Ухвала суду № 91847408, 25.09.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

25.09.2020 Єдиний унікальний номер 205/7308/20

.

Єдиний унікальний номер судової справи:205/7308/2020

Номер провадження: 2/205/2633/2020

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2020 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчан Д.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітну за весь час затримки заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2020 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітну за весь час затримки заробітної плати.

Фактично матеріали вказаного провадження були передані судді із канцелярії суду 24 вересня 2020 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суддя дійшов висновку, що таку позовну заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

1. Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 гривні.

Суд також зауважує, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, що обґрунтовується наступним.

Згідно зіст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно дост.117 КЗпП вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, на виконання вказаних вимог процесуального закону позивачеві слід сплати судовий збір за позовну вимогу майнового характеру (про стягнення середнього заробітну за весь час затримки заробітної плати) у розмірі 840 грн. 80 коп.

2. Відповідно до вимог п. 9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Всупереч вказаній процесуальній нормі закону у позовній заяві не вказано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

3. Згідно ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу, оригіналу який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Вказані вимоги закону позивачем не виконані, подані суду в копіях письмові докази, що є додатком до позовної заяви не засвідчено підписом позивача (її представника) із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя також роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 та 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітну за весь час затримки заробітної плати – залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, але не пізніше 10 днів із дня отримання нею копії ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, така позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині визначення розміру судових витрат до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.В. Мовчан