Ухвала суду № 91865205, 16.09.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5944/17

Провадження № 2/761/173/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Савенко О.І.,

представника відповідача Мамась М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна права.

В судовому засіданні 2020 року представника відповідача - адвокат Мамась М.О. подав до суду клопотання, в якому останній просив суд закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Заява обґрунтована тим, що 29.10.2019 року відповідач задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Банк своїм листом повідомив відповідача про те, що у зв`язку із задоволенням вимог іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на дату державної реєстрації банком права власності на нерухомість відповідачу прощено залишок заборгованості за кредитним договором № 40.29-48/587 від 07.12.2007 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явивився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні свою заяву підтримав та просив її задовольнити.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України обумовлено змінами до статті 124 Конституції України, згідно з якими юрисдикція судів поширюється лише на будь-який юридичний спір.

Проте, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спору про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися по суті технічно, а тому слід подавати сутнісне, а не формальне значення.

Прикладом відсутності предмету спору можуть бути дії сторін, чи обставини, якщо неврегульовані спірні питання відсутні.

До аналогічного висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 17.06.2020 року у справі № 715/974/13-ц, який є обов`язковим до врахування у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Предметом даного спору є стягнення боргу за кредитним договором, тому набуття права власності на предмет іпотеки не свідчить про відсутність предмету спору, оскільки такий не обмежується тілом кредиту.

Крім того, у суду відсутні відомості щодо того в якій частині прощено суму боргу та відсутні відомості, що позивач відмовляється від своїх позовних вимог у зв`язку з набуттям права власності на іпотечне майно.

Керуючись ст. 206,255,256,353,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мамась М.О. про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ М.А.РИБАК

Повний текст ухвали складено 21.09.2020