Ухвала суду № 91854466, 29.09.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5390/20

Номер провадження 2/404/1541/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року місто Кропивницький

Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), про розірвання шлюбу ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу укладеного з ОСОБА_2 , з підстав неможливості збереження сім`ї. Шлюб зареєстрований 19 вересня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 793.

Позовна заява повинна відповідати вимогам статтей 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною четвертою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначає Закон України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно підпункту 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.

Позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачено.

В прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Частиною першою та третьою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Водночас обгрунтування щодо майнового стану позивача відсутнє, відповідні докази не подані. Позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору додав до позову копію посвідчення серії НОМЕР_1 виданого на ім`я ОСОБА_1 , пред`явник якого має пільги, встановлені законодавстом України для ветеранів війни- учасників бойових дій.

Так, цивільне процесуальне законодавство передбачає звернення до суду з клопотанням або про відстрочення, або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати, або зменшення розміру належних до сплати судових витрат.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо. Ще у справі Trukhv. Ukraine (50966/99, 14 жовтня 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити судових витрат, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Вказана правова позиція підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 545/1149/17 від 12 лютого 2020 року.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 (справа № 9901/311/19) та постанові Верховного Суду у справі № 2-791/07 від 12 червня 2020 року.

Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки позивач звернувся до суду із позовом з приводу розірвання шлюбу, а тому спір виник не з приводу захисту соціальних прав ветеранів війни - учасників бойових дій, в зв`язку з чим ОСОБА_1 не може бути звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відтак, суддя, вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його клопотання.

Крім того, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Проте, із позовної заяви вбачається, що остання не містить поштових індексів, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін.

Пунктами 6, 7, 9, 10 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити зокрема: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак позовна заява не містить відомостей, що ввизначені пунктами 6, 7, 9, 10 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Частина п`ятою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України зобов`язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За частинами першої та другої статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".

Подані до позовної заяви копії документів (письмових доказів) належним чином не засвідчені.

Таким чином, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України і підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що передбачено статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), про розірвання шлюбу, залишити без руху.

Надати позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання позовної заяви з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: надати до суду належним чином оформлену позовну заяву, вказавши поштові індекси, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти сторін; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; подати належним чином засвідчені копії всіх документів (письмових доказів).

Запропонувати позивачу сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн. на р/р UA928999980313161206000011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; отримувач коштів: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу (судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд міста Кіровограда, надавши суду оригінал квитанції.

Роз`яснити положення частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка