Рішення № 91844734, 29.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 р. №520/6982/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не розгляді звернення (заяви) ОСОБА_1 датованого 08.01.2020 на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум";

- зобов`язати Міністерства оборони України розглянути звернення (заяву) ОСОБА_1 датовану 08.01.2020 на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум";

- зобов`язати Міністерство оборони України відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на адресу Міністерства оборони України направлено поштою заяву від 08.01.2020, про повторний розгляд питання призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням надісланого позивачем разом з заявою документу (разом з відповіддю на адвокатський запит від 21.06.2019), який свідчить про відсутність з боку позивача будь-яких противоправних дій в період проходження військової служби. 14 лютого 2020 року Міністерство оборони України направлено на адресу позивача лист, відповідно до якого Комісією повторно не розглянуто питання призначення одноразової грошової допомоги позивачу з урахуванням надісланого разом з заявою документу. Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 05 червня 2020 року відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 05 серпня 2020 року дану справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та витребувано звернення (заяву) від 08.01.2020.

Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 29.09.2020 о 10 годині.

Позивач у судове засідання не прибув, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що заява позивача від 08.01.2020 розглянута по суті і уповноваженим органом прийнято вмотивоване рішення, у зв`язку з чим немає підстав для визнання дій Міністерства оборони України неправомірними та зобов`язання виплатити одноразову грошову допомогу.

Позивачем надано відповідь на відзив, у якій виклав позицію, аналогічну за змістом викладеній у позовній заяві, та зазначив про те, що чинним законодавством не визначено порядку отримання довідки про обставини поранення колишніми військовослужбовцями, які виконували військовий інтернаціональний обов`язок. Документ не обов`язково повинен мати форму акту про нещасний випадок, складений за матеріалами розслідування військової частини.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

08 січня 2020 року позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою, в якій просив повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням надісланого позивачем документу (відповідь на адвокатський запит), який свідчить про відсутність з боку ОСОБА_1 будь - яких протиправних дій в період проходження військової служби.

Листом від 14.02.2020 №116/14/2/278/л фінансово - економічне управління командування сухопутних військ Збройних Сил України повідомило позивачу, що зокрема, висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, висновок Центральної військово - лікарської комісії не є документами, що свідчать про обставини поранення. Разом з тим відповідач вказав, що ОСОБА_1 необхідно звернутись до Харківського ОВК та районних військових комісаріатів щодо надання допомоги в отриманні про обставини отримання поранення.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з позовом.

По суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У частині 2 ст.16 цього Закону визначено у яких випадках та якій категорії військовослужбовців призначається і виплачується одноразова грошова допомога.

Згідно з ч.2 ст.162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підп. 5-9 п.2 ст.16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підп. 5 п. 2 ст. 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

Частинами 8, 9 ст. 163 вказаного Закону встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 975 передбачено розміри одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

Згідно з п. 11 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

У відповідності до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Слід зазначити, що у відповідності до п1 р.ІІ Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженої наказом МО від 26.10.2016 № 564 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статтею 214 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, передбачених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках".

Обов`язки комісії з забезпечення виконання покладених на неї завдань визначені у п.2 р.ІІ Положення № 564 від 26.10.216 та включать у себе прийняття до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статтею 214 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовцям Збройних Сил України, особам, звільненим з військової служби зі Збройних Сил України та СРСР, які стали інвалідами, військовозобов`язаним та резервістам, які стали інвалідами внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання, пов`язаних з їх призовом на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, членам родин загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил України; прийняття до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для прийняття рішення про виплату компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, які визначаються Організацією Об`єднаних Націй відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках"; прийняття рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів; прийняття рішення про виплату компенсаційних сум в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів, а в окремих випадках - після надходження коштів від Секретаріату ООН; доведення прийнятих рішень до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для здійснення фінансування на виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум; забезпечення роботи зі зверненнями громадян з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум; забезпечення участі в опрацюванні питань, пов`язаних з виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у разі внесення змін до нормативно-правових актів.

Враховуючи зазначені приписи, суд приходить до висновку, що відповідач наділений повноваженнями приймати рішення про виплату/відмову у виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат виключно на підставі документів, які надходять до Міністерства оборони України від уповноваженого органу-обласного комісаріату.

У ході судового розгляду встановлено, що позивачем до відповідача подано заяву від 08.01.2020 стосовно повторного розгляду питання призначення одноразової грошової допомоги.

При цьому у додатках до вказаної заяви зазначено про надання відповіді ТВО військового комісара Валківського районного військового комісаріату від 21.06.2019 №2/966/2, який, на думку позивача, свідчить про відсутність будь-яких протиправних дій з його боку у період проходження військової служби та, як наслідок, відсутність протиправних дій при отриманні поранення (контузії, травми тощо).

Суд зауважує, що при дослідженні листа - відповіді відповідача від 14.02.2020 №116/14/2/278/л встановлено, що Міністерством оборони України при повторному розгляді питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги не було взято до уваги надану ТВО військового комісара Валківського районного військового комісаріату відповідь від 21.06.2019 №2/966/2, отримати яку рекомендував позивачу саме відповідач.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у відповідача виник обов`язок здійснити повторний розгляд звернення позивача про призначення одноразової грошової допомоги від 08.01.2020, з урахуванням відповіді ТВО військового комісара Валківського районного військового комісаріату від 21.06.2019 №2/966/2.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно зобов`язання Міністерства оборони України відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій під час розгляду звернення позивача від 08.01.2020, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 257, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не розгляді звернення (заяви) ОСОБА_1 датоване 08.01.2020 на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум".

Зобов`язати Міністерства оборони України повторно розглянути звернення (заяву) ОСОБА_1 датоване 08.01.2020 на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум", з урахуванням відповіді ТВО військового комісара Валківського районного військового комісаріату від 21.06.2019 №2/966/2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя С.О.Чудних