Рішення № 91844772, 28.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2020 року № 520/9767/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 144099344) здійснити збільшення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), визначивши її у розмірі 23728 (двадцять три тисячі сімсот двадцять вісім) гривень 59 копійок з 01.04.2015 з подальшим її нарахуванням та зростанням у відповідності до законодавства;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 144099344) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) не донараховану суму пенсії з 01.04.2015 по 31.07.2020 у сумі 1233029 (один мільйон двісті тридцять три тисячі двадцять дев`ять) гривень 03 копійки;

-стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) завдану моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 144099344).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 відкрито спрощене провадження у справі.

Запропоновано відповідачу подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.

Відповідач надав до суду відзив згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити. Також вказав, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та одержуєте пенсію за віком із скороченням пенсійного віку як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2).

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2016 року у справі №640/8189/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова - задоволено.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова нарахувати йому пенсію згідно із Законом України «Про соціальний статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року без неправомірних обмежень, а саме: розрахувати частину розміру пенсії за віком, виходячи з суми заробітної плати згідно довідки наданою Державним науково-виробничим підприємством «Об`єднання Комунар» № 193 від 10.06.2015 р. в розмірі 676,42 крб.; розрахувати частину розміру пенсії за віком, обчислену за раніше діючим законодавством без неправомірного обмеження в 168 грн. 00 коп.; підвищити пенсію згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про соціальний статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 11%; проіндексувати частину розміру пенсії за віком, обчислену до 01.04.2015 року; розрахувати пенсію за період з 01.01.2004 року по 01.04.2015 року відповідно діючого законодавства.

Рішення суду набрало законної сили у зв`язку з чим, судом видано виконавчий лист.

На виконання рішення суду від 29.09.2016 по справі №640/8189/16-а відділом з питань призначення, перерахунків та виплати пенсій проведено перерахунок пенсії.

Вважаючи, що перерахунок пенсійним фондом здійснено не вірно, позивач з метою зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити збільшення пенсії ОСОБА_1 визначивши її у розмірі 23728 (двадцять три тисячі сімсот двадцять вісім) гривень 59 копійок з 01.04.2015 з подальшим її нарахуванням та зростанням у відповідності до законодавства звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Згідно змісту позовної заяви, позивач вказав, що фактичне впорядкування розміру пенсійного забезпечення позивача встановлено та закріплено рішенням суду від 29.09.2016 по справі №640/8189/15-а (яке в силу положення ст. 14 КАС України є обов`язковим до виконання).

Одночасно з цим, у відповідності до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Змістом вищенаведеного рішення суду, розмір пенсії позивача повинен здійснюватися у відповідності до положення ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з одночасним врахуванням положення ст. 42 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Індексація та перерахунок пенсій).

Так, положенням ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Виходячи з вищенаведених вимог ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та змісту рішення суду, що набрало законної сили, розмір пенсії позивача, станом на 01.04.2015 повинен складати 23337,73 грн.

Судом встановлено, що на виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2016 по справі № 640/8189/16-а розрахунок частини пенсії за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004, проведено відповідно до норм ЗУ «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 з урахуванням рішення суду в частині підвищення цієї частини пенсії на 11 % та без урахування встановленого законодавством обмеження.

Заробітна плата, яка застосовується для обчислення частини пенсії за віком, розрахована з 03.05.1986 згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Указу Президента України № 20 від 27.12.1991. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку відповідно до ст. 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» становить 55 %. Основний розмір пенсії від середнього заробітку, обчислений згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення», становить 0,02089 грн.

Процент підвищення за рішенням суду від 29.09.2016 становить 11% від заробітної плати. Розмір підвищення за рішенням суду становить 0,00418.

Основний розмір пенсії від заробітку та підвищення за рішенням суду від 29.09.2016 підвищені згідно Указу Президенту № 20 від 27.12.1991 на 100% або у 2 рази, постанови КМУ від 01.06.1992 № 298 у 1,81 рази, постанови КМУ від 03.12.1992 № 677 у 2,875 рази, постанови КМУ від 13.01.1993 № 17 у 2 рази, постанови КМУ від 02.06.1993 № 397 у 3 рази, постанови КМУ від 30.08.1993 № 673 у 2,89855 рази, постанови КМУ від 06.12.1993 № 983 у 3 рази, постанови КМУ від 20.10.1994 № 721 у 2 рази, постанови КМУ від 26.12.1994 № 869 у 1,2 рази, постанови КМУ від 20.01.1995 № 41 у 1,17 раз, постанови КМУ від 02.10.1995 № 776 у 1,22 раз, постанови КМУ від 10.01.1996 №32 в 1,922 рази, постанови КМУ від 19.03.1996 № 342 в 1,899 рази, постанови КМУ від 26.07.1996 № 831 в 1,108 раз, постанови КМУ від 19.08.1999 № 1528 у 1,1 рази, постанови КМУ № 1686 у 1,22 рази з 01.12.2000, в 1,11 рази з 01.02.2000, постанови КМУ від 14.03.2001 № 227 у 1,4 рази, постанови КМУ від 27.06.2001 № 741 у 1,12283 рази, постанови КМУ від 19.12.2001 № 1706 у 1,10256 рази, постанови КМУ від 13.03.2002 № 279 у 1,1 раз, постанови КМУ від 15.04.2003 № 544 у 1,05708 раз, постанови КМУ від 20.11.2003 №1783 в 1,12 рази.

Основний розмір пенсії за рішенням суду від 29.09.2016 (за період страхового стажу до 01.01.2004 з урахуванням коефіцієнтів без обмеження становить 528,23 грн.

Підвищення за рішенням суду від 29.09.2016 за період страхового стажу з 01.01.2004 з урахуванням коефіцієнтів без обмеження становить 105,7 грн.

