даними відповідача, у березні-квітні 2019 року загальне відхилення фактично спожитого обсягу природного газу за усіма укладеними договорами не виходило за межі 5% від замовленого обсягу.

Крім того відповідач вказав, що Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" зверталось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним, незаконним та скасування пункту 1 розділу 6; пункту 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496.

За наслідками розгляду вказаного позову, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2020 у справі № 640/12090/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020, встановлено, що з 12.10.2019 положення пункту 1 розділу VI та пункт 10 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827 та, відповідно, пункту 10 розділу ІІ вказаних Правил не підлягають застосуванню до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", я отже не є для нього юридично значимими.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за договором купівлі - продажу природного газу № 3489/18-БО-5/3 від 05.10.2018 у розмірі 61650,14 грн., 3% річних у розмірі 12 088,26 грн., інфляційної складової у розмірі 20 414,81 грн. та збитків у розмірі 77 083,24 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі природний газ мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи оплачена відповідачем вартість отриманого природного газу у повному обсязі у встановлені строки; чи було спожито відповідачем природний газ у рамках договірних величин споживання), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (надалі – постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломерержа" (надалі - споживач) було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 3489/18-БО-5/3 від 05.10.2018 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Пунктом 12.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Відповідно до п.1.1. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018), постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 13 444 899,41 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (том 1, а.с. 44 - 49).

Відповідно до п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018), оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і оплатив поставлений позивачем природний газ з порушенням встановлених строків. Вказане підтверджується виписками по рахунку Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (том 1, а.с. 75 - 129).

Пунктом 7.2 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) встановлено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 7.2 договору, за прострочення відповідачем строків оплати природного газу, поставленого у листопаді, грудні 2018 року та березні 2019 року, позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за загальний період з 27.12.2018 по 01.05.2019 у розмірі 61 650,14 грн.

Перевіривши розрахунок суд встановив, що сума пені за порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання за заявлений позивачем період становить 145 007,50 грн., тобто суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення пені в заявленому розмірі - 61 650,14 грн. – є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати:

- 3% річних у розмірі 12 088,26 грн. за загальний період з 27.12.2018 по 01.05.2019 за прострочення відповідачем строків оплати природного газу, поставленого у листопаді, грудні 2018 року та березні 2019 року;

- інфляційну складову у розмірі 20 414,81 грн. за період січень 2019 року за прострочення відповідачем строків оплати природного газу, поставленого у листопаді 2018 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 12 088,26 грн. та інфляційної складової у розмірі 20 414,81 грн. є обґрунтованими.

Пунктом 3.13 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у порядку, визначеному п. 5.7 цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:

3.13.1. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

3.13.2. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (V ф - V п) х Ц х K,

де: V ф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором відповідно до акту приймання - передачі природного газу;

V п - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 цього договору;

Ц - ціна природного газу за цим договором;

K - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Згідно з п. 5.7 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018), відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином:

- Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 договору;

- Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Так, відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 20.03.2019), замовлений обсяг природного газу у березні 2019 року складає 304,0 тис. куб.м.

Разом з тим, відповідно до акту приймання – передачі природного газу від 31.03.2019, у березні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ в обсязі 277,683 тис. куб.м. Тобто на 8,66 % менше замовленого обсягу.

На підставі пункту 3.13 договору, постачальником було нараховано споживачу суму збитків у розмірі 70 891,15 грн. за порушення договірної величини споживання газу у березні 2019 року.

Постачальником було направлено споживачу акт-претензію № 26-1254-19 від 16.05.2019 на суму 70 891,15 грн. Вказана претензія, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100108997596, була отримана споживачем 23.05.2019.

Листом № 1966/12 від 18.06.2019 споживач зазначив про відмову сплачувати грошові кошти за актом-претензію № 26-1254-19 від 16.05.2019, оскільки вважає такий акт недійсним.

Листом № 26-4493-19 від 02.12.2019 постачальником було здійснено перерахунок збитків за порушення договірної величини споживання газу у березні 2019 року. Відповідно до зробленого перерахунку, такі збитки становлять 6 020,89 грн.

Лист № 26-4493-19 від 02.12.2019 був отриманий споживачем 13.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0100174550756.

Листом № 4059/07 від 23.12.2019 споживач зазначив про відмову сплачувати грошові кошти, вказані у листі № 26-4493-19 від 02.12.2019.

Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 25.04.2019), замовлений обсяг природного газу у квітні 2019 року складає 51,0 тис. куб.м.

Разом з тим, відповідно до акту приймання – передачі природного газу від 30.04.2019, у квітні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ в обсязі 69,994 тис. куб.м. Тобто на 37,24 % більше замовленого обсягу.

На підставі пункту 3.13 договору, постачальником було нараховано споживачу суму збитків у розмірі 71 062,35 грн. за порушення договірної величини споживання газу у квітні 2019 року.

Постачальником було направлено споживачу акт-претензію № 26-2239-19 від 13.06.2019 на суму 71 062,35 грн. Вказана претензія, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100109653238, була отримана споживачем 27.06.2019.

Листом № 2195/12 від 11.07.2019 споживач зазначив про відмову сплачувати грошові кошти за актом-претензію № 26-2239-19 від 13.06.2019, оскільки вважає такий акт недійсним.

Перевіривши розрахунки сум збитків суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо заперечень відповідача про те, що у березні-квітні 2019 року загальне відхилення фактично спожитого обсягу природного газу за усіма укладеними договорами не виходило за межі 5% від замовленого обсягу, слід зазначити про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, положення договору № 3489/18-БО-5/3 від 05.10.2018 розповсюджуються тільки на правовідносини сторін за цим договором. Пункт 3.13 договору не містить умов про нарахування збитків тільки у випадку відхилення споживання від замовленого обсягу природного газу, поставленого Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" загалом за усіма наявними між ними договорами поставки природного газу.

Щодо посилання відповідача на судові рішення у справі № 640/12090/19 слід зазначити про таке.

Відповідно до пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 30.09.2015 прийняла постанову № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу", якою затвердила Правила постачання природного газу.

Пунктом 1 розділу VI та пунктом 10 розділу II Правил постачання природного газу (які кореспондуються з п. 3.13 договору) встановлений обов`язок споживача контролювати власне газоспоживання для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу та обов`язок споживача відшкодовувати постачальнику збитки, які останній поніс внаслідок споживання природного газу споживачем поза договірними величинами.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положень статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", 07.10.2019 винесено постанову № 2081 "Про внесення змін до Правил постачання природного газу", якою внесено до розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 № 1382/27827, такі зміни. Зокрема, абзац перший пункту 1 після слів та знака "споживачем, що не є побутовим" доповнено словами: "(крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу")".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №640/12090/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020, встановлено, що з 12.10.2019 положення пункту 1 розділу VI та пункт 10 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827 та, відповідно, пункту 10 розділу ІІ вказаних Правил не підлягають застосуванню до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", я отже не є для нього юридично значимими.

Разом з тим, предметом спору у даній справі є збитки, які поніс постачальник внаслідок споживання відповідачем природного газу поза договірними величинами у березні – квітні 2019 року. Тобто до 12.10.2019.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 77 083,24 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором постачання природного газу №3489/18-БО-5/3 від 05.10.2018 з додатками та додатковими угодами (т. 1 а.с. 16 - 43), актами приймання - передачі природного газу (том. 1, а.с. 44 - 49), актами-претензіями разом з доказами направлення та відповідями споживача (том 1, а.с. 55 - 74), виписками по рахунку позивача (том 1, а.с. 75 - 129), листуванням між позивачем та НКРЕКП (том 1, а.с. 130 - 140).

Обставини, на які посилається позивач, доводяться листом № 2488/12 від 05.08.2019 (том 1, а.с. 156 - 158), судовими рішеннями у справі № 640/12090/19 (том 1, а.с. 159 - 174).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломерержа" (місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; ідентифікаційний код: 03342184) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код: 20077720) пеню у розмірі 61 650,14 грн., 3% річних у розмірі 12 088,26 грн., інфляційну складову у розмірі 20 414,81 грн.,збитки у розмірі 77 083,24 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 568,55 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.09.2020.

Суддя М.О. Ніколенко