Ухвала суду № 91867852, 28.09.2020, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/2026/19

Провадження 1-кс/483/224/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року м. Очаків

Слідчий суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Куцаров В.І., за участю секретаря судового засідання Шилінскас О.В., скаржника - адвоката Алпатьєвої Н.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , слідчого Шумілова А.В., розглянувши у судовому засіданні скаргу адвоката Алпатьєвої Наталії Юріївни в інтересах підзахисного ОСОБА_1 на повідомлення слідчого про підозру,-

В С Т А Н О В И В :

11 вересня 2020 року адвокат Алпатьєва Н.Ю. в інтересах підзахисного ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на повідомлення слідчого про підозру.

Свою скаргу обґрунтовує тим, що 30 червня 2020 року слідчий групи слідчих - заступник начальника - начальник слідчого відділення Очаківського ВП ГУ НП в Миколаївській області Шумілов A.B. у кримінальному провадженні №12019150100000990 повідомив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України, а саме внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

Вважає підозру необґрунтованою з таких підстав.

Відповідно до зазначеного в повідомлені про підозру ОСОБА_1 маючи умисел, направлений на внесення до офіційного документу неправдивих відомостей про обсяги макухи сої вносив недостовірні відомості до офіційного документа, а саме звіту аналітичного обліку «Бланк №2 Завозка кормов (на 7 дней)», форма і порядок ведення якого затверджена наказом директора ТОВ «Колос 2011» №1 від 31.12.2012 року і який, відповідно до повідомлення про підозру є офіційним документом, використовується для поставки на баланс, обліку і списання товарно-матеріальних цінностей підприємства. За твердженнями органу досудового слідства внесення неправдивих відомостей відбувалося 02.08.2019 року, 09.08.2019 року, 16.08.2019 та 23.08.2019 р. Все зазначене в повідомлені про підозру не відповідає чинному законодавству та є надуманим. Вищезазначений документ заповнювався не тільки ОСОБА_1 та варто перед звинуваченням особи в скоєнні кримінального правопорушення про внесення неправдивих відомостей стосовно ваги залишків жмиху та макухи, мати достовірні відомості про те, що мало місце зважування в цей день цих залишків, які б мали інший результат, відмінний від того, що зазначений ОСОБА_1 в «Бланку №2 Завозка кормов (на 7 дней)». Головним є те що « Бланк №2 Завозка кормов (на 7 дней)» не є офіційним документом, що підтверджується наступним. При встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним. Характерними особливостями основного складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК, є те, що склад цього злочину формальний, тобто злочин визнається закінченим із моменту вчинення зазначених у диспозиції чотирьох видів дій: а) складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів; б) видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів; в) внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; г) інше підроблення службовою особою офіційних документів. Обов`язковою ознакою службового підроблення є його предмет - офіційні документи. Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати певним ознакам: документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо); така інформація має бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, цифровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом; інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її зберігання, використання або розповсюдження; документ має бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службовою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об`єднань, а також підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності; офіційним згідно зі ст. 366 КК є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь- яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. При встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним. «Бланк №2 Завозка кормов (на 7 дней)», будь-яким законом чи підзаконним нормативно-правовим актом не затверджувався. «Бланк № Завозка кормов (на 7 дней)», за свою суттю є внутрішнім документом ТОВ «Колос 2011» для обліку залишків кормів та має суто інформативний характер і зазначене в ньому не тягне за собою зміну чи припинення певних правовідносин, заподіяння будь-якої шкоди правам громадян та інтересам держави.

А отже, повідомлення про підозру ОСОБА_1 у внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Посилаючись на викладене, адвокат просила скасувати повідомлення про підозру від 30 червня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає у АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019150100000990 за ч. 2 ст. 191 КК України, ч.1 ст.366 КК України, зобов`язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019150100000990 за ч. 2 ст. 191 КК України, ч.1 ст.366 КК України вчинити дії щодо виключення є ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру від 30 червня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає у АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні скаржник - адвокат Алпатьєва Н.Ю. скаргу підтримала з наведених у ній підстав.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав скаргу, просив скасувати підозру.

Слідчий Шумілов А.В. просив відмовити у задоволенні скарги.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України, відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення скаржника, підозрюваного, слідчого, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно положень ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Конституції України , кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.

Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачені ч.1 ст. 303 КПК України .

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Очаківського ВП ГУНП проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150100000990 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України.

30 червня 2020 року ОСОБА_1 вручено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України.

Дане повідомлення про підозру складено слідчим та погоджено прокурором; зміст повідомлення про підозру містить дату його складання, підпис слідчого та прокурора, в повідомленні зазначені права підозрюваного, тобто повідомлення про підозру складено та вручено належним суб`єктом, відповідно до норм статей 277, 278 КПК України .

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно з положеннями ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

За таких обставин слід дійти висновку про те, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.276-278 КПК України, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки доводи захисника Алпатьєвої Н.Ю. у скарзі на повідомлення про підозру ОСОБА_1 фактично стосуються питання обґрунтованості підозри. Однак з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру в порядку ст.303 КПК України. Вимога щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України, задоволенню не підлягає, оскільки вона є похідною від основної вимоги про скасування повідомлення про підозру.

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 276-278, 303-307 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги адвоката Алпатьєвої Наталії Юріївни в інтересах підзахисного ОСОБА_1 на повідомлення слідчого про підозру, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 28 вересня 2020 року о 10:00 год. в залі № 2 Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.

Слідчий суддя