
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №766/1638/20
Пров. №2-а/766/425/20
29 вересня 2020 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні міського суду позовну заяву ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції України, Управління патрульної поліції у Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В:
31.01.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2029588 від 27.01.2020 року, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування позову зазначив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, вказав що 27.01.2020 року керуючи автомобілем рухався по Миколаївському шосе в м.Херсон в напрямку мікрорайону «Таврійський», виконуючи вимоги дорожньої розмітки та дорожніх знаків (в тому числі й знаку 5.16 «напрямок руху по смугам») рухався у крайній лівій смузі, а перед в`їздом на кільце увімкнув показчик повороту та перестроївся на середню смугу і так з правим показчиком проїхав з кільця в напрямку мікрорайону «Таврійський», однак він був зупинений інспектором патрульної поліції та інспектором йому було повідомлено про те, що ним скоєно адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме начебто він рухаючись по Миколаївському шосе в м. Херсона в напрямку мікрорайону «Таврійський», не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16, а саме з крайньої лівої смуги, здійснив проїзд до мікрорайону «Таврійський» при дозволеній смузі руху на мікрорайон «Шуменський», чим порушив пункт 33 Правил дорожнього руху. З вказаною постановою він не згоден, оскільки вимог правил дорожнього руху він не порушував, зазначає, що відповідачем не надано доказів вчинення ним правопорушення.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.02.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
25.03.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне. 27.01.2020 року приблизно о 08 год. 50 хв. під час патрулювання у м. Херсоні Миколаївське шосе, район буд. 24 інспектором поліції був виявлений автомобіль Opel Zafira, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача, який не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16, а саме з крайньої лівої смуги здійснив проїзд на мкрн. «Таврійський» при дозволеній смузі руху на мкрн. «Шуменський», чим порушив п. 33, за що згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, інспектором було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАК №2029588 від 27.01.2020 року. Отже, інспектором патрульної поліції враховані всі необхідні обставини при розгляді справи та винесено обґрунтовану та законну постанову відповідно до чинного законодавства. Окрім того, до відзиву долучено диск з відео файлом № 20200127194321001233 від 27.01.2020 року з нагрудної камери поліцейського, як доказ вчинення правопорушення.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.04.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.05.2020 року позовну заяву залишено без руху з підстав не відповідності вимогам ст. 160 КАС України та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.06.2020 року у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору відмовлено, продовжено строк на усунення недоліків.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.06.2020 року відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, продовжено розгляд справи та призначено судове засідання.
24.09.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який аналогічний поданому відзиву раніше. Додатково вказали, що наданими до суду позивачем документами обгрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимим доказами, вважають, що підстави для компенсації витрат позивача на правову допомогу відсутні.
Представником позивача подано заяву про розгляд справи у його відсутність.
В судове засідання сторони не прибули - про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка відповідно до ч.3 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з`явилися, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні згідно ч.8 ст. 205 КАС України.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за приписами ч.4 ст. 229 КАС України не здійснюється.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Адміністративним правопорушенням за правилами частини 1 статті 122 КУпАП визнається: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п. 33 ПДР України «Дорожні знаки», знак 5.16 "Напрямки руху по смугах" показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них. Якщо знак дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, то він дозволяє й розворот з цієї смуги. Дія знака, що встановлений перед перехрестям, поширюється на все перехрестя, якщо наступні знаки 5.16 або 5.18 установлені на ньому, не дають інших вказівок
Тобто, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, що позивач з крайньої лівої смуги здійснив проїзд на мкрн. «Таврійський» при дозволеній смузі руху на мкрн. «Шуменський».
Зі змісту постанови не вбачається за наявності яких доказів поліцейський прийшов до висновку про те, що позивач поруив правила дорожнього руху, оскільки позивач вказує, на те, що він правил дорожнього руху не порушував.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із змісту ст.247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕАК № 2029588 від 27.01.2020 р., складеної інспектором УПП в Херсонській області сержантом поліції Нічога В.М., 27.01.2020 р. було розглянуто справу щодо ОСОБА_1 , та встановлено, що 27.01.2020 року о 08-50 год. в м. Херсоні, Миколаївське шосе 24 км., не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16, а саме із крайньої лівої смуги здійснив проїзд на мкрн. Таврійський при дозволеній смузі руху на мкрн. Шуменський, чим порушив вимоги п. 33 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи прийняте рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 255 грн. До постанови документи не додавалися. Постанова про адміністративне правопорушення не містить переліку доказів, на підставі яких поліцейський прийшов до висновку про наявність у діях особи адміністративного правопорушення.
Судом не може бути прийнято до уваги як належні та допустимі докази, на підставі яких прийнято рішення суб`єктом владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відеозаписи з нагрудної відеокамери поліцейського, оскільки в порушення підпункту третього частини третьої статті 283 КУпАП постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єкта приватного права, що знаходиться у нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного, слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку поліцейським Нічога В.М.) при прийнятті та складенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а в даному випадку унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу, об`єктивної сторони вчиненого правопорушення та вини особи у його вчиненні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Слід зауважити, що відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, який би підтвердив факт порушення позивачем пункту п.33 ПДР України, а саме той факт, що позивач дійсно не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16, а саме із крайньої лівої смуги здійснив проїзд на мкрн. Таврійський при дозволеній смузі руху на мкрн. Шуменський, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.
За такого правового врегулювання та обставин справи суд приходить до висновку про протиправність постанови у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з недоведеністю вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Розгляд інших доводів позовної заяви та відзиву на позов суд вважає недоцільним з огляду на недоведеність складу адміністративного правопорушення.
За приписами ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, судом встановлено, що вина позивача у порушенні правил дорожнього руху України не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить доказів вчинення правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Розмір витрат на правову допомогу має бути пов`язаним з розглядом справи, має бути обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Відповідно до орієнтовного розрахунку витрат вартості послуг під час надання правової допомоги від 10.02.2020 року, орієнтовний розрахунок витрат позивача щодо розгляду справи складає 3306,10 грн., із розрахунку усна консультація 1 год. (10% від мін. зарплати за 2020 р.) в розмірі 472,30 грн; складання (написання) заяви звільнення від сплати судового збору 3 год. (10% від мін. зарплати за 2020 р.) врозмірі 1416,90 грн.; представництво інтересів в суді 1 год. (30% від мін. зарплати за 2020 р.) 1416,90 грн. (арк. справи 12) Надано договір №30/2020 про надання правової допомоги від 30.01.2020 р., додаток №1 (тарифи на послуги), акт наданих послуг від 30.01.2020 р.
За ч.1, ч.3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.1, ч.2 , ч.3 ст. 134 КАСУ країни витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі № 61-3416св18.
Позивачем не надано суду докази сплати витрат на правову допомогу адвокату, надано лише договір про надання правової допомоги, акт виконаних послуг який не заповнений ані позивачем ані представником.
Враховуючи, що витрати на правову допомогу документально не підтверджені та не доведені, суд дійшов висновку про відмову у стягнення витрат на правову допомогу.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що сплату судового збору позивачеві відстрочено до ухвалення рішення у справі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Рішення складено в повному обсязі у нарадчій кімнаті 29 вересня 2020 року.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департамента патрульної поліції України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), Управління патрульної поліції у Херсонській області (місцезнаходження: м. Херсон, пр-т Адмірала Сенявіна, буд. 128) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК №2029588 від 27.01.2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус
Судове рішення № 91869845, Херсонський міський суд Херсонської області було прийнято 29.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 766/1638/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: