Ухвала суду № 91856279, 29.09.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1080/20

Провадження № 1-кп/541/182/2020

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

29 вересня 2020 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Куцин В. М.,

секретаря судових засідань Байва Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170260000175 від 05.03.2020 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309 КК України,

з участю сторін та інших учасників судового провадження

прокурора Корсуна В. С.,

захисника обвинуваченого, адвоката Долженко О. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Миргородським міськрайонним судом розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку, обвинувачується у вчиненні не тяжкого та тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Термін обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою закінчується 05.10.2020, а судовий розгляд неможливо закінчити, в зв`язку з чим прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою на 2 місяці.

Підставою продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою, прокурор вказував, що ризики які існували при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а саме: переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконного впливу на свідків та потерпілого, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Більш м`які запобіжні заходи до обвинуваченого застосовані бути не можуть, оскільки останній обвинувачується у скоєнні злочину в період відбуття покарання за раніше скоєний злочин та немає міцних соціальних зв`язків.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду кримінального провадження повідомлений належним чином. В раніше поданій заяві просив справу розглядати за його відсутності.

Захисник Долженко О. М. просила відмовити в задоволені клопотання прокурора. Зазначала, що клопотання прокурора про продовження найсуворішого запобіжного заходу не підтверджено будь-якими доказами, а вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину не доведена. В судовому засіданні в ході допиту свідок ОСОБА_4 підтвердив що телефонна розмова обвинуваченого та потерпілого була дружньою і не мала ознак тиску, тому вказаний ризик прокурором вплив на потерпілого є безпідставним.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив застосувати більш м`який запобіжний захід. Стверджував, що він не має наміру переховуватися від суду і зробити цього не має можливості, просив застосувати запобіжний захід домашній арешт.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 331 КПК України, яка регламентує порядок вирішення питання про продовження строку тримання особи під вартою, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Застосований судом запобіжний захід тримання під вартою по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309 КК України діє до 05 жовтня 2020 року.

В зв`язку з неможливістю закінчити судовий розгляд до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідність вирішити питання про доцільність продовження запобіжного заходу обраного обвинуваченому.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, до обрання запобіжного заходу тримання під вартою не мав постійних засобів до існування, офіційно не працює, обвинувачується у вчиненні ряду злочинів в тому числі тяжкого злочину в період відбуття покарання за раніше скоєне кримінальне правопорушення, тому перебуваючи на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також існує ризик впливу на потерпілого, який на цьому наголошував в судовому засіданні, та свідків які не допитані судом, тому необхідно клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою задовольнити.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердиш існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчнєв проти Молдови).

Так, наявні в розпорядженні суду документи які підтверджують факти та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні та доведені в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може: вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

На даному етапі судового розгляду лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершений, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, продовжують існувати, ризик впливу на потерпілого та свідків які не допитані судом і ризик продовжити злочинну діяльність яку неможливо попередити іншим способом, тому застосування більш м`яких запобіжних заходів, для запобігання цим ризикам та для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, буде недостатнім.

За таких обставин, суд вважає що підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який відсутні, отже необхідно продовжити строк дії обраного запобіжного заходу на термін два місяці до 29 листопада 2020 року включно.

Одночасно з продовженням запобіжного заходу у виді триманням під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суд вважає, в порядку ч. 3, 4 ст. 182 КПК України, доцільним залишити раніше обраний судом як альтернативний запобіжний захід, заставу в розмірі достатньому, у співставленні з існуючими ризиками та даними про обвинуваченого: грошову суму в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Миргород, громадянину України, не працюючому, неодруженому, з середньою освітою, зареєстрованому та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимому, в тому числі 13.12.2019 року Миргородським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309 КК України продовжити запобіжний захід тримання під вартою терміном 2 (два) місяці, до 29 листопада 2020 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23".

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Миргородської місцевої прокуратури Корсуна В. С. та суддю Миргородського міськрайонного суду В. М. Куцин . З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23".

Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору яким ініційовано розгляд відповідного клопотання та обвинуваченому.

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, однак ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

СуддяВ. М. Куцин