Всього розмір першої складової без обмеження становить 633,93 грн.

Частину пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 з 01.04.2004 обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.04.2004 по 30.11.2006, з 01.08.2007 по 30.11.2014. Коефіцієнт заробітної плати за період після 01.01.2004 становить 1,78839, середня заробітна плата в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2012 - 2014 роки становить 2960,62 грн. Заробітна плата для розрахунку другої складової становить 5294,74 грн.

Страховий стаж після 01.01.2004 становить 10 років 02 місяці 01 день. Коефіцієнт страхового стажу за період з 01.01.2004 розраховано згідно ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становив 0,13725.

Основний розмір пенсії по другій складовій за період страхового стажу з 01.01.2004 становить 726,70 грн.

Розмір підвищення за рішенням суду від 29.09.2016 року за період страхового стажу становить 582,42 грн.

З 11.10.2017 частково, а з 01.01.2018 у повному обсязі набрав чинності ЗУ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким були внесені зміни до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» було доповнено розділ XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пунктом 4-3 такого змісту: «пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Заробітна плата для розрахунку другої складової, обчислена відповідно до ч. 2 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.10.2017 становить 6732,22 грн.

Коефіцієнт страхового стажу за період після 01.01.2004, розрахований відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 0,10167.

З 01.10.2017 основний розмір пенсії по другій складовій відповідно до діючого законодавства за період страхового стажу з 01.01.2004 склав 684,46 грн.

З 01.10.2017 розмір підвищення за рішенням суду від 29.09.2016 за період страхового стажу з 01.01.2004 становить 740,54 грн.

Позивачу до пенсійної виплати встановлено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі визначеному Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 та доплату до розміру пенсії, обчисленому згідно із рішенням суду від 19.09.2016 з урахуванням рішення суду від 17.05.2017.

Після проведення індивідуально - масового перерахунку від стажу відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» дані для розрахунку пенсії з 01.04.2019:

середньомісячна заробітна плата за 2014-2016-4404,35 грн коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати - 1,17 середньомісячна заробітна плата з урахуванням коефіцієнту збільшення - 3764,40 * 1,17

індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати - 1,76076 середній заробіток для обчислення - 7755,00 грн.

коефіцієнт стажу 0,32583 (з урахуванням стажу по 28.02.2019, який складає 32 роки, 7 місяців, 13 днів).

Розрахунок пенсії 4404,35 грн. * 1,76076=7755,00 грн. 7755,00 грн. * 0,32583 = 2526,81 грн. Основний розмір пенсії - 2526,81 грн. Додаткова пенсія потерпілим внаслідок ЧК (2 категорія) - 170,82 грн. Всього - 2697,63 грн.

Пенсія з 01.12.2019 також складає - 2697,63 грн.

З питання проведення індексації частини розміру пенсії за віком, обчисленої до 01.04.2015, на виконання рішення суду управлінням пенсійного фонду були направлені запити до підприємств, на яких працював позивач у період з 01.01.2004 по 31.03.2015 щодо розміру оплати праці, суму індексації

На підставі наданих відповідей з підприємств відповідно до постанови Київського районного суду від 29.09.2016 по справі 640/8189/16-а проведено індексацію частини розміру пенсії за віком, обчислену до 01.04.2015, яка становить 21358,68 грн. Ця сума виплачена позивачу у серпні 2019 року.

Право на пенсію в повному обсязі відповідно до п. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають чоловіки, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як 20 років із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж, але не вище 75 % заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути зазначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом.

Частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством (ЗУ «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 діяв в частині норм призначення та виплати пенсій з 01.01.1992 по 31.12.2003) не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч. ч. 1, 2 ст. 42 закону.

Оскільки попередній розрахунок пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону проводився на виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2016 № 640/8189/16-а, то рішенням управління від 16.12.2016 № 2049 вирішено виплачувати пенсію у попередньому розмірі, інакше б розмір пенсії зменшився.

Посилання позивача на те, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2016 року у справі №640/8189/16-а визначено право ОСОБА_1 на збільшений розмір пенсії з 01.04.2015 є безпідставним, оскільки зазначеним рішення встановлені обставини щодо періоду по 01.04.2015 року.

Рішень судів чи пенсійного фонду щодо призначення пенсії, що розмірі, що вказує позивач судом не встановлено. Сторонами не надано.

Згідно пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Відповідно пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Проте, доказів звернення до пенсійного фонду з заявою про здійснення перерахунку з 01.04.2015 року та відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача до суду не надано.

Стосовно неналежного, на думку позивача, здійсненого перерахунку на виконання рішення суду у справі №640/8189/16-а, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов`язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому, не передбачено звернення позивача з окремим позовом щодо зобов`язання виконання судового рішення по іншій справі.

З огляду на вказане, позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії, задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 завдану моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України в Харківській області, слід вказати наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Приписами ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статті 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Аналогічну позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року по справі №815/7401/16.

Для вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди необхідно встановити: наявність шкоди, протиправність дій відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача. Кожна із цих складових є обов`язковою умовою для відшкодування завданої шкоди.

Суд наголошує на тому, що будь-яких доказів того, що оскаржувані дії відповідача будь-яким чином призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, позивачем не надано. Саме лише посилання на протиправність дій суб`єкта владних повноважень недостатньо для прийняття рішення про відшкодування шкоди.

Враховуючи, що позивачем не надано належних та достатніх доказів заподіяння відповідачами йому моральної шкоди, судом таких обставин не встановлено, суд прийшов до висновку про те, що підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, вказана частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 247, 255, 257, 263, 291, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2020 року.

Суддя Кухар М.Д